Під час засідання.

Документ у цілому підтримала конституційна більшість — 325 народних депутатів: «Слуга народу» — 226, «Опозиційна платформа — За життя» — 0, «Європейська солідарність» — 25, «Батьківщина» — 19, «Партія «За майбутнє» — 18, «Голос» — 15, «Довіра» — 13, позафракційні — 9.

Доповідаючи законо-проект «Про корінні народи України» (№ 5506) віце-прем’єр-міністр — міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков зауважив, що поняття «корінний народ» з’явилося в Конституції України ще 25 років тому, але не було розкрито. «Сьогодні є можливість перегорнути цю сторінку і відкрити нову. У законопроекті, який вніс Президент, пропонуються такі речі: розкрити поняття «корінний народ», встановити, що корінними народами України, які сформувалися на території Криму, є кримські татари, караїми та кримчаки, визначити перелік основоположних культурних, інших прав корінних народів, а також статус їх представницьких органів. Це документ є консенсусним і це є фундамент, який збудовано на принципах ООН відповідно до міжнародної практики, але з урахуванням особливостей України. Він дасть змогу зосередитися на конкретних заходах і гарантує збереження самобутності та забезпечить сталий розвиток корінних народів», — сказав політик, назвавши документ доленосним для людей, більшість з яких нині перебувають під тиском окупантів. «І немає в світі іншої держави, яка може боротися за них. Немає іншої влади, яка здатна забезпечити продовження їхньої історії. Ми можемо дати сигнал, який поверне надію багатьом, а в підсумку сприятиме поверненню Криму та Севастополя», — наголосив урядовець.

Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, за словами його голови Дмитра Лубінця, рекомендував ухвалити документ за основу та в цілому з техніко-юридичними правками.

Підтримати документ закликав колег і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який водночас нагадав, що термін «корінні народи України» в 1996 році було введено в Конституцію після подолання досить сильного опору комуністичних прорадянських і проросійських сил у складі тодішнього парламенту. «Про права корінних народів стало можливим говорити лише після Революції Гідності в 2014 році, і першим таким актом стала Постанова Верховної Ради від 20 березня 2014 року під назвою «Про Заяву Верховної Ради України стосовно гарантій прав кримськотатарського народу в складі Української Держави», — зауважив він, додавши, що цей законопроект розроблено за участі багатьох фахівців у галузі конституційного права, національних правозахисних організацій. Він відповідає європейським стандартам у галузі прав людини та вимогам Декларації ООН про права корінних народів, до якої Україна приєдналась у 2014 році.

За основу проект закону «Про корінні народи України» підтримали 331 народний депутат, в цілому — 325 обранців.

Крім того, Верховна Рада розглянула низку альтернативних законо-проектів щодо скасування «вільної економічної зони «Крим» та ухвалила в цілому конституційною більшістю проекти: «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» (№ 5501-д); «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№ 5502-д); «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№ 5503-д).

Водночас народні депутати розглянули два альтернативні законопроекти «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (№ 5656, № 5656-1) та ухвалили в першому читанні основний законо-проект. За словами співавтора документа Олени Шуляк, законопроект № 5656 є додатковим до вже ухваленого проекту № 5655 і передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу стосовно розподілення адміністративного збору, який буде збиратися під час реєстрації державними реєстраторами права на виконання будівельних та підготовчих робіт.

Президентський законопроект «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільно-му житті (олігархів)» (№ 5599) представляв міністр юстиції Денис Малюська. Коротко окресливши основні положення документа, міністр зазначив, що чи є особа олігархом визначатиметься за чотирма ознаками. «Для того, щоб особа була визнана олігархом, достатньо відповідності хоча б трьом із чотирьох ознак. Рішення про включення особи і визнання її олігархом, включення до відповідного реєстру олігархів ухвалює РНБО. РНБО може прийняти таке рішення за поданням будь-якого члена РНБО, Кабміну, СБУ, Нацбанку або Антимонопольного комітету», — додав він, зауваживши водночас: «У разі включення особи до реєстру олігархів щодо неї встановлюватимуться обмеження. Такі обмеження включають заборону фінансування політичних партій, пряму або опосередковану, заборону участі у великій приватизації, подання декларацій. А також обов’язкове декларування топ-чиновниками контактів з олігархами або їх представниками».

Крім того, із доповідями виступили автори альтеративних законопроектів № 5599-1, № 5599-2, № 5599-3. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, у свою чергу, рекомендував парламенту підтримати за основу президентський законопроект, а альтернативні — відхилити.

У першому читанні законопроект «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів) (№ 5599) підтримали 275 народних депутатів: «Слуга народу» — 231, «Опозиційна платформа — За життя» — 0, «Європейська солідарність» — 0, «Батьківщина» — 0, «Партія «За майбутнє» — 18, «Голос» — 0, «Довіра» — 18, позафракційні — 8.

З восьми альтернативних законопроектів «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№ 5600, № 5600-1, № 5600-2, № 5600-3, № 5600-4, № 5600-5, № 5600-6, № 5600-7) Верховна Рада підтримала за основу основний законо-проект № 5600 — 264 голоси «за».

Відкинувши всі політичні спекуляції стосовно документа, міністр фінансів Сергій Марченко зауважив, що запропоновані зміни зачеплять лише представників бізнесу, які впродовж багатьох років звикли керуватися нормами, що були виписані спеціально під них та для їх збагачення. Зокрема, це стосується протидії «скруткам» з ПДВ, зловживанню відшкодування ПДВ, ставки екологічного податку на викиди вуглецю та розміру ставки оподаткування за користування надрами.

«Президент обіцяв прозорі та єдині правила оподаткування для всіх. Кожен, хто отримує надприбутки, повинен чесно сплатити податки. Нині є політична воля Президента та уряду руйнації схем, які працюють десятиліттями. Розроблений Мінфіном законопроект спрямований саме на це», — сказав він, додавши, що за рахунок ліквідації схем, доходи в бюджеті збільшаться на 50 мільярдів гривень щорічно.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.