Визначення форуму дала його співголова Оксана Сироїд (на знімку). 

«Так форум задумувався і з кожним роком утверджуємося в тому, що таке спільне думання дуже корисне та потрібне, — сказала вона. — Адже знання про те, що потрібно робити, немає в жодній столиці світу. Це знання народжують люди, але так само немає жодної геніальної людини, яка б дала це знання самотужки. Тільки спільна праця та обмін думками може його народити». О. Сироїд зауважила, що свого часу спільно з іншим співголовою форуму, генерал-лейтенантом армії США Беном Ходженсом, який цього року вперше не був присутнім на Львівському безпековому форумі, дуже хотіли долучити до дискусії представників оборонної промисловості, але ця сфера була за сімома замками. А з новим керівництвом концерн «Укроборонпром» сам ініціював публічну дискусію. «Оборонна промисловість це не просто промисловість — це набагато складніші зв’язки, — акцентувала О. Сироїд. — Це геополітичні союзи і складний та надзвичайно важливий для держави вибір». Вона зауважила, що зо два десятки років проводить різні заходи, але цей, напевно, перший, коли не вдається знайти через Гугл усіх його учасників. «Багато з вас є непублічними, і це очевидно. Але праця, яку ви робите, є цінною, й ваші думки треба почути», — сказала О. Сироїд.

Під час першої дискусійної панелі учасники форуму говорили про уроки війни для безпеки України та регіону. На думку президента фонду «Потомак» (США) Філліпа Карбера, Україна часто бере участь у міжнародних навчання і багато стандартів НАТО у нашому війську вже втілено. А за деякими напрямами, на думку експерта, Україна навіть випереджає певні країни. Він зауважив, що нині часто говорять про високоточну зброю, але від артилерійських вибухів усе ще гинуть дуже багато людей. На це треба швидко реагувати, а Україна має лише трохи «Джавелінів» та небагато свого відповідного озброєння. Військові намагаються використовувати ефективно те, що мають, але питання підходу до оснащення всіх підрозділів залишається відкритими. Але найбільша слабкість України — це повітря. Те, що мають на озброєнні українські Військово-Повітряні сили, скоро вже буде дуже застарілим, тож потребує якомога швидшої модернізації.

Ф. Карбер каже, що колишній командувач військово-повітряних сил США спільно з представниками дипломатичного корпусу та Конгресу США кілька днів обговорювали ситуацію в Україні. І вони мають два питання. Одне з них — чому в Україні так вибудувані пріоритети, що зброя має постачатися за гроші американських платників податків? Цікавить також, які проблеми не дають ефективно формувати партнерство між американськими та українськими виробниками? «Відповідей на них немає, але дуже важливо, щоб Україна знайшла ці відповіді», — наголошує експерт.

Дещо іншу позицію висловив представник Балтійського безпекового форуму Глен Грант. З Україною він працює вже 11 років і має свій погляд на нашу ситуацію. «У НАТО оцінюють, що зміни відбуваються в Україні дуже повільними темпами, — сказав він. — Ситуація стоїть на місці». Радянська армія брала масою, але нині ніхто не може собі цього дозволити. А військові в Україні не змінили свій спосіб мислення. Україні потрібно вирішити, як витрачати бюджет більш ефективно, бо те, що є сьогодні — не працює, підкреслив Г. Грант. «Ми хочемо приймати великі рішення, а іноді невеликі рішення можуть мати великий ефект», — зауважив він.

Презентував своє бачення ситуації й гендиректор ДК «Укроборонпром» Юрій Гусєв. Майбутній розвиток концерну він бачить за інвестиціями у високотехнологічні безпілотні системи, створення замкнених ланцюжків виробництва таких систем, фінансування розробки кіберзброї. «Це майбутнє оборонно-промислового комплексу і глобально, й України як частини цього глобального ринку», — підкреслив Ю. Гусєв. Найближчі десятиліття війна залишатиметься змаганням не лише економік, а й інтелекту, і перемагатимуть ті країни, де технологічність зброї буде вища, переконаний він.

Розв’язати значну частину наявних нині проблем, каже Ю. Гусєв, допоможе нещодавно ухвалений парламентом законопроект № 3822. Він є фундаментом для створення нових інституцій і перезавантаження державного оборонно-промислового комплексу. Він пояснив, що документ створює умови для залучення інвестицій, убезпечує оборонні підприємства від корупційних ризиків та прямого політичного впливу. Натомість підприємства отримують змогу об’єднувати майно, ресурси та технології. Майже сотня таких підприємств зможуть здійснити програми оздоровлення.

Львівський безпековий форум цьогоріч відбувався в Одесі. Як зауважив під час його відкриття голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький, це підтверджує, що Одеса та Львів залишаються містами-побратимами. «Ми ще перебуваємо під впливом масштабних навчань «Сі Бриз-2021», — сказав очільник облдержадміністрації. Він зауважив, що в 1997 році відповідав за організацію перших таких навчань в Україні. «Я бачу, як змінилися ситуація і настрій, як змінився інтелект наших військовослужбовців, а в їхніх очах я бачу бажання виходити на передову. І не тільки в сутичках, а й у змаганнях на озброєння, планування та вироблення стратегії», — зауважив чиновник.

Традиційно спонсорами проведення Львівського безпекового форуму виступив Німецький фонд Маршалла, офіс НАТО в Україні, Фонд Ганса Зайделя, а також Київська школа економіки, яка готувала думки, ідеї та дослідження, та Одеський національний політехнічний університет.

Фото зі сторінки форуму у Фейсбуці.