Відкривши пленарне засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков надав представникам фракцій слово для виступів із заявами. Після цього парламентарії розглянули та не змогли ухвалити проект постанови про внесення змін до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання (№ 4690-19) — «за» проголосували лише 220 народних депутатів.
Водночас народні депутати підтримали включення до порядку денного законопроектів: про великий Державний Герб України (№ 5712) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, № 5719), а також скорочено термін підготовки цих документів до другого читання. Крім того, підтримано проект постанови про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання (№ 5720).
Верховна Рада 305 голосами ухвалила в цілому із пропозиціями Президента законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України (щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з пропозиціями Президента України, № 3711-д).
Міністр юстиції Денис Малюська запевнив, що Президент повністю підтримує ідею реформування та запуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, однак через деякі технічні недоліки законопроекту глава держави застосував право вето. Відтак Президент пропонує виправити технічну помилку, яка вносить плутанину в процедуру голосування конкурсною комісією, зокрема, щодо того, коли рішення вважається прийнятим, уточнити, в якому разі ВККС вважається повноважною, визначити, хто може виконувати функції голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін (на знімку) повідомив, що основна пропозиція Президента стосується уточнення порядку прийняття рішення конкурсною комісією за участі міжнародних експертів у разі, якщо комісія ухвалює рішення більшістю голосів. «Президент пропонує виключити із тексту закону абзац, який вносить невизначеність в ухвалення рішень», — сказав голова комітету, додавши, що позиція Президента є принциповою щодо дотримання рекомендацій Венеційської комісії з питання прийняття рішення конкурсною комісією, яка допомагатиме обирати склад ВККС. «Остаточний текст закону передбачає, що рішення приймається чотирма голосами із шести, у разі, якщо за нього проголосували щонайменше два представники міжнародних організацій», — сказав А. Костін.
Під час засідання.
Далі народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (№ 5068). Загалом до другого читання законопроекту № 5068 подано 747 поправок та пропозицій. Комітет запропонував врахувати 309 поправок (у тому числі частково та редакційно) та 438 поправок відхилити. Для збалансування законопроекту частину другу статті 9-1, якою доповнюється Закон «Про Вищу раду правосуддя», пропонується викласти в такій редакції: «Членами Етичної ради можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, мають досвід роботи не менш як п’ятнадцять років зі здійснення судочинства, або адвокатської діяльності, або прокурорської діяльності, або наукової діяльності у галузі права». При цьому запропонована редакція частини шостої статті 9-1 передбачає, що голова Вищої ради правосуддя призначає членів Етичної ради не пізніше п’яти робочих днів після закінчення строку на внесення списків рекомендованих кандидатів від усіх суб’єктів формування Етичної ради. Якщо ж голова ВРП не призначить членів Етичної ради у визначений термін, тоді троє перших у списку кандидатів, поданого Радою суддів України, та перші кандидати, запропоновані Радою прокурорів України, Радою адвокатів України та Національною академією правових наук України вважаються призначеними.
Ярослав Железняк, Володимир В’ятрович.
Із заявою від двох фракцій щодо недоцільності ухвалення законопроекту про великий Державний Герб (№ 5712) виступив народний депутат Володимир В’ятрович («Європейська солідарність»). «Ми всі знаємо, що згадку про великий Державний Герб до Конституції протягнули комуністи, щоб знецінити надзвичайно вдалий у своїй досконалості Герб — Тризуб», — сказав він, наголосивши, що зараз Тризуб сприймається і як повноцінний Державний Герб, адже попри стародавнє походження він ідеально вписується у мінімалістичну естетику ХХІ століття та є простим у відтворенні і надзвичайно впізнаваним. «У світі одиниці таких вдалих гербів», — заявив він, звернувши водночас увагу, що запропонований законопроектом № 5712 варіант великого Державного Герба не відповідає законам геральдики, через що він був відхилений під час усіх конкурсів, зокрема, й під час минулорічного державного конкурсу. У зв’язку з цим В. В’ятрович закликав народних депутатів підтримати звернення українських інтелектуалів та діячів культури до Президента щодо відкликання законопроекту № 5712 про «великий Державний Герб» та ініціювання процедури вилучення із Конституції згадок про «великий Державний Герб» з метою остаточного утвердження Тризуба як єдиного та самодостатнього Державного Герба України.
