Географічний центр Європи — на Закарпатті.
Насамперед нагадаю: природно-заповідний фонд (ПЗФ), згідно із законодавством України, становлять ділянки суші та водного простору, природні комплекси і об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Тому й виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля.
Ніжність і краса куточка Українських Карпат.
ПЗФ є національним надбанням, складовою частиною світової системи природних територій і об’єктів, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Він налічує понад вісім тисяч територій та об’єктів площею понад 3,7 мільйона гектарів (в т. ч. понад 400 тисяч гектарів акваторії Чорного моря), а саме: 19 природних і 5 біосферних заповідників, 49 національних природних парків, 3 167 заказників, 3 441 пам’ятка природи, 81 регіональний ландшафтний парк, 81 заповідне урочище, 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків, 57 дендрологічних парків, 572 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. З них 54,7%, або 645, мають статус загальнодержавного значення.
А загалом площа природно-заповідного фонду становить лише 6,7% території України, або майже втричі менше, ніж у середньому в країнах Європи. Для порівняння: площі несанкціонованих сміттєзвалищ в Україні перевищують території ПЗФ!..
Крім того, аналіз, проведений у 2020—2021 роках командою робочої групи з вивчення стану ПЗФ Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, виявив істотні проблеми у збереженні та розвитку природно-заповідного фонду, управління яким переживає нині системну кризу.
Зривається виконання заходів щодо створення нових заповідників та національних природних парків, незадовільними залишаються питання фінансування, матеріально-технічного і кадрового забезпечення установ природно-заповідного фонду тощо.
Уже давно спливли терміни дії затвердженої Верховною Радою України «Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні» («Заповідники») від 22.09.1994, №177/94-ВР.
Але, попри те, що розвиток природно-заповідної справи є одним із пріоритетів державної політики у сфері економічного та соціального розвитку України, питання розроблення та прийняття нової блокується.
У зв’язку із цим робочі підгрупи Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики та природокористування, які нещодавно детально вивчили цю проблему, запропонували цьому ж профільному комітету звернутися до уряду з пропозицією щодо розроблення та затвердження Державної програми України зі збереження і розвитку природно-заповідного фонду. Цим документом мають бути передбачені заходи зі створення та розширення територій і об’єктів, що особливо охороняються, забезпечення їх належним фінансуванням, матеріально-технічним оснащенням та професійними управлінськими кадрами.
Сподіватимемося на підтримку наших пропозицій.
Федір ГАМОР, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, модератор робочої підгрупи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Рахів
Закарпатської області.
Фото надано автором.