Якщо переглянути сайт Національного антикорупційного бюро (НАБУ) за останні півтора-два роки, складеться стійке враження, що менеджери державного ПАТ «Укрзалізниця» вирішили рідне підприємство якнайшвидше... розікрасти.

Детективи Бюро з’ясовують, що на ПАТ то купують за завищеними цінами шпали та бруси, сплачуючи на 13 мільйонів гривень більше, то дизпальне, завдавши збитків на 92 мільйони гривень, то стрілочну продукцію — збитки становлять 93,28 мільйона гривень... А в менеджерів підприємства є кошти на польоти гелікоптером товариства й відпочинок на річному судні ПАТ, на який купують лише... гаванських сигар на 40 тисяч гривень.

Але найбільше збитків завдають навіть не прямі фінансові перевитрати, а закупки, пов’язані із промисловим виробництвом. Про такий факт повідомляють у Всеукраїнській асоціації ливарників.

У 2016 році ПАТ «Укрзалізниця» почало у величезній кількості купувати для рухомого складу залізниці гальмові колодки, виготовлені з матеріалу, що є сумішшю гуми й технічного вуглецю з канцерогенним азбестом чи іншими шкідливими речовинами невідомого хімічного складу, розповідають в Асоціації. Ці колодки назвали «композиційними» — таку назву використовують і в деяких країнах Євросоюзу.

— Але в жодній країні ЄС гальмові колодки з гумосуміші невідомого складу не використовують, — пояснює відомий учений, доктор наук, професор, голова Асоціації Олександр Шинський. — Композиційні — це колодки, виготовлені не з гумосуміші, які закуповує Укрзалізниця, а з матеріалу, хімічний склад якого жорстко регламентований відповідними нормативними документами.

Відтак найперша тут проблема — екологічна, пов’язана з безпекою на транспорті. Хоча задля узаконення закупівлі гальмових колодок із гумо-азбестової чи гумо-безазбестової суміші Укрзалізниця погодила «Технічні умови». Насправді всі ці «умови», доводять ливарники, — не більше, ніж окозамилювання, бо на ці «композиційні» колодки не регламентовано ні сам матеріал, ні його складові, ні пропорції компонентів гумової суміші, ні хімічний склад і навіть назви домішок.

Оскільки склад гумосуміші ніде не вказаний, її наповнювачами може бути навіть... сміття!

Що ж відбувається з такими колодками, коли потяг гальмує? Температура підвищується до кількох сотень градусів і вони починають горіти, виділяючи отруйні продукти. Взагалі людям варто стояти на залізничному пероні в респіраторах, радять спеціалісти. Адже «ніякої санітарно-епідемічної експертизи цього композиційного матеріалу (гумосуміші) гальмових колодок в умовах їх експлуатації при високих температурах не проведено».

Тобто, пишуть ливарники, «брутально порушуються всі законодавчо-нормативні акти щодо безпеки руху на транспорті та дотримання санітарних норм, оскільки компоненти гумосуміші є канцерогенними речовинами й шкідливі для людей та довкілля».

Інша проблема — економічна. Як доводять спеціалісти, «використання гумо-азбестових або гумо-безазбестових («композиційних») гальмових колодок зменшує строк експлуатації колісних пар рухомого залізничного складу». Ці «композиційні» колодки, на відміну від традиційних — чавунних, набагато більше руйнують робочу поверхню коліс і при-зводять до дефектів на їх поверхні. Тому Укрзалізниця «змушена» збільшувати закупівлю колісних пар, які, до речі, дуже недешеві.

Спростовують ливарники й запевнення деяких посадових осіб Укрзалізниці про те, що експлуатація «композиційних» колодок набагато ефективніша, ніж чавунних. Орієнтовна вартість «композиційних» колодок із чавунними вставками 2ТР-155 та 2ТР-15 становить 735,63 гривні (з ПДВ), тоді як подібних без чавунних вставок — 244,42 (з ПДВ). «Тобто на Укрзалізниці втричі завищили ціну гальмових колодок, щоб більше «заробити» на державі», — підсумовують ливарники.

Вони також звертають увагу на те, що ціна чавунних гальмових колодок значно нижча: вагонних типу «С» — приблизно 455,40 гривні за штуку (з ПДВ), а гальмових типу «Ф» для моторвагонного рухомого складу — 487,80 гривні за штуку (з ПДВ).

Асоціація та окремі металургійні підприємства вже не раз зверталися до керівників ПАТ «Укрзалізниця» з проханням звернути увагу на проблему із закупівлею «композиційних» колодок. Але у відповідь отримували традиційні бюрократичні відписки.

Сподівання на краще зажевріли, коли рік тому підприємство очолив досвідчений менеджер і громадський діяч Володимир Жмак. Зокрема, 30 жовтня 2020 року Укрзалізниця та НАБУ підписали меморандум про співробітництво. Співпраця полягала й у тому, що ПАТ попереджатиме Бюро про всі виявлені корупційні та інші кримінальні діяння менеджерів різних ланок залізниці.

Та недовгим було свято на вулиці боротьби зі «схемами». Вже в березні цього року... наглядова рада ПАТ «Укрзалізниця» одноголосно «підтримала звільнення Володимира Жмака з посади голови правління компанії». У нещодавньому виступі по ТБ він дав зрозуміти, що наглядовій раді, на його думку, дуже не сподобалося те, що він «зрізав» матеріальні пільги «на-
глядовикам». Зокрема, й міцно «пришвартував» річкове судно, на якому звикли на широку ногу відпочивати топ-менеджери та деякі члени на-
глядової ради.

Отож як купувала Укрзалізниця «композиційні» колодки замість надійних чавунних, так і купує. Як наслідок, «державі в особі ПАТ «Укрзалізниця» завдаються збитки на сотні мільйонів гривень», — зазначає Олександр Шинський. До цього треба додати й так звану втрачену вигоду.

— Останнім часом ливарна справа пройшла успішну ринкову трансформацію, — каже професор Національної металургійної академії Юрій Пройдак. — На заводах відмовилися від масового литва. Ливарні підприємства стали меншими, але гнучкішими, краще реагують на ринковий попит. Більшість провели модернізацію. З’явилися нові ливарні заводи, оснащені сучасним обладнанням для виплавки, зокрема, високоякісного «синтетичного» чавуну й виготовлення з нього сертифікованих деталей та виробів, зокрема, й гальмових колодок для рухомого складу залізниці. Ливарні виробництва можуть давати якісну продукцію, в тому числі й для залізничників...

Але якщо ливарники формують вітчизняний ринок чавунної продукції, то державницький підхід вимагає суголосного відгуку, одне слово, того, що ми називаємо підтримкою вітчизняного виробника. Тут важливий соціальний аспект. Що більше замовлень отримають ливарники, то більші будуть обсяги зарплати, відрахувань у бюджети різних рівнів, внесків у Пенсійний фонд і фонд соцстраху.

Від редакції. Враховуючи всю серйозність проблем на Укрзалізниці, РНБО доручила уряду покласти обов’язки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» на міністра інфраструктури Олександра Кубракова. РНБО вимагає, щоб Укрзалізниця впровадила програми відновлення рухомого складу, закупівлі нових вагонів, розбудови залізничної інфраструктури тощо.

Ще раніше, 31 травня, після розмови з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем народна депутатка Юлія Гришина заявила: «Уже найближчим часом буде оголошено конкурс на нових членів наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця», які потім оберуть нове правління компанії».

Дніпропетровська область.

Фото з відкритих джерел.