Ярослав Дубневич, Павло Бакунець, Сергій Колебошин, Юлія Світлична.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив про створення у Верховній Раді трьох міжфракційних депутатських об’єднань: «Національна платформа примирення та єдності» (голова — Вікторія Гриб), «Люди» (голова — Тарас Тарасенко) та «Демократія 2.0» (голова — Єгор Чернєв).
Із Днем народження вітали народних депутатів Андрія Богданця, Петра Юрчишина та Антона Яценка.
ІЗ ВИСТУПІВ УПОВНОВАЖЕНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ ТА ГРУП
Вадим РАБІНОВИЧ,
фракція «ОПЗЖ»:
— Час підбивати підсумки і зробити це легко, оскільки є спеціальна формула оцінки діяльності будь-якої влади. Якщо за час роботи цієї влади люди стали жити краще — вона хороша. Якщо гірше — погана. А якщо народ змушений виживати, подаючись на заробітки за кордон, то влада геть погана... Усі так звані нагальні питання, якими ви забили останній тиждень роботи Верховної Ради — це нуль. Де питання миру, яке вимагає негайного вирішення і за яке голосували у тому числі й ваші виборці? Від імені фракції хочу заявити: «ОПЗЖ» не братиме участі у позачергових засіданнях доти, доки ви, монобільшість, не повернете питання миру і не припините репресії проти лідерів нашої партії.
Євгеній БРАГАР,
фракція «Слуга народу»:
— Реформа Нацполіції завершилась далеко не так, як би ми того хотіли. Почалась вона досить красиво, на Софійській площі, з урочистої присяги, гламурних фоточок... Через два-три роки ті молоді мрійники, які складали присягу, почали масово писати рапорти на звільнення та у переважній більшості пішли із системи МВС. Замість них почали набирати будь-кого. Відповідно маємо ситуацію: професійності нова поліції не набула, але водночас дуже швидко навчилася всього того поганого, що було у старої поліції. Так сталося і зі мною півтора тижні тому. Мене зупинили і вимагали хабар. Після цього під приводом освідчення на наркотичне сп’яніння мене відвезли на Запорожця, 20. Якщо таке відбувається в Києві, то можна лише уявити, що відбувається в регіонах. Дуже важливо припинити цей тотальний «безпрєдєл». Реформу Нацполіції потрібно перезапускати.
Тарас БАТЕНКО,
група «Партія «За майбутнє»:
— Це останній пленарний тиждень перед 30-річчям державної Незалежності, яке ми святкуватимемо невдовзі, і нам усім потрібно задуматися — з яким порядком денним, яким результатом ми йдемо до людей. З цієї трибуни не так давно, коли ми святкували 25-річчя Конституції, один з очільників попереднього парламенту казав, визначаючи формулу демократії, що демократія — це народ — влада — Конституція. Хоча у нашому розумінні сьогодні формула «демократії» — це Президент — влада — і далі народ. Але народ як крайня необхідність. Ми простежуємо сьогодні, як помалу зменшується роль парламенту у прийнятті рішень. Як зменшується функціонал впливу на прийняття рішень в органах державного управління. Ми також звертаємо увагу на сьогоднішній порядок денний. Ми не бачимо пропозицій щодо лібералізації податкового законодавства, запровадження стимулів для зростання підприємництва в Україні, розвитку виробництва... Чинний уряд вкрай невдало впорався з наслідками пандемії, у т. ч. в економіці, і не здатний подолати проблему безробіття. Тому уряд має невідкладно розробити нову програму стимулювання зайнятості.
