«Державна мова має потужно лунати на всій території України в усіх сферах суспільного життя. Мова не може бути предметом маніпуляцій та спекулювань. Мову не можна використовувати для розколу країни. Мова не може бути предметом використання як проросійськи налаштованих, так і псевдопатріотичних сил. Мова — це наш бронежилет. Мова — об’єднує», — такими словами відкрив другий день форуму міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
За його словами, українською мовою мають говорити всі. Але із задоволенням. Тому має бути лагідна українізація. Проте для просування української мови потрібне фінансування. «Нам треба зробити серйозний крок уперед не лише з нав’язування мови, а й із точки зору підтримки і мотивації людей її вивчати», — зауважив О. Ткаченко, висловившись водночас щодо штрафів. На його думку, штрафи насамперед мають застосовуватись до чиновників і депутатів усіх рівнів.
Крім того, міністр розповів про стратегію популяризації української мови до 2030 року: «Сильна мова — успішна держава», яку уряд схвалив у травні поточного року. Ця стратегія має стати державною цільовою національно-культурною програмою з відповідним фінансуванням. Переваги від її реалізації, за словами О. Ткаченка, отримають як держава, так і українці, мова спілкування яких українська, та українці, які проживають за кордоном. А також представники національних спільнот та виробники україномовного культурного продукту.
Зачепивши питання корінних народів, учасники одноіменної панельної дискусії наголошували, зокрема, на забезпеченні прав цієї спільноти.
Снавер Сейтхалілєв, заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нагадавши, що з наступного року розпочинається десятиліття мов корінних народів у рамках ООН, зауважив, що у цьому сенсі Україна може взяти лідерство. Адже міністерство вже має концепцію розвитку кримськотатарської мови на найближчі десять років, яка передбачає, зокрема, створення навчальних курсів кримськотатарської мови на платформі всеукраїнської школи онлайн.
У свою чергу перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Максим Ткаченко та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров акцентували увагу на новаціях ухваленого парламентом закону про корінні народи.
За словами народного депутата, люди досі не розуміють різниці між нацменшинами та корінними народами. А тому наголосив, що корінні народи — автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалась на території України і є носієм самобутньої мови та культури. Має традиційні соціально-культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України. Становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.
«Закон визначає, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми та кримчаки. Держава, відповідно до ухваленого закону, сприяє представництву корінних народів в органах влади, захищає їх від геноциду та будь-яких інших актів колективного примусу чи насильства. Реалізує заходи посиленої підтримки корінних народів України. Гарантує права на розвиток традицій тощо», — констатував М. Ткаченко.
