Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами):
1) статтю 1 після абзацу шостого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«меценатська діяльність у сфері фізичної культури і спорту — добровільне безоплатне надання фізичними та юридичними особами (меценатами фізичної культури і спорту) матеріальної, грошової або іншої підтримки фізичної культури і спорту набувачам меценатської допомоги;
меценатська допомога — підтримка або сприяння у розвитку фізичної культури і спорту, що їх надає меценат фізичної культури і спорту фізичним та/або юридичним особами у видах і за напрямами, визначеними законом».
У зв’язку з цим абзаци сьомий — двадцять сьомий вважати відповідно абзацами дев’ятим — двадцять дев’ятим;
2) частину другу статті 6 після абзацу двадцятого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
«сприяє налагодженню взаємодії між суб’єктами меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту;
нагороджує меценатів фізичної культури і спорту почесними відомчими відзнаками;
вивчає та узагальнює практику надання меценатської допомоги, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту».
У зв’язку з цим абзаци двадцять перший — двадцять третій вважати відповідно абзацами двадцять четвертим — двадцять шостим;
3) доповнити статтями 511, 512 і 513 такого змісту:
«Стаття 511. Меценатська діяльність у сфері фізичної культури і спорту
Меценатська діяльність у сфері фізичної культури і спорту здійснюється з метою розвитку та популяризації фізичної культури і спорту, підвищення їх значення в житті суспільства, сприяння фізичному і духовному розвитку особистості за такими напрямами:
забезпечення матеріально-технічних умов для розвитку фізичної культури і спорту;
участь у реалізації проектів і програм з будівництва, реконструкції, ремонту (у тому числі капітального ремонту) та модернізації спортивних споруд в Україні;
матеріальна та інша допомога українським спортсменам і фахівцям сфери фізичної культури і спорту з метою сприяння досягненню ними найкращих спортивних результатів;
матеріальна та інша підтримка проведення спортивних заходів;
підготовка до участі та участь в Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх спортсменів з порушенням інтелекту, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту.
Суб’єктами меценатської діяльності у сфері спорту є:
меценат фізичної культури і спорту — дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка здійснює меценатську діяльність у сфері фізичної культури і спорту за одним або кількома напрямами, зазначеними в частині першій цієї статті;
отримувач меценатської допомоги — суб’єкт сфери фізичної культури і спорту, визначений розділом ІІ цього Закону;
бенефіціар — фізична або юридична особа, яка є резидентом України, визначена меценатом фізичної культури і спорту або отримувачем меценатської допомоги у договорі про меценатську допомогу як набувач меценатської допомоги. Бенефіціар є кінцевим отримувачем меценатської допомоги та зобов’язаний її використовувати лише у сфері фізичної культури і спорту відповідно до цього Закону і не може виступати посередником в отриманні меценатської допомоги іншим набувачем.
Меценат фізичної культури і спорту, отримувач меценатської допомоги та бенефіціар не можуть бути пов’язаними особами в розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Меценатська діяльність у сфері фізичної культури і спорту здійснюється меценатами фізичної культури і спорту в таких видах:
безоплатна передача (пожертва) у власність бенефіціара будівель, приміщень, споруд, об’єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, транспортних засобів, коштів;
безоплатне відступлення на користь бенефіціара майнових прав;
закупівля і передача у власність бенефіціара спортивного обладнання, інвентарю, екіпірування, іншого майна, необхідних для здійснення діяльності у сфері фізичної культури і спорту;
безоплатна передача бенефіціару доходів від майна та майнових прав;
безоплатне надання послуг і виконання робіт меценатом спорту на користь бенефіціара.
Бенефіціари можуть використовувати набуту ними меценатську допомогу відповідно до договору про меценатську допомогу за такими напрямами:
будівництво, реконструкція, ремонт (у тому числі капітальний ремонт), модернізація і використання спортивних споруд та інших об’єктів спортивної інфраструктури;
закупівля спортивного обладнання, інвентарю, екіпірування, іншого майна, необхідних для здійснення діяльності у сфері фізичної культури і спорту;
організація та проведення в Україні спортивних змагань, фізкультурно-оздоровчих заходів, а також методичних, суддівських, навчальних, наукових, медичних та інших заходів, забезпечення підготовки та участі у таких заходах спортсменів, інформаційне забезпечення сфери фізичної культури і спорту;
підготовка та участь українських спортсменів в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та спортивних заходах за межами України, внесених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України;
підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спортсменів і тренерів, спортивних суддів, науково-методичне та медичне забезпечення спортивної діяльності, заходи з протидії допінгу у спорті.
