На початку дев’яностих усе почало занепадати: рів не розчищали, джерела замулилися, а територія площею 4,4 гектара заросла чагарниками. Місцеві рибалки час від часу самотужки зарибнювали водойму. Оскільки єдиного власника ставка не було, кожен вважав себе головним. І все було не до пуття на ставку.

Саме тоді в селі заговорили, що так далі бути не може. Навіть тоді ще Малодорогостаївська сільська рада намагалася якимось чином контролювати водойму та рибалок, продаючи дозвільні квитки на відпочинок з вудкою. Та це не заважало кожному охочому підпільно вивуджувати рибу. «Безхозність» водойми та вседозволеність призвела до того, що вона почала висихати.

Довгенько місцева молодь та й рибалки зі стажем і досвідом виношували ідею про наведення ладу на ставку. Поштовхом для ухвалення рішення стали чутки про те, що в селі з’явився орендар, який хоче взяти прилеглі до ставка землі начебто для тепличного господарства. Звісно, потенційний господар накинув оком і на водойму. Місцевому населенню це не сподобалося, відтак зібрали схід села, на якому вирішили, що хазяйнуватимуть на ставку самі.

Найперше активісти скооперували кошти, щоб пустити воду у ставок. Найняли на цегельному заводі в сусідньому селі екскаватор, і за дві доби трактористи Василь Кнурик та Олександр Ващук позмінно розчистили два кілометри рова в напрямку Брищів, до джерел, звідки пішла б вода. Всі неймовірно зраділи, коли в один момент із першого джерела в порожні рови хлинула вода. За першим джерелом розкопали друге, а потім третє і четверте.

На поміч активістам нагодився і щедрий дощ, тож води у ставку значно побільшало. Відтак односельці знову зібрали кошти і зарибнили водойму більш як півтонною малька. А цьогорічної весни вздовж берега малодорогостаївці насадили лікарські рослини, дерева, кущі.

Коли місцевість почала набирати ошатного вигляду, волонтери вирішили офіційно задокументувати свою працю і створити громадську організацію. По юридичну допомогу звернулися до депутата Рівненської обласної ради Ярослави Острожчук. Склали Статут. А цьогоріч у липні на зборах однодумців Вадим Науменко (на знімку), Олександр Мельничук та Сергій Марцинкевич започаткували громадську організацію «Наша водойма».

Зараз в «Нашій водоймі» майже сотня спілчан. Внесок з одного — 400 гривень на рік. Нещодавно за спільні кошти малодорогостаївці знову винайняли драглайн: розчистили ставок від очерету та інших заростей, прорили 150-метрове русло...

У планах на майбутнє — облаштувати пляж для купання дітям, встановити альтанки для відпочинку. Сезон риболовлі планують відкрити наступного року, а поки що активно до нього готуються. Члени громадської організації визначили, що рибалитимуть у вихідні та святкові дні, але тільки ті, хто сплачує внески.

До речі: серед діючих членів громадського об’єднання не лише місцеві, а й рибалки із сусідніх сіл і навіть Луцька, Рівного, до того ж не лише чоловіки, а й навіть жінки. Є категорія доброчинців, які не рибалять, а лише фінансово підтримують ініціативу малодорогостаївців, які після децентралізації нині у складі Млинівської селищної територіальної громади.

Млинів Рівненської області.

Фото автора.