У президії зліва направо: народний депутат України дев’ятого скликання, д. ю. н. Олександр Бакумов; заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАПрН України, д. ю. н., професор Олександр Скрипнюк; директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького HAH України, академік НАН України Юрій Шемшученко; народний депутат України дев’ятого скликання, академік НАН України Олександр Копиленко. За кафедрою — віце-президент НАН України, академік НАН України Сергій Пирожков.
Конференція присвячена історії, сучасності та перспективам українського державотворення і правотворення у контексті наукового осмислення тридцятилітнього досвіду становлення та розвитку України як суверенної і незалежної держави.
У її роботі взяли участь провідні вчені-правознавці, народні депутати, працівники державних органів і громадських організацій, науковці та аспіранти.
У вітальному слові віце-президент НАН України, академік НАН України С. І. Пирожков відзначив досягнення України та водночас окреслив нагальні потреби сьогодення з метою подальшого розвитку української державності.
Проблематика забезпечення державного суверенітету України в умовах сучасних викликів була темою вступного слова директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького HAH України, академіка НАН України Ю. С. Шемшученка. Лаконічно та водночас науково виважено були охарактеризовані історичні етапи становлення національного суверенітету та акцентовано увагу на актуальних проблемах належної реалізації та забезпечення державного суверенітету. Україна має стати сильною правовою державою, яку б поважали у всьому світі, наголосив учений.
Доповідь народного депутата України, академіка НАН України О. Л. Копиленка була присвячена конституціонуванню незалежної України. Доповідач зосередив увагу на найважливіших аспектах розвитку конституційного процесу.
Україна має багату історію державотворення, яку можна охарактеризувати як історію прагнення українського народу до своєї незалежності. Увесь історичний розвиток нашого суспільства та українського народу є переконливим свідченням закономірності руху до проголошення незалежності держави, зазначив у своєму виступі академік НАПрН України О. В. Скрипнюк. Цю ключову тезу науковець провів через конституційно-правовий аналіз основних етапів процесу суверенізації України.
Історичним та сучасним аспектам конституційного процесу в Україні була присвячена доповідь члена-кореспондента НАН України Н. М. Пархоменко. У контексті вітчизняного конституціоналізму була сформульована науково-практична характеристика основних змін до Конституції України та зроблено висновок про необхідність підвищення рівня ефективності механізму конституційно-правового регулювання суспільних відносин.
Академік НАПрН України Н. М. Оніщенко зазначила, що ідея прав людини сформована як певний правовий ідеал, а способами його забезпечення є загальні принципи права, одним із яких є принцип рівності та, зокрема, гендерної рівності. У доповіді вченої було аргументовано необхідність та важливість розвитку правової форми впровадження гендерної рівності.
Модернізації інституту відповідальності держави в умовах конституційної реформи було присвячено виступ народного депутата України О. С. Бакумова. Доповідач, зокрема, наголосив на важливості інституційних, нормативних та ідеологічних гарантій юридичної відповідальності держави перед суспільством.
Доктрині суверенної рівності держав, як основоположному принципу міжнародного права, та реаліям України було присвячено виступ члена-кореспондента НАПрН України В. Н. Денисова. Критично аналізуючи основні положення концепції «світової держави», він зробив висновок, що зараз світ стрімко змінюється. Необхідно, отже, переосмислення місця і ролі кожної держави в міжнародному співтоваристві, що стосується й України.
Найбільш актуальні проблеми адміністративної реформи та сучасні виклики, що стоять перед адміністративним правом, були висвітлені у промові члена-кореспондента НАПрН України О. Ф. Андрійко. Зокрема, вона зосередилася на концептуальному баченні удосконалення сучасного етапу адміністративно-правового регулювання в Україні.
Окремим питанням розвитку правової доктрини щодо визначення предмета адміністративного права була присвячена доповідь проф. О. П. Рябченко.
Загрозою суверенності України є російська агресія. Цим питанням була присвячена доповідь члена-кореспондента НАПрН України І. О. Кресіної та д. ю. н. О. В. Кресіна. Не тільки науково-теоретичне, а й важливе практичне значення мала доповідь к. ю. н., проф. І. Б. Усенка «Деякі негативні тенденції сучасного українського законотворення», а також проф. О. О. Кваші щодо поширення в Україні організованих форм тероризму, сепаратизму та колабораціонізму. Проф. А. Р. Крусян присвятила свій виступ проблемі конституційних конфліктів.
Учасники конференції акцентували увагу на необхідності подальшої модернізації України з метою її сталого розвитку як демократичної, правової держави, повноправного члена світового співтовариства. За результатами конференції були прийняті відповідні рекомендації.
Анжеліка КРУСЯН, проф., д. ю. н.
