Позачергове засідання Верховної Ради, скликане на вимогу Президента, було присвячене, по суті, одному питанню. Народні депутати мали розглянути 10 проектів постанов щодо скасування рішень Верховної Ради про прийняття в цілому чотирьох законів, які стосувались судової реформи і трансформацій підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, що заблокували їх підписання. Йдеться про закони №№ 3711-д, 3822, 5068 та 5069.
Відкривши засідання, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук надав право для виступу від двох фракцій співголові фракції «Європейська солідарність» Артуру Герасимову, який у своїй заяві нагадав про річницю операції по вагнерівцях. «Поки три десятки вбивць українців знаходяться на волі, українська влада кинула за грати бойового генерала Ігоря Павловського. Одного з ключових командувачів оборони Маріуполя. Так само влада тримає в заручниках Валерія Шандру — керівника єдиного в Україні оборонного підприємства, яке було здатне збудувати для ЗС сучасні бойові катери», — наголосив народний депутат.
«Влада системно переслідує бойових генералів, ветеранів, волонтерів, патріотів, усіх, хто в 2014—2015 роках зламав плани Путіна. Зрозуміло, що цю деградацію бачать наші союзники. Журналісти подейкують, що західні партнери вже не надають так беззастережно розвіддані, як це було за Порошенка. В тому числі через використання Банковою українських розвідників для викрадення судді Чауса з території дружньої Молдови. Це призвело не лише до репутаційних втрат України, а й до напруження відносин Зеленського та Санду, яка вимагає відповіді на неприємні запитання. Все це ланки одного ланцюга, на якому Зеленський хоче завести нас геть від НАТО та ЄС, хоча це пряме порушення статті 102 Конституції», — констатував А. Герасимов.
Із заявою також виступила представниця групи «Довіра» Лариса Білозір, яка акцентувала увагу на відсутності листків непрацездатності, які нині не видаються важкохворим, через що ті, у свою чергу, не можуть отримати належні їм виплати.
За словами обраниці, МОЗ завалив усі тендери із закупівлі бланків. «Ми вже тричі зверталися до МОЗ. Фактично чиновники відірвані від життя і їх нічого не цікавить. Вони кажуть, що з 1 вересня запрацює система електронних лікарняних. А що робити людям, які хворіли до 1 вересня? Що робити лікарям, які стверджують, що електронна система працює з перебоями», — заявила Л. Білозір та закликала провести аудит в Національній службі здоров’я та МОЗ.
Першим питанням народні депутати за скороченою процедурою розглянули проект постанови «Про скасування рішення Верховної Ради України про повторне прийняття в цілому з урахуванням пропозицій Президента України Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», № 3711-д-П2. Регламентний комітет рекомендував парламенту визначитися щодо проекту шляхом голосування у сесійній залі. У сесійній залі проект постанови підтримало лише 17 народних депутатів.
Другим питанням Верховна Рада розглянула проекти постанов «Про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», №№ 3822-П, 3822-П1, 3822-П2.
«З 2014 року в державі війна. Саме «Укроборонпром» — державний концерн — покликаний забезпечувати ЗС України та інші військові формування зброєю, боєприпасами, спецтехнікою тощо. Про що цей законопроект? Щоб зробити «Укроборонпром» відкритим акціонерним товариством, тобто влада шукає інвестора. Після майже 2,5 року управління цим концерном, зміною менеджменту. Виходить, догосподарювалися. Заради справедливості, в «Укроборонпромі» є підприємства державної форми власності, які успішно господарюють і успішно виконують оборонне замовлення. Є й інша категорія підприємств, які є збитковими. Але питання не до роздержавлення, а до того, як ефективно від імені держави управляють ці менеджери. Ми вважаємо неприпустимим таке реформування. Воно межує зі зрадою національних інтересів, коли під час війни ми віддаємо невідомо якому інвестору ці державні підприємства», — наголосив Михайло Цимбалюк («Батьківщина»).
Сергій Рудик («За майбутнє») під час виступу зауважив, що часу для реформування було достатньо. Але річ у тім, що там є надлишкове майно і земля. «На жаль, опозиційні депутати можуть лише констатувати це. Бо навіть якщо нас підтримають всі у цій залі, ми наберемо 99 голосів максимум», — зауважив він.
Зрештою, і ці проекти постанов були відхилені, їх підтримало трохи більше 30 народних депутатів.
Наступний блок постанов стосувався скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, №№ 5068-П, 5068-П1, 5068-П2, 5068-П3. Щоправда, жодна з них також не набрала достатньої кількості голосів, тож усі вони вважаються відхиленими.
Останнє питання порядку денного стосувалось скасування рішення Верховної Ради України від 14 липня 2021 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проекту закону про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, №№ 5069-П, 5069-П1.
Представляючи свій проект постанови, Сергій Вельможний (група «Довіра»), зокрема, зауваживши, що законопроекти №№ 5068 та 5069 тісно пов’язані між собою, назвав їх ухвалення помилкою.
«Прийняті Верховною Радою норми зведуть роботу Вищої ради правосуддя нанівець. Сьогодні ми бачимо, що судді, щодо яких розглядається дисциплінарна скарга, відчувають себе абсолютно безкарними і впевненими в тому, що відповідальність за ті чи інші порушення не наступить для них ніколи. Безумовно, систему правосуддя потрібно якісно оновлювати. Проте ухвалені законопроекти фактично порушують Конституцію. Адже Конституція встановлює, що ВРП є колегіальним органом. А змінами до законодавства ми закріплюємо фактично тотожний статус дисциплінарного інспектора та члена Вищої ради правосуддя. Навіщо взагалі тоді члени ВРП, все можуть робити й дисциплінарні інспектори. Ми не можемо підтримати такі зміни до судової гілки влади, адже вони навряд чи матимуть позитивний результат і призведуть до погіршення якості правосуддя в Україні», — наголосив він, закликавши підтримати ініційований ним проект постанови. Проте лише 27 обранців підтримали ці проекти.
Зрештою, у сесійній залі також розгорнулась дискусія щодо правомочності засідання, бо на початку засідання в сесійній залі зареєструвалось лише 99 народних депутатів. Зокрема, Андрій Пузійчук («Батьківщина»), посилаючись на Регламент, зауважив, що не лише прийняття, а й розгляд законопроектів має здійснюватись повноважним складом парламенту. Тобто потрібно 226 голосів.
У відповідь Руслан Стефанчук зауважив: «У Регламенті Верховної Ради лише у 1994 році була стаття 4.5.2, яка чітко регламентувала прив’язаність можливості проведення засідань залежно від наявності кворуму. Після цього ні в Регламенті 2006, ні 2008, ні 2010 року, яким ми нині користуємось, немає залежності повноважності Верховної Ради до кількості депутатів, які знаходяться у сесійній залі».
На початку засідання головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук привітав із днем народження представника «Батьківщини» Івана Крулька. Крім того, він привітав зі святом мусульман України, які цього дня відзначали курбан-байрам.
Перший заступник глави парламенту повідомив також про створення у парламенті міжфракційного депутатського об’єднання «За конституційну реформу та ефективну владу». Співголовами об’єднання обрано: Руслана Стефанчука, Павла Фролова, Олександра Корнієнка, Вікторію Подгорну та Андрія Клочка. До складу МФО входить вже 283 народні депутати і на сьогодні це найбільше МФО, створене у парламенті.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
