Ярослав (стоїть другий праворуч) і Валентина (друга ліворуч) Теплі з сином Олегом та учасниками і гостями презентації — бандуристкою Світланою Ніконоровою та Володимиром Виговським.
Автор — Ярослав Теплий, заслужений артист України, засновник і очільник Житомирської обласної громадської організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина». Ярослав Васильович — лемко за походженням: його батька у 1945 році разом із тисячами українських родин депортували з Польщі. Ярослав Теплий — не тільки відомий співак і композитор, а й етнолог та етнограф, дбайливий збирач і самобутній інтерпретатор лемківської старовини. Його книжка «Українська Атлантида», а це ґрунтовні нариси про історію, культуру, традиції, звичаї, обряди та свята лемків-русинів, у 2013 році здобула Гран-прі обласного конкурсу «Книга року».
Нове дослідження Ярослава Теплого — про лемківський медяник, секрети випікання якого були втрачені. Щоб відновити рецептуру та технологію приготування цього обрядового печива, автор вивчав етнографічні праці українських і зарубіжних науковців XIX—XX століть, польові записи корінних жителів Лемківщини, спілкувався з літніми лемками-русинами. Сам Ярослав та його дружина Валентина довго експериментували з різними інгредієнтами і врешті-решт отримали смак, визнаний старожилами за автентичний. У своїй книжці дослідник розповідає про історію походження медяників, їх обрядове значення, варіанти рецептури та різновиди у різних місцевостях на території Лемківщини і в інших українських регіонах.
— Ця книжка — не просто про лемківський медяник як гастрономічний виріб, — каже автор. — Я хотів нагадати, що Україна існує не тільки в межах державних кордонів, а й поза ними. Ці землі і нині зберігають українські традиції, мову, плекають звичаї предків.
— Кулінарія — це мистецтво перетворення необхідності на насолоду, — додає дружина автора, заслужена артистка України Валентина Тепла. — Кожна нація передає код своєї ідентичності також і через особливості притаманних їхній країні страв. Ідеться про продукт-шедевр, що тішитиме не тільки шлунок, а й душу.
На презентації у Домі української культури лунали лемківські пісні та лемківська говірка. Гості ознайомилися з виставкою приватної колекції пряничних дощок, що належать подружжю Теплих. І звісно ж, скуштували сам медяник. А Ярослав та Валентина приймали вітання від друзів і колег. Зокрема, директор музейного комплексу «Лемківське Село» Віра Дудар-Дидина наголосила:
— З роками внаслідок асиміляції і байдужості давні традиції нашої нематеріальної культурної спадщини втрачаються. І слава Богу, що є такі патріоти, як родина Теплих, котрі не дають нам забути свою самобутню культуру. Ця книжка — виплекана автором дитина, результат багаторічної праці. Дуже раджу вам, любі земляки-лемки і поціновувачі лемківської культури, прочитати її, а вам, милі ґаздині, спробувати спекти смачний і запашний лемківський смаколик!
Житомир.
Фото з соціальних мереж.
