Юрій Арістов, Леся Забуранна.
Верховна Рада розглянула та ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення правових засад діяльності Державного бюро розслідувань, № 5305). Співавтор законопроекту, народний депутат Юлія Яцик («Слуга народу») нагадала, що історія створення ДБР була непростою, адже тільки з часу ухвалення відповідного закону до початку роботи бюро минуло три роки. Тож сьогодні є необхідність усунути деякі недоліки, які заважають ефективній роботі цього органу. «Наприклад, ми пропонуємо перенести територіальне управління ДБР у місті Мелітополі, яке обслуговує Херсонську і Запорізьку області, а також АР Крим та Севастополь до міста Запоріжжя, оскільки територіальна віддаленість населених пунктів не сприяє ефективній роботі», — повідомила вона.
Крім того, пропонується збільшити на 400 осіб граничну кількість працівників ДБР та надати працівникам бюро право носіння зброї. Також законопроект уточнює окремі повноваження як ДБР, так і директора цього органу.
Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зазначив, що цей законопроект вирішує організаційні та технічні питання діяльності ДБР. За його словами, пропоновані зміни передбачають створення підрозділів ДБР у кожній області, що дасть змогу припинити маніпуляції щодо територіальної підслідності справ, які розслідує бюро. Важливим він назвав і те, що ДБР буде включено до органів, які беруть участь у боротьбі з організаційною злочинністю.
У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до розділу X «Прикінцеві і перехідні положення» Закону «Про публічні закупівлі» (щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, № 3715). Доповідач, народний депутат Лариса Білозір (ДГ «Довіра») нагадала, що в березні 2020 року було ухвалено закон, який дозволяв проводити всі «ковідні» закупівлі без тендерних процедур. Однак з того часу з’явилася інформація, що в багатьох випадках закуповувалися медичні товари за завищеними цінами та сумнівної якості. «На сьогодні без тендерів проведено 182 тисячі закупівельних процедур на суму 37 мільярдів гривень», — сказала вона, звернувши увагу, що з часу ухвалення закону уряд своїми постановами розширив перелік товарів, які можна закуповувати без тендерних процедур, із початкових 200 назв до 400. «Тепер там усе — від чобіт до матраців і ковдр. А Держмедслужба неспроможна, та й не має повноважень, щоб перевірити ці закупівлі», — наголосила вона. Водночас Л. Білозір поінформувала, що на вимогу Міністерства охорони здоров’я надалі без тендерів усе ж таки можна буде закуповувати ліки, вакцини, медобладнання та кисень, щоб у разі нової хвилі пандемії лікарні могли вчасно надавати хворим допомогу.
Голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан повідомив, що доопрацьований законопроект встановлює на період карантину особливий порядок здійснення закупівель лікарських засобів, вакцин, медичних, імунобіологічних препаратів, витратних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та інших, передбачених цим законопроектом, медичних товарів. Законопроект у цілому підтримали 355 народних депутатів.
Розглянувши чотири альтернативні законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування операцій з постачання окремих видів продукції тваринництва), Верховна Рада 309 голосами підтримала в цілому доопрацьований проект закону № 5425-д. Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що цей законопроект виправляє помилки, яких припустилися раніше, повертаючи ставку ПДВ у 20% на деякі види продукції. «Ми ухвалили закон про зниження ставки податку до 14% для деяких видів операцій із певною сільськогосподарською продукцією. Цим рішенням ми надали пільгу одним виробникам та переклали тягар оподаткування на інших — на переробку. На ту переробку, яка створює робочі місця, на ту переробку, яка створює додану вартість, на ту переробку, яку ми повинні підтримувати, якщо думаємо про майбутнє», — сказав він, зауваживши, що комітет отримав чимало скарг від переробних підприємств, які опинилися на межі банкрутства, оскільки їхнє виробництво стало нерентабельним.
Також у цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, № 5104); про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі, № 3908-1); про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення суперечностей та уточнення визначення лізингової (орендної) операції, № 3601).
Павло Сушко, Ігор Копитін.
У першому читанні підтримано законопроект про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу (№ 4692). Співавторка законопроекту, народний депутат Євгенія Кравчук («Слуга народу») нагадала, що парламент ухвалив зміни до закону про культуру, якими до законодавства введено нове поняття — Центри надання культурних послуг, та визначено порядок їхньої діяльності. «Це насамперед історія про якість та доступність культурних послуг у громадах — містах, містечках і селах. Щоб бути послідовними в реалізації цієї ідеї, ми розробили законопроект № 4692, який дозволить забезпечити фінансування уже передбачених у громадах Центрів надання культурних послуг за рахунок бюджетних коштів», — сказала вона, повідомивши, що цими змінами до видатків, що можуть здійснюватися з бюджетів сільських, селищних та міських територіальних громад, додається фінансування таких центрів. «Це потрібно для того, щоб громади могли як отримувати субвенцію, так і самостійно фінансувати такі центри», — зазначила Є. Кравчук. Презентуючи законопроект про внесення змін до Закону «Про захист прав споживачів» (щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді, № 4185), його співавтор, народний депутат Єгор Чернєв («Слуга народу») повідомив, що йдеться про переведення в цифровий формат взаємодії між виробниками, продавцями та покупцями. «Ми пропонуємо запровадити гарантії на купівлю побутової техніки в електронному вигляді. Це ще один крок до впровадження безпаперової цифрової економіки», — сказав він, зауваживши, що таке прохання уже не раз висловлювали представники транснаціональних виробників побутової техніки, зокрема, компанія «Apple».
