Лавандове поле доглядатиме Аліна Білко.

Воно поруч з ділянкою спаржі. Обидві площі орендує і доглядає випускник Вінницького національного аграрного університету Володимир Білко з дружиною Аліною.

Чому вони, мешканці обласного центру, взялися за вирощування таких незвичних рослин — спаржі та лаванди? Що мають від них?..

Фіолетові квіти лаванди — аж очі вбирають. Пелюстки ніжні, яскраві, з переливами відтінків, одні світліші, інші темніші. Фотознімки «розлитого» фіолету можна побачити у Фейсбуці на сторінці Володимира Білка.

Підприємець — один з небагатьох, хто вирощує на Вінниччині спаржу.

«Під лаванду відвели таку само площу, як і під спаржу, — гектар, — каже Володимир. — Яким буде результат такого бізнесу, поки що складно спрогнозувати. Багато людей  приїздять подивитися на красу, зробити світлини. Знімки виходять неймовірно красиві».

У друзів є маленька Голландія...

Володимир повідав, що лаванда стане бізнесом дружини Аліни. Так вони вирішили. «Це буде її заняття, — каже він. — Для мене залишиться спаржа. Обидва поля, спаржі й лаванди, поруч. Щоправда, зараз дивитися на спаржеву ділянку не цікаво. Вона не зовсім приглядна. Урожай зібрано, що там можна побачити? А поруч така краса — очей не відвести.

Володимир знається на питаннях обробітку землі, вирощуванні сільськогосподарських культур. Втім, взявся за нетрадиційні, їх ще називають нішові.

— Чому саме лаванда, Володимире? — запитую у співрозмовника. — Не пшениця, боби, чи овочі...

Каже, на одному гектарі вирощувати пшеницю — це буде бізнес у мінус. Овочів у нас росте чимало, до того ж ними наповнюють ринок господарства і підприємці з південних областей, не кажучи вже про Туреччину. Зрештою, про лаванду вони теж не думали.

«Ми з дружиною мали інші плани, — згадує Володимир. — Обдумували, як зайнятися тюльпанами. У нас є друзі у Херсонській області. Вони мають свою маленьку Голландію. Садять тюльпани. Це красиво і прибутково. Але є одне але...»

Коли заглибилися у розрахунки, зрозуміли, що така справа не по кишені. Грошей не вистачить навіть на старт.

«Щоб висадити на гектарі цибулинки тюльпанів, треба заплатити до п’яти мільйонів гривень, — ділиться думками підприємець. — Це вже перевірено друзями з Херсона. Починати з меншої площі немає сенсу. Не буде віддачі».

У нас не маячать перед очима зелені купюри

Лаванду порадили ще одні знайомі Білків. Вони з Київщини. Їздили подивитися, що це за така рослина і як її вирощують. Нині вона дуже популярна, точніше, на неї великий попит. Як на квіти, так і на лавандову олію, тобто насіння, з якого її виготовляють. Лаванду використовують і в фармації, і в парфумерному виробництві, й навіть у харчовій промисловості. Так розповідали знайомі з Київщини.

Про це само Білки чули від земляків. Володимир каже, що лаванда росте у колишньому Тиврівському районі. Її вирощують і у Ладижині Гайсинського району. Цим займається тамтешній підприємець Станіслав Розсоха. Він придбав обладнання для виготовлення лавандової олії. Білко спілкувався з ним, чоловік ділився досвідом.

«Після розмови зі Станіславом Розсохою у нас виникло бажання теж придбати обладнання для виготовлення лавандової олії», — розповідає співрозмовник.

Запитую, чи цікавилися ринком збуту, чи прораховували, що матимуть з такого бізнесу.

Відповідь співрозмовника дещо здивувала. Каже, ні, не прораховував і не цікавився конкретно.

«Мені доводилося бувати на багатьох тренінгах, навчаннях, і щоразу чув про необхідність вивчення ринку, перспективи і т. д., наводили розрахунки можливих прибутків, — каже Білко. — Так вже «малювали» картини, що у декого перед очима починали маячіти зелені купюри. Насправді на практиці виходить трохи по-іншому. Тому ми не тішимо себе ілюзіями про великі заробітки. У нас купюри зеленого кольору перед очима не маячать. Ми реалісти. Спробуємо вирощувати, переконаємося на власному досвіді, а тоді вже робитимемо певні висновки. Тим більше, що поле невелике, можна сказати, експериментальне».

На думку співрозмовника, без окреслення перспектив, без розрахунків, звичайно, не обійтися, разом з тим треба залишатися реалістами. Поки лаванда квітне, урожай спаржі вже зібрали.

Мільйонерами не стали, хоч дехто саме так написав

У Білків багато друзів. Якось Володимир розмістив світлину зі своїм університетським товаришем Олександром Онуфрійчуком. Пригостив його спаржею, а той підтримав товариша дописом у Фейсбуці.

До речі, і спаржа, і лаванда мають спільну особливість — їх висаджують раз на 7—10 років.

Що дало вирощування спаржі?

«По-перше, це нелегка праця, — розповідає Володимир. — По-друге, це аж ніяк не мільйон гривень прибутку, як дехто написав про нас, називаючи таку цифру. Хоча прибуток таки отримали. Але приблизно у десять разів менший, ніж мільйон гривень».

На життя Білко заробляє іншим. Він є дилером однієї з компаній з продажу біопрепаратів, а також консультує фермерів, які займаються вирощуванням овочів. Аграрій за фахом душею тягнеться до поля.

«Якщо у тебе невелика ділянка землі, то варто експериментувати з нетрадиційними культурами, — зазначає підприємець. — Для пшениці, кукурудзи, наприклад, потрібні чималі площі. Нішові культури теж можуть давати прибуток, до того ж на відносно невеликих ділянках. Щоправда, треба знайти такі з них, на які буде попит. Для цього слід експериментувати...»

Вінницька область.

Фото зі сторінки Володимира Білка у Фейсбуці.