Це перевищує половину річного обсягу імпорту природного газу та становить понад чверть його загального річного споживання.

Для порівняння, за даними ТОВ «Оператор ГТС України» у 2020-му загальний річний обсяг споживання природного газу становив понад 28 млрд м3, з яких імпорт — приблизно 50% від цього обсягу (15,9 млрд м3).

Майже 2 млрд доларів платила Україна за імпорт природного газу. Фактично це кошти, інвестовані в економіки інших країн. Вони могли б залишитися в Україні та сприяти розвитку потужностей на тих місцевих видах палива, які могли б замістити газ та зберегти газотранспортну систему. У результаті заощаджені кошти, інвестовані в біоенергетичні проекти, сприяли б створенню нових робочих місць, поповненню бюджетів, розвитку та зміцненню української економіки у цілому.

Отже, завдяки розвитку ринку біометану Україна заощадила б 1 млрд доларів на імпорті блакитного палива.

Біометан може розв’язати не лише проблему залежності від імпорту природного газу, а й питання заповнення ГТС.

Нині газотранспортна система використовується лише на 20%. Додаткові ризики несе проект «Північний потік-2». Адже відсутність необхідного тиску в мережі може позбавити частину споживачів наявності газу. Нагальним є забезпечення максимально можливого завантаження української ГТС природним газом власного виробництва та альтернативними відновлюваними газами. І саме біометан може стати тим додатковим ресурсом, який забезпечить тиск у ГТС.

Сьогодні в Україні виробництво біометану відсутнє.

Водночас поступово набирає обертів розвиток сфери виробництва біогазу. За даними моніторингу Держенергоефективності, якщо у 2013-му було лише 9 біогазових установок загальною потужністю 14 МВт, то на кінець I півріччя 2021-го — вже 54, а їхня загальна потужність сягає 111 МВт.

Протягом 2020-го біогазовими установками було вироблено 224 млн м3 біогазу. Очистивши зазначений обсяг біогазу, потенційно можна отримати 135 млн м3 біометану на рік.

Однією з перешкод для запуску ринку біометану є відсутність у чинному законодавстві України визначення поняття «біометан» та механізму верифікації біометану для забезпечення його подальшої подачі у газотранспортну систему.
Саме для подолання цього бар’єра та створення на законодавчому рівні умов для запуску ринку біометану вже розроблено відповідний законопроект від 05.05.2021 № 5464.

* * *

Виробництво біометану стрімко розвивається в ЄС, зокрема вже у 17 країнах. У 2011 році в Європі налічувалося 187 біометанових заводів, а на кінець 2019-го — понад 700 таких потужностей.

ТОП-3 країн за кількістю встановлених біометанових потужностей — Німеччина, Франція та Великобританія.

Лідером є Німеччина, де на 230 заводах генерується майже половина європейського біометану.

Спектр використання ресурсу широкий. Наприклад, у Німеччині 88% біометану використовується на ТЕЦ для генерації електричної та теплової енергії, 5% — для теплопостачання і приблизно 5% на транспорті.

У Швеції, Фінляндії та Ісландії біометан застосовується як моторне паливо.

За матеріалами прес-служби Держенергоефективності.