У посушливому таврійському степу вода для поливу раптом стала зайвою. Якщо минулого року аграрії Херсонщини просили зволожити їхні поля ще в квітні, то нині через безперервні зливи вони й самі не проти цю вологу комусь «позичити». Та якщо хлібороби страждають через перетворення своїх нив на болота, то меліоратори — через втрату доходів. Тільки Північно-Кримський канал на Херсонщині вже недорахувався п’яти мільйонів гривень платежів за транспортування дніпровської води на зрошення.

— Торік на 8 липня ми вже подали на поля 128 мільйонів кубометрів дніпровської води. А нині на цю дату — 80 мільйонів кубометрів, тобто у півтора раза менше. У відповідній пропорції зменшилися фінансові надходження до спецфонду, з якого оплачуємо ремонти обладнання, купівлю потрібної техніки й запчастин. Відповідно, всі програми довелося «пригальмувати». Грошей вистачає тільки на податки й зарплату трудовому колективу, — визнає начальник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко.

— Тільки за першу половину липня в таких районах краю, як Херсонський та Каховський, де система зрошення одна з найпотужніших, випало від 70 до 71 міліметра опадів, за місячної норми 39—45 міліметрів. А загалом від початку нинішнього року на регіон уже вилилося від 71 до 92 відсотків річної норми опадів. Через надмір вологи підтоплення полів спостерігається у тому самому Каховському й Генічеському районах. П’ятнадцять сільськогосподарських підприємств уже звернулися до нас за довідками стосовно екстремальних метеоумов. Вони є обов’язковою частиною пакету документів для отримання компенсації за загиблі посіви культурних рослин, — додав очільник Гідрометцентру Херсонщини Юрій Кіріяк.

Звісно, поливному сезону на півдні ще далеко до «фінішу». Зберуть озимі — підуть ярі, за ярими — овочеві й баштанні культури, які теж просять пити. Тож якщо зливи до початку серпня припиняться, як це обережно прогнозують синоптики, послуги меліораторів аграріям ще знадобляться. Інша справа, що чи не половину сезону для працівників зрошувальних систем уже втрачено, і нічого тут не вдієш — останнє слово завжди залишає за собою «небесна канцелярія». Єдина втіха: такі аномально дощові роки, як нинішній, на Херсонщині випадають украй рідко. Мабуть, це й добре: замало води — біда, але й забагато — лихо.

І до речі. Синоптики кажуть, що після дощового року в Таврії, як правило, наступні два — дуже посушливі. Для прикладу: впродовж найвологішого за всю історію метеорологічних спостережень (з 1882-го) 2010 року тут випало 686 міліметрів опадів, а в 2011-му — лише 283 міліметри, 2012-го — 372 міліметри.

Херсонська область.