«Давно передплачую «Голос України», вірю працівникам газети, які мене свого часу суттєво підтримали і тому насмілилась удруге просити про допомогу. Справа у тому, що суддя Хустського райсуду Закарпатської області Кемінь В. Д. 12 років тому іменем України визнав мене, Поліну Микуліну, мертвою, сина ненародженим, а мій будинок в с. Боронява Хустського району присудив брату покійного чоловіка Олексію.
Про це судилище я дізналася випадково лише кілька років тому. Зібрала відповідні документи про себе, сина, який трагічно загинув у 1966 році, довідки з сільради, що підтверджували мою участь в будівництві хати і проживання в ній до 1970-го. Просила суд переглянути цинічне рішення за нововиявленими обставинами: я жива, дитина у мене була, отже, будинок віддали незаконно, отож поверніть його. Відповіді не одержала. Зверталася в усі судові інстанції, прокуратуру. Глуха стіна. Закон набрав чинності, тобто за законом мене немає на світі? Тоді я і звернулася в «Голос України».
«Яка ж була для мене радість — мене почули!»
Я процитував листа Поліни Микуліної з  Бобровиці, що на Чернігівщині. Пригадую відрядження на Закарпаття за її першим зверненням до парламентського видання. У селі Боронява добре пам’ятають Поліну Юхимівну — чуйну, порядну людину, досвідченого педагога-професіонала, активну учасницю й ініціатора добрих справ у селі, куди її занесла доля після війни. Усі односельці вважали її давно померлою. Мовляв, це стверджували в суді родичі її чоловіка. Про те, що невістка жива-здорова, вони знали. Бачили б ви їхню реакцію на мій приїзд, запитання в лоб; чули б їхні недоброзичливі відгуки про власницю будинку... Вочевидь, наводили тінь, боячись втратити його.
Розмовляв з суддею, свідками. Був, кажуть, гріх, повірили запевненням позивача-негідника, не переконалися, що є господарка будівлі, яка на той час жила в іншому регіоні...
Про це я і розповів у газеті, а потім був надрукований і лист-подяка від «новонародженої».
...На початку цього року Микуліна у зверненні до однієї з гілок влади розповіла трагікомедійну історію про своє життя-буття і попросила не надсилати свою сповідь про митарства до суддів-прокурорів та місцевої влади, а озвучити її в одній із телепередач про діяльність (бездіяльність) слуг Феміди. Зокрема, акцентувати увагу, як суд безвідповідально і непрофесійно вирішив її долю і несправедливо розпорядився її майном. Тільки й всього!
Листи читають по діагоналі
Здогадуюсь, як неймовірно завантажений клерк, як він тоне в бюрократичній трясовині, якщо переадресував звернення громадянки Микуліної (не повірите!) в ... Чернігівську облдержадміністрацію та міському голові Бобровиці. Чому узагалі відфутболив листа П. І. (навіть ініціали не спромігся вказати правильно) всупереч проханню П. Ю. нікому його не переадресовувати? Чому, врешті-решт, владі Чернігівщини, яка не має жодного уявлення про «великого» суддю-професіонала з Хуста, село Боронява і трагікомедію в родині?
Поліна Юхимівна, отримавши відписку з Чернігова, зателефонувала київським бюрократам-виконавцям державного органу, повторила свою вимогу. Її запевнили, що виправлять ситуацію. Невдовзі жінка отримала листа від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, після чого остаточно переконалася, що її не чують і продовжують з неї знущатися. Бо вона їм про Ярему, а вони їй про Хому. Вона просить лише оприлюднити її історію про передчасну насильницьку «смерть», та несправедливе рішення суду, а чиновники зі шкіри пнуться, витрачають дорогоцінний (для платника податків) час, папір, поштові конверти і марки на недолугі відповіді після «виїзду на місце».
Як вважаєте, читачу, надішле Поліна Юхимівна зазначені документи пані Лутковській?
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
ОфІЦІйно
«Ваше звернення стосовно відновлення Ваших майнових прав (! — Авт.) розглянуто Чернігівською обласною державною адміністрацією. Повідомляємо, що... відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. За таких обставин врегулювання порушеного в зверненні питання не належить до компетенції обласної державної адміністрації, а вирішуються виключно в судовому порядку».
Із відповіді заступника голови — керівника апарату ОДА М. Стрілець.
ДослІвно
«У відповідь на Ваше звернення щодо захисту Вашого права на справедливий суд у справах про визнання Вас померлою та про визнання права власності на житловий будинок повідомляю таке.
Оскільки... недостатньо інформації для прийняття відповідного рішення, з метою вивчення усіх обставин справи пропоную Вам надіслати на адресу Уповноваженого з прав людини копії документів, пов’язаних із згаданими у Вашому зверненні судовими справами.
Після отримання та дослідження зазначених документів буде прийнято рішення щодо можливих шляхів вирішення порушеного Вами питання.
З повагою В. В. Лутковська».