Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, народний депутат Анастасія Ляшенко під час культурно-мистецьких заходів Національного Сорочинського ярмарку.
Почалася вона вчора з відвідин знаменитого, оспіваного Миколою Гоголем Сорочинського ярмарку.
Літературний «батько» ярмарку Микола Гоголь запросив Голову Верховної Ради до своєї великої господи. Мандрівку торжищем поважні гості почали з оглядин містечка народних майстрів, де від яскравого, вишуканого краму, як то кажуть, очі розбігалися.
А біля ярмаркового млина всі стали свідками діалогу між колоритними гоголівськими героями — кумами Цибулею та Черевиком, образи яких втілювали в життя актори Полтавського театру імені М. Гоголя. Дмитро Разумков оглянув ярмаркову площу ще й з висоти, відвідавши двоповерхову арку, яка стала своєрідною візитівкою торжища.
Затим він узяв участь в урочистому відкритті неповторного дійства. Звернувшись до присутніх, глава парламенту привітав усіх зі святом. «Це справді свято, — наголосив Дмитро Разумков. — Тим паче, що відбувається воно напередодні 30-річчя Незалежності нашої держави. Багато чого мала українська історія. І багато чого матиме. Але ті культурні традиції, збережені завдяки таким ярмаркам, сьогодні достатньо унікальні. Це те, що ми можемо дарувати Європі та світу. За умов пандемії коронавірусу, на жаль, багато чого обмежується. Тож минулого року Сорочинського ярмарку не було. Але я вам бажаю, шановні ярмаркувальники, щоб цього року ви неодмінно надолужили втрачене. І, звісно, бажаю організаторам, щоб із кожним роком відвідувачів ставало більше. І — побільше досягнень кожному з вас та нашій державі».
А після завершення урочистостей із нагоди відкриття ярмарку Дмитро Разумков поспілкувався з журналістами. Їхні запитання стосувалися, звісно, не тільки торжища у Великих Сорочинцях. Водночас, керівник парламенту зазначив, що негативу на ньому поки що не побачив. Можливо, тому, що ще не звертав уваги на цінники... А коли говорити зовсім серйозно, то в ярмарку, на переконання Голови Верховної Ради, треба бачити передусім позитив. Насамперед — об’єднавчий для всієї країни. Адже серед п’яти тисяч тільки офіційних учасників — представники більшості областей нашої держави. До того ж, скажімо, Донеччина та Луганщина серед учасників культурної програми представлені потужніше за деякі набагато ближчі до Великих Сорочинців регіони...
Відповідаючи на запитання стосовно законодавчої проблематики деолігархізації країни, керівник парламенту підтвердив уже висловлену ним раніше тезу про виникнення конфлікту інтересів за умов, коли олігархів визначатимуть у Раді національної безпеки і оборони. «Адже дія цього закону буде розповсюджуватися на дві категорії громадян — представників влади і великих бізнесменів. А до РНБО входять представники влади, різних структур. Тож це можна вважати конфліктом інтересів. Зрештою, тих, кого сьогодні можна віднести до олігархів за цим законом, ми знаємо. Тож давайте робити все для того, щоб олігархи не з’являлися у майбутньому. Це головна мета і моя, і колег по парламенту. Впевнений, що й Рада національної безпеки і оборони нас у цьому підтримує».
Власкор «Голосу України» звернув увагу Голови Верховної Ради на парадоксальну ситуацію. Зокрема, на те, що перед прийняттям законодавчих актів про відкриття реального ринку землі Полтавщина була серед тих областей, де фермери та політики різних рівнів найактивніше протестували проти «розпродажу» сільськогосподарських угідь. А сьогодні в цій області зафіксовано чи не найбільше угод купівлі-продажу землі. Та все ж ідеться поки що про мізерні площі проданого. Водночас, фермери побоюються за те, чи не позбудуться вони орендованої земельки, яка їх годує. Чи є підстави для таких побоювань? Відповідаючи на це запитання, Дмитро Разумков нагадав про те, що саме народні депутати внесли істотні обмеження на продаж землі. Тож у кінцевому варіанті профільного закону немає отих «безрозмірних» можливостей для її придбання (скажімо, до 200 тис. гектарів практично «в одні руки», як це пропонувалося спочатку).
«Ми прийняли закон з істотними обмеженнями, — зазначив Дмитро Разумков. — Практика доводить, що ринок землі треба відкривати. Та сьогодні обсяг її обігу такий, що для повного, так би мовити, «перепродажу» сільськогосподарських угідь знадобиться 250 років. Але необхідність активізації цих процесів зовсім не означає, що ми повинні, даруйте, за непарламентський вислів, «розбазарити» нашу землю. У першу чергу маємо створити на законодавчому рівні такі умови, зокрема й для наших фермерів, щоб з’явилися і нормальний ринок, і кошти, і робочі місця. Щоб за результатами праці на землі «приростала» додана вартість, а наша країна не була сировинним придатком для когось».
Під час спілкування з Головою Верховної Ради на Сорочинському ярмарку журналісти звернули увагу на його засмагу та поцікавились її «походженням», зокрема, адресами відпустки. «У відпустці був п’ять днів, але не за кордоном, — повідомив Дмитро Разумков. — На Миколаївщині, звідки родом дружина, та на Одещині. Однак левова частка засмаги — це велосипед. Якщо нормально проїхати на ньому три-чотири години — то не треба ніяких соляріїв».
Учора під час робочої поїздки Полтавщиною керівник парламенту відвідав також обласну клінічну лікарню імені М. Скліфосовського. Він ознайомився з перебігом реконструкції закладу, яка вже фактично завершується, та оновленням, осучасненням її обладнання. Поцікавився також здобутками і проблемами реформування закладів високоспеціалізованої медичної допомоги.
На Полтавщині Дмитро Разумков відвідав також підрозділ газопромислового управління «Полтавагазвидобування», розташований у селі Коломацьке. За словами глави парламенту, нарощування видобутку вітчизняного газу є питанням національної безпеки.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