Під час обговорення народний депутат Сергій Рудик (ДГ «За майбутнє») звернув увагу, що в сільській місцевості досі не скрізь є Інтернет, та й чимало людей не готові відмовитися від паперової гарантії. «Було б добре, якби ми записали, що електронна гарантія — це один із варіантів», — сказав він.
Водночас народний депутат Степан Кубів («Європейська солідарність») висловив думку, що паперові документи створюють незручність як продавцям, так і покупцям, адже втрата документів або ж їхня недооформленість фактично не дають останнім змоги за необхідності скористатися гарантією. Тоді як електронна гарантія буде чинною.
Ярослав Железняк («Голос») при цьому наголосив, що насправді покупець на вимогу також зможе отримати традиційний паперовий гарантійний талон або ж матиме електронний чек, який зберігатиметься в його цифровому кабінеті. «Там його не заллє водою, не з’їсть собака, там він ніколи не втратиться, і в разі настання страхового випадку за цим талоном відремонтують техніку», — сказав він, підкресливши, що це піде на користь як споживачам, так і продавцям.
Парламентарії розглянули та відхилили 11 проектів постанов про скасування рішення Верховної Ради України щодо прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». Співавтори цих проектів постанов, народні депутати Юлія Тимошенко, Олександр Дубінський, Сергій Власенко, Вадим Івченко, Іван Крулько, Валентин Наливайченко та інші, наголошували, що насправді це закон не про амністію капіталів, а про додаткове оподаткування громадян. За словами співавторки одного з проектів постанови Ніни Южаніної («Європейська солідарність»), амністія капіталів справді була дуже необхідна для нашої держави, але її філософія мала полягати ось у чому: все зареєстроване в державних реєстрах майно визнається таким, що набуте законним шляхом. «Це аксіома, від якої ми не мали права відхилитися. А те, що прийнято в цілому, є великою помилкою, бо дійдуть до кожного, як не сьогодні, то завтра. Тому в мене одне запитання: навіщо прийнято такі норми, які вже завели в площину юридичної відповідальності звичайних громадян, які навіть не чули про це декларування», — наголосила вона.
Водночас Данило Гетманцев («Слуга народу») запевнив, що податкова амністія капіталів буде добровільною. «Податкова амністія не передбачає жодного контролю держави за статками, бо вона не про контроль і не про ревізію майна громадян, а про можливість кожної людини мати підтверджений державою документ, що її гроші та майно є легальними і законними», — сказав він.
Відхилено й сім проектів постанов про скасування рішення Верховної Ради щодо прийняття в другому читанні та в цілому проекту закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та КПК України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету).
Так само парламентарії не підтримали проект постанови про скасування рішення Верховної Ради від 17 червня 2021 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення» (№ 4107-П).
Верховна Рада підтримала чотири законопроекти про ратифікацію Рамкових договорів та угод між урядом України та урядом Французької Республіки: щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій (№ 0115); щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства «Українська залізниця» (№ 0116); щодо офіційної підтримки проекту з покращення водопостачання у місті Києві (№ 0117); щодо підтримки фінансування проекту з покращення постачання питної води в Луганській області (№ 0118). За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, ці чотири угоди передбачають отримання Україною фінансування на суму 1,3 мільярда євро.
Після цього Дмитро Разумков повідомив, що представники усіх фракцій підписали листа щодо розгляду проекту постанови про перейменування селища Новгородське Бахмутського району Донецької області на Нью-Йорк. Проект відповідної постанови № 5081 підтримав 301 народний депутат.
За результатами розгляду трьох альтернативних законопроектів про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо спрямування частини коштів програми «Велике будівництво» на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності), парламентарії ухвалили за основу проект закону № 5551-2.
Також у першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги, та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади (№ 3783.)
На початку засідання із заявою щодо запровадження з 1 липня ринку землі виступила Юлія Тимошенко. За її словами, команда «Батьківщини» буде й надалі захищати від розпродажу українську землю та домагатиметься проведення з цього питання референдуму.
Із заявою щодо розгляду так званого закону про олігархів виступив представник фракції «Опозиційна платформа — За життя» Нестор Шуфрич. «Це закон не проти олігархів, а проти журналістів», — сказав він, повідомивши, що фракція не братиме участі в його розгляді.
Ще одну заяву виголосив народний депутат Рустем Умєров («Голос»), який закликав парламентаріїв ухвалити законопроект про корінні народи України та скасувати закон про вільну економічну зону «Крим», що сприятиме деокупації автономії.
Із днем народження вітали народних депутатів Юрія Арістова та Володимира Кабаченка.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
