За трибуною Андрій Костін
Після виступів представників депутатських фракцій та груп парламентарії продовжили розгляд змін до закону про судоустрій і статус суддів та деяких законів щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (№ 3711-д). Голова Верховної Ради Дмитро Разумков запросив на парламентську трибуну очільника Комітету з питань правової політики Андрія Костіна. Розпочали з 14-ї поправки, яка надійшла від Андрія Пузійчука («Батьківщина»).
«Те, що ми зараз розглядаємо, це ніяка не реформа, а спроба виправити реформу, яку підтримала монобільшість, ухваливши 16 жовтня 2019 року подані Президентом зміни до низки законів, які створили умови для двох речей — руйнування Верховного Суду та нівелювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів», — сказав він.
Загалом з поправками здебільшого виступали представники фракції «Батьківщина», але всі пропозиції заледве набирали сотню голосів. Зокрема, Сергій Власенко наголосив: «На жаль, доводиться констатувати, що зазначений законопроект не відповідає ані українській Конституції, ані висновкам Венеційської комісії, хоч би хто там що розповідав. З приводу цього законопроекту абсолютно чітко висловився Президент Венеційської комісії Джанні Букіккіо. Цитую: «Закон № 3711-д, у тому вигляді, що схвалений до другого читання, не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії. Ми його не підтримуємо». І те, що народним депутатам роздали інформацію про те, що нібито треба підтримати три поправки і все буде добре, — це абсолютна неправда, маніпуляція і я б навіть сказав — брехня. Цим законопроектом надаються додаткові повноваження Вищій раді правосуддя. Зокрема, надається можливість визначати їй кількість суддів у судах замість судової адміністрації. Це повністю суперечить, зокрема, пункту 52 рекомендацій Венеційської комісії».
«Ми за суддівську реформу, але чи у такий спосіб, — зауважив ще один представник «Батьківщини» Михайло Цимбалюк. — Дуже погано, що в дні святкування 25-ї річниці Конституції монобільшість пішла таким шляхом, розглядаючи цей законопроект. Ми з Сергієм Соболєвим своєю поправкою пропонуємо, щоб кількість суддів, крім Верховного Суду, визначала Державна судова адміністрація за погодженням із Вищою радою правосуддя, з урахуванням судового навантаження та в межах бюджетних видатків, визначених казначейством». Парламентарій також акцентував на тому, що нині розглядати відповідний законопроект доводиться через так званий турборежим 2019 року, в форматі якого «практично ліквідували Верховний Суд».
Перед тим, як оголосити перерву в пленарному засіданні, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що на третьому поверсі приміщення парламенту розгорнуто фотовиставку, присвячену 30-річчю відновлення Курултаю кримськотатарського народу на тему: «Відродитися, щоб жити на своїй землі...». Він закликав народних депутатів ознайомитися із експозицією.
Після перерви народний депутат Олег Макаров («Голос») розповів, яку модель реформи обстоює. «Ми наполягаємо на тому, що конкурсна комісія створюється як допоміжний орган Вищої ради правосуддя, — сказав він. — Вона і є частиною Вищої ради правосуддя. Її функції полягають у тому, щоб провести конкурс і відібрати 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ця комісія має складатися із трьох представників, призначених Радою суддів, і трьох представників, призначених міжнародними іноземними організаціями, які співпрацюють з Україною в сфері запобігання корупції, верховенства права і судової реформи. Власне, коли ця комісія відпрацювала і надала 16 кандидатів Вищій раді правосуддя, ця рада має перевірити, чи за правильною методикою відбувався конкурс, чи не було процедурних порушень. Відповідний результат вона має затвердити. А якщо конкурсна комісія подасть не 16, а 32 кандидати? Вищій раді правосуддя доведеться фактично проводити другий конкурс. Який тоді сенс роботи конкурсної комісії? Вона має обирати одного кандидата на одну вакансію».
Під час обговорення народні депутати не раз наголошували, що відповідний проект змін необхідно скерувати на повторне друге читання. Мовляв, запропонований варіант реформи недосконалий та навіть суперечить Конституції.
Водночас пропозиція Ксенії Радіної («Слуга народу») набрала 255 голосів. «Ця поправка спрямована на врахування ключової рекомендації Венеційської комісії. Це саме та поправка, яка дасть змогу сформувати незалежну Вищу кваліфікаційну комісію суддів і показати людям, що наступні судді будуть добрані незалежно і нарешті дадуть людям правосуддя», — сказала вона. Підтримка цієї поправки викликала збурення в залі. Сергій Соболєв («Батьківщина»), зокрема, зауважив: «Ситуація є такою — все, що ви дотепер голосували щодо порядку формування комісії, є недійсним. Порядок формування комісії полягав у рівному представництві, порядку погодження кандидатур, порядку погодження думок. А наші правки полягали в тому, щоб виключити норми, що безпосередньо давали перевагу одній зі сторін».
Учора було пройдено понад півтисячі поправок до законопроекту № 3711-д, його 293 голосами було ухвалено в цілому.
Парламентарії внесли зміни до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання та перейшли до розгляду пропозицій Президента до Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (№ 4651). За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, глава держави пропонує скоригувати статтю 366.3 Кримінального кодексу, яка стосується неподання електронної декларації, передбачивши покарання у вигляді позбавлення волі строком на один, а не два роки. Інша пропозиція стосувалася статті 366.2. На думку Президента, необхідно прибрати можливість уникнення відповідальності та недекларування активів, які оформлені на родичів. Шляхом голосування народні депутати підтримали кожну з цих пропозицій глави держави більш як трьома сотнями голосів. Після цього 315 голосами законопроект № 4651 було ухвалено в цілому.
Насамкінець парламентарії розглянули проект постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів (№ 5659). Галина Янченко поінформувала, що насправді така комісія в парламенті вже успішно відпрацювала рік. Протягом цього часу вдалося вирішити шість резонансних справ і врятувати інвестиційних проектів на суму 5,5 мільярда гривень. «Наша мета — законодавчі зміни, — наголосила Г. Янченко. — На прикладі заяв ми вивчаємо, що треба полагодити в державі». 312 голосами постанову прийняли в цілому.
На цьому Голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив засідання закритим.
Із днем народження вітали народного депутата Олександра Абдулліна.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
