Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.
Під час години уряду з доповіддю виступив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко. Він зазначив: «Із 1 липня 2021 року набув чинності закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. В Україні скасовано мораторій на її купівлю-продаж. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, протягом 1 липня на підставі договорів купівлі-продажу зареєстровано право власності на землі в обсязі 61 угоди. Із них підпадали під мораторій лише три угоди. Тобто на всю країну відбулося лише три угоди підмораторних земель сільськогосподарського призначення».
Міністр наголосив: «Дані земельного моніторингу можна самостійно побачити на відповідному сайті. Вони засвідчують, що незалежно від існування мораторію в Україні фізичні та юридичні особи набули у власність більш як 100 га в обсязі 1000 суб’єктів по Україні». Фактично закон з 1 липня обмежив цивільний обіг земель сільськогосподарського призначення, підкреслив Р. Лещенко й фактично визнав, що в країні панував тіньовий, абсолютно нерегульований ринок землі.
Він прозвітував про діяльність робочої групи, до якої увійшли представники Міністерств аграрної політики та юстиції, Мінрегіону, Держгеокадастру, секретаріату Кабінету Міністрів та апарату Прем’єр-міністра. Робочою групою зафіксовано дорожню карту реалізації земельної реформи та перелік нормативно-правових актів, розробка яких є визначальною для її реалізації, поінформував урядовець. Починаючи з березня 2020 року, прийнято низку постанов Кабміну. Зокрема, Держгеокадастру надано можливість подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення, якщо особа порушує вимоги щодо граничної площі таких земель, що можуть перебувати у власності однієї особи. А також у випадках, коли відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку, але ділянка не була відчужена. Окремо затверджено порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу. Йдеться про визначення особи набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення, встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, перевірку застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, відповідно до закону про санкції тощо. За результатами відповідної перевірки нотаріус зобов’язаний скласти відповідний протокол, у якому зазначається інформація про відповідність або невідповідність вимогам Земельного кодексу, та рішення, яке прийнято за результатами такої перевірки.
Окремі зміни також передбачають надання Міністерству юстиції контрольних повноважень у сфері державної реєстрації нерухомості. Р. Лещенко також поінформував про наказ Міністерства юстиції від 30 червня 2021 року про затвердження змін до порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом. Отже, усі необхідні нормативні акти для відкриття обігу земель забезпечено, наголосив міністр.
Народні депутати традиційно мали змогу поставити питання представникам Кабінету Міністрів. Після цього проголосували за зміни в розкладі пленарного засідання і відмовилися від перерви. Без обговорення в другому читанні та в цілому народні депутати прийняли законопроект № 4636-1. Так, парламентарії внесли зміни до закону про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, які стосуються військового поховального ритуалу. Ці зміни підтримали 288 голосами. Тоді представник фракції «Батьківщина» Сергій Власенко презентував свій проект постанови, якою пропонується скасувати рішення Верховної Ради про прийняття в другому читанні та в цілому проекту змін до закону про судоустрій і статус суддів та деяких законів щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 3711-д. За його словами, цей «ганебний законопроект» не є судовою реформою, і через півтора-два роки Верховній Раді знову доведеться розв’язувати цю проблему. Утім, голосів, щоб скасувати ухвалені зміни, в сесійній залі не знайшлося.
За трибуною заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.
Тоді за скороченою процедурою народні депутати розглянули проект змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення (№ 4156). За інформацією першого заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдана Боруховського, метою цього документа є забезпечення дотримання вимог режиму радіаційної безпеки і посилення режиму відповідальності за їх порушення. Зокрема, пропонується визначити кримінальним проступком такі дії, як проникнення в зону відчуження та безумовного обов’язкового відселення без надання передбаченого законом дозволу, самовільне поселення в них, знищення, пошкодження чи перенесення знаків радіаційного забруднення чи огорожі зазначених зон. Це викликало особливу увагу народних депутатів, які під час обговорення наголошували на неприйнятності такого посилення відповідальності. Утім, у першому читанні за проект змін проголосували. На вимогу двох фракцій представник фракції «Слуга народу» Арсеній Пушкаренко поінформував про те, що Президент підписав проголосований у вівторок закон, який поновлює частину пільг ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. «Це ще один крок до справедливості, на яку заслуговують ці люди», — сказав парламентарій. І закликав колег далі працювати над тим, щоб покращити життя тим, хто героїчно боровся з невидимою загрозою.
Із самого початку засідання на вимогу двох фракцій виступила заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Вона звернулася від імені міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості». Політик апелювала до прав людини, прописаних у Конституції, 25-річчя якої ми нещодавно відзначали. «Стаття 24 Основного Закону чітко говорить про рівні права та можливості чоловіків і жінок, — сказала вона. — Ми багато говоримо про повагу до армії і розуміємо, що в Збройних Силах повинні з повагою ставитися до жінок-військових. Ми дуже довго до цього йшли. Завдяки нашим зусиллям знято чимало абсурдних обмежень про проходження жінками-військовими служби на здобуття військової освіти. Нині в лавах української армії служить понад 31 тисяча жінок. Із них понад чотири тисячі є офіцерками. Статус учасника бойових дій отримали понад 13,5 тисячі жінок. Порівняно з 2014 роком жінок у війську побільшало в рази. Як можна спаплюжити цю просту ідею натхнення? Це провести парад до 30-річчя Незалежності, де військові повинні крокувати на підборах. Це ми побачили на сайті Міністерства оборони. Пане міністре, це ви так наближаєте наші війська до стандартів НАТО? Закликаємо провести службове розслідування і доповісти суспільству, хто прийняв таке рішення, прозвітувати, скільки коштів було витрачено на закупівлю цього взуття із наших податків і хто понесе матеріальну відповідальність за це».
Відповідно на вимогу двох фракцій виступила й представниця «Європейської солідарності» Софія Федина. Вона також говорила про право на недискримінацію за будь-якими ознаками. Представники чинного уряду дозволяють собі дискримінацію за кольором шкіри, наголосила парламентарій. Вона привернула увагу до заяви журналістки Кароліни Ашіон про те, що її нібито не взяли працювати на канал «1+1». Це рішення начебто приймав Олександр Ткаченко, який нині є міністром культури, і саме з огляду на колір шкіри журналістки. «Днями відбулося підтвердження цієї позиції, — сказала С. Федина. — Мені здається, що після такого скандалу пан міністр мав би добровільно скласти свої повноваження».
Учора вітали з днем народження народного депутата Яну Зінкевич.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