Меценатська діяльність у сфері фізичної культури і спорту здійснюється на підставі письмового договору про меценатську допомогу між меценатом фізичної культури і спорту та бенефіціаром або між меценатом фізичної культури і спорту та отримувачем меценатської допомоги в інтересах бенефіціарів, визначених меценатом фізичної культури і спорту або отримувачем меценатської допомоги. Договір про меценатську допомогу не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, якщо інше не встановлено законом або договором.
Істотними умовами договору про меценатську допомогу є:
положення про вид меценатської діяльності та напрями використання меценатської допомоги отримувачем і бенефіціаром (бенефіціарами) такої допомоги;
обсяг і строки надання меценатської допомоги;
порядок здійснення контролю за використанням меценатської допомоги, у тому числі порядок доступу до фінансових звітів;
відповідальність сторін у разі порушення умов договору.
За згодою сторін як істотні умови договору можуть бути передбачені також інші умови надання меценатської допомоги, що не суперечать законодавству.
Державний контроль меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту здійснюється відповідно до закону.
Стаття 512. Державна підтримка і гарантії меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту
Державна підтримка діяльності меценатів у сфері фізичної культури і спорту здійснюється шляхом:
відзначення меценатів фізичної культури і спорту державними нагородами, нагородження почесними відомчими відзнаками;
сприяння увічненню імені мецената фізичної культури і спорту на будинках, спорудах, спортивних об’єктах, що надані як меценатська допомога або створені внаслідок надання меценатської допомоги у сфері фізичної культури і спорту;
здійснення організаційних та інформаційних заходів з популяризації меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту;
надання пільг, іншого сприяння меценатам фізичної культури і спорту відповідно до закону.
Держава гарантує фізичним і юридичним особам можливість вільно здійснювати меценатську діяльність у сфері фізичної культури і спорту. Ніхто не має права обмежувати свободу вибору меценатом фізичної культури і спорту визначених цим Законом напрямів і видів меценатської діяльності.
Стаття 513. Інформаційне забезпечення меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту
Набувачі меценатської допомоги мають право розміщувати торговельну марку, логотип, інше позначення мецената фізичної культури і спорту, з яким у них укладено договір про меценатську допомогу, в будь-якій рекламі, пов’язаній з діяльністю набувача меценатської допомоги.
Особливості використання позначення мецената фізичної культури і спорту в рекламі набувача меценатської допомоги мають встановлюватися договором про меценатську допомогу.
Позначення мецената фізичної культури і спорту в рекламі набувача меценатської допомоги не вважається рекламою мецената фізичної культури і спорту або його товару чи послуги в розумінні Закону України «Про рекламу».
Розміщення інформації про мецената фізичної культури і спорту під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів прирівнюється до соціальної реклами».
2. У Законі України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р.,
№ 25, ст. 252; 2016 р., № 47, ст. 798):
1) пункт 6 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«6) меценатська діяльність — благодійна діяльність у сферах освіти, фізичної культури і спорту, культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, науки і наукових досліджень, яка здійснюється у порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України»;
2) частину першу статті 10 викласти в такій редакції:
«1. Меценатською діяльністю визнається підготовка чи підтримка благодійних заходів, пов’язаних із створенням, відтворенням чи використанням у встановленому законодавством порядку творів та інших об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема благодійних гастрольних заходів, за умови забезпечення вільного доступу до таких заходів, а також меценатська діяльність у сфері фізичної культури і спорту, що здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України».
3. Абзац перший частини другої статті 12 Закону України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р.,
№ 8, ст. 62; 2017 р., № 20, ст. 20) викласти в такій редакції:
«Соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (крім випадків, коли рекламодавцем є громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів), на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами, крім реклами національних фільмів».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через один місяць з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації положень цього Закону, та забезпечити введення їх у дію одночасно з цим Законом.
Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ.
м. Київ, 2 червня 2021 року.
№ 1520-IX.
