Олександр Лотоцький (ліворуч) під час презентації машини ДРН на виставці у Стамбулі.
Перший зразок презентували три роки тому. Відтоді попит на новинку перевершив сподівання заводчан: замовники чекають у черзі — і вітчизняні, і зарубіжні. Не встигають задовольнити попит. У чому особливість такого виробу?
Ділить на частинки тісто і формує з нього бублики — така функція технічної новинки машинобудівників з Бара. Назва виробу — ділильно-розкатувальна машина (ДРМ). Так вона значиться у документах. Її виготовляють трьох видів. Кожен із них відрізняється кількістю виробленого тіста і виробів із нього. За годину переробляють від 250 кілограмів тіста і більше. На таких машинах формують бублики різної величини: від нашої української малютки — до великих турецьких сімітів. Назву турецьких бубликів автор дізнався від головного інженера Барського машинобудівного заводу Олександра Лотоцького. Підприємці з цієї країни закуповують чи не найбільше ДРМ.
«Виготовляємо машини різної потужності, — розповідає Олександр Лотоцький. — Купують і для великих хлібозаводів, і для малих пекарень. У Стамбулі, наприклад, наші фахівці встановлювали її в невеликих підвальних приміщеннях. У цій країні бублики — улюблена випічка. Для багатьох сніданок не обходиться без кружальця з коричневою скоринкою. До того ж вони густо посипають їх насінинами кунжуту. Турки замовляють переважно машини малої потужності. Для них важливо щоразу пропонувати покупцям свіжу випічку».
За словами співрозмовника, кількість замовлень з цієї країни збільшилася після того, як барські машинобудівники представили свою техніку на міжнародній виставці. Зробили це у дещо незвичний спосіб. Виставка відбувалася у Стамбулі.
«Домовилися з нашим ділером у Туреччині, щоб він доставив до виставкового павільйона трохи борошна і духовку, — продовжує розповідь Олександр Лотоцький. — Одно слово, ви зрозуміли для чого. Відвідувачі мали можливість не тільки побачити машину на власні очі. В їхній присутності демонстрували процес виготовлення випічки: від початку і до завершення. Пригощали свіжоспеченими бубликами. Це мало гарний ефект. Принаймні спричинило пожвавлення біля нашого павільйону».
За три роки машинобудівники з Бара поставили до Туреччини понад 20 таких машин. Ще більше закупили підприємці з Румунії — понад 30 ДРМ. У червні завершили поставку румунам ще декількох машин. Польща, Казахстан, Білорусь — у цих країнах також використовують барські машини для виготовлення бубликів. Велику партію, 18 одиниць, замовив київський хлібозавод. Як пояснив Олександр Лотоцький, п’ять машин кияни вже отримали і використовують їх у роботі, над виготовленням решти заводчани продовжують працювати нині.
ДРМ «народилася» у стінах заводу. Технічна розробка належить заводським конструкторам та інженерам. Разом з Олександром Лотоцьким над проектуванням і конструюванням працювали головний конструктор підприємства Микола Клименко, конструктор Олександр Кондратюк, ініціювали виготовлення голова правління Ілля Лук та голова спостережної ради Геннадій Лук.
«Сімдесят відсотків вузлів і деталей, як кажуть, — свої, рідні, власного або вітчизняного виробництва, решту закуповуємо у відомої німецької компанії, — розповідає Олександр Лотоцький. — Хоча машина працює з невеликим шумом, зате легка в управлінні. Діаметр бублика можна змінювати, замінивши тільки один вузол. Саме тому машину назвали універсальною. Щоб покупці запам’ятали виробника, на передній частині виробу значиться назва підприємства.
Напис роблять англійською мовою — Barmash».
Покупці барської техніки не мають клопоту з її монтажем і налагодженням. Це роблять фахівці підприємства. Виїжджають на місце. Працюють приблизно тиждень, щоб запустити в роботу. «Вони також виконують ще одну функцію — навчають працювати й обслуговувати техніку, — уточнює Олександр Лотоцький. — Це дуже важливо. Правильне використання забезпечує тривалу й надійну роботу машини».
Довідково
ПрАТ «Барський машинобудівний завод» за роки Незалежності України розширив спектр своєї продукції. Крім виробів для харчової промисловості, освоїв виготовлення сміттєсортувальних комплексів для переробки побутових відходів. Три з них працюють у районах Вінниччини. Нині фахівці здійснюють монтаж такого обладнання в одному з районів Хмельниччини.
Котли на твердому паливі — ще одна виробнича новинка, освоєна на підприємстві. Такими котлами забезпечили багато закладів соціальної сфери Вінниччини. Закуповують їх з інших регіонів держави. Особливістю роботи підприємства є те, що воно обслуговує свої вироби впродовж усього часу їх експлуатації. Загалом у цехах заводу виготовляють понад 20 видів промислової продукції.
Вінницька область.
Фото надано Олександром Лотоцьким.