Рустем УМЄРОВ,
фракція «Голос»:
— Дорогі друзі, я говоритиму про політв’язнів, тому, якщо вам ця тема не байдужа, підходьте, будь ласка, щоб продемонструвати, що ми разом у Верховній Раді. Шостого липня так званий суд в окупованому Сімферополі продовжив арешт Владислава Єсипенка ще на шість місяців. Владислав Єсипенко позаштатний журналіст радіо «Свобода». 10 березня він працював на акції до дня народження Тараса Шевченка. Після неї його затримали «феесбешники». Його звинувачують у роботі на спецслужбу України та зберіганні вибухового пристрою. Майже місяць до Владислава не пускали адвокатів та катували, щоб вибити зізнання... Сьогодні понад 100 громадян України незаконно ув’язнені за політичними мотивами в Росії та окупованому Криму. Переважна більшість із них кримські татари. Ще майже 300 заручників незаконно утримуються на території ОРДЛО. Це не просто цифри чи статистика. За кожним прізвищем чиєсь поламане життя. За кожним фото — родини, які чекають, коли їхній син, тато, дідусь чи коханий повернеться додому. Цим виступом я закликаю світову спільноту сприяти визволенню українських громадян. Ми також працюємо над законопроектом про політичних в’язнів у рамках «Кримської платформи», щоб інтеграція та повернення до звичного життя для цих людей були максимально комфортними.
Сергій СОБОЛЄВ,
фракція «Батьківщина»:
— Хто приводить президентів до влади? Це завжди був малий бізнес. І що отримав за ці два роки малий бізнес? Підвищення податків, відсутність прозорості і остання крапка — черговий податок від 5 до 15% через так зване добровільне декларування доходів. Аграрний бізнес сподівався, що припиниться рейдерство, буде узаконено землю, яку обробляє селянин, фермер-однооосібник або навіть великий господар. Але все закінчилося так званим розпродажем земель сільськогосподарського призначення, а рейдерство розквітає як ніколи. Третє, на що сподівались громадяни і те, що було обіцяно, — наведення порядку з тарифною політикою. Чим це закінчилося? Черговим адмініструванням, процвітанням фірм-одноденок або монополістів, які фактично керують країною на відміну від уряду, Президента та парламенту... Фракція «Батьківщина» стверджує: ті питання, які ми внесли до порядку денного цього останнього тижня, могли б докорінно змінити ситуацію. На жаль, опозицію не чують.
Ірина ГЕРАЩЕНКО,
фракція «Європейська солідарність»:
— Візит Зеленського до Берліна лише підтвердив: світ не воюватиме за Україну. Нам співчувають, нас підтримують, але воювати за нас не будуть. Єдиною запорукою існування України як держави є сильна армія. Але нині зелена влада системно дискредитує Збройні Сили України. Довгий список політв’язнів Зеленського поповнив бойовий генерал Ігор Павловський. За що його заарештували? За те, що він посмів купити два катери українського виробництва у той час, коли весь український флот було захоплено країною-окупантом. Коли попередні міністри уряду Януковича були російськими «феесбешниками», а один бравий полковник, який привів до влади Зеленського, розпродав усе до трусів в армії. Зеленський віддав Путіну Цемаха, беркутівців, харківських терористів, причетних до вбивства 15-річного хлопчика Дідика. Але заарештовує наших генералів...
Олег КУЛІНІЧ,
група «Довіра»:
— Хочу озвучити ті проблеми, з якими до депутатів нашої групи звертаються виборці. Це питання низького пенсійного забезпечення та тарифів на житлово-комунальні послуги. За перших чотири місяці цього року за призначенням субсидій звернулося майже 368 тис. домогосподарств, а отримало — лише 172 тис., решта не підпадали під ті чи інші критерії. Комісії, які цим займалися в колишніх райдержадміністраціях, ліквідовані й уряд не планує відновлювати їхню роботу. Критерії з надання субсидій інколи доходять до абсурду. Наприклад, людина, яка просто змінила місце проживання — продала та купила рівноцінну квартиру в іншому місті, субсидію не отримає. Субсидію не отримають і ті громадяни, яким держава сама придбала житло — діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування... Тому група «Довіра» офіційно звертається до прем’єра з вимогою терміново переглянути критерії надання субсидій для малозабезпечених верств населення.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
