Представлені речі VIІ—IV століть до нашої ери, що були знайдені у Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Донецькій областях та в Криму.
Оглядаючи експозицію, можна зауважити, що історія скіфів, які мешкали в наших степах від середини VII до початку III століття до нашої ери, є однією з найяскравіших сторінок давньої історії українських земель. Особливою майстерністю вирізняються їхні золоті вироби: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, ну і, звісно ж, — прикраси. А ще вражають їхні технічні знання та вміння.
Чимало з цих артефактів повернулося з міжнародної виставки в Амстердамі, де, як відомо, були й твори з музеїв Криму, за які вже тривалий час точиться боротьба в міжнародних судах. Утім, хочеться вірити, що здоровий глузд усе-таки переможе. На цьому наголосив і директор музею Федір Андрощук, відкриваючи виставку. Він зазначив, що золото і скіфи вже стали синонімами. «Хотів би звернути увагу, що тут важливе золото не стільки як коштовний матеріал, скільки як глибокі історичні ідеї, закладені в цих творах мистецтва. І цей період — скіфи і золото — частина історії України, яка стала для нас важливою».
Тим часом, за словами куратора виставки Юрія Полідовича (на знімку), феномен скіфського золота полягає в тому, що це була перша епоха в історії нашого регіону, коли золото дуже широко розповсюдилося. «Це був період, коли до золота ставилися як до матеріалу, який має передусім духовну цінність, як до матеріалу богів, як металу, що пов’язаний із сонячними богами. Бо самі скіфи уявляли, що ті дари, які приходять від богів, постають у золоті. Самі боги мають золоті обладунки, їздять на золотих колісницях, сонце теж пов’язане із золотом», — сказав Полідович.
До речі, на виставці представлена копія археологічного відкриття XX століття — золотої пекторалі з кургану Товста Могила. Оригінал цього витвору мистецтва нині експонують на території Києво-Печерської лаври в Музеї історичних коштовностей. Тож є можливість порівняти оригінал і копію.
Виставка триватиме до 20 вересня.
Фото автора.
