Юрій Бойко, Петро Порошенко, Віктор Бондар, Олег Кулініч.
Відкривши перше перед початком шостої сесії дев’ятого скликання засідання Погоджувальної ради, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков висловив думку, що ця сесія буде достатньо напруженою, адже перед парламентом стоїть багато викликів та завдань.
«Осіння сесія завжди важка, тому що незабаром, я сподіваюся, до 15 вересня, ми побачимо проект бюджету від Кабінету Міністрів, і тут потрібна буде консолідована позиція всіх комітетів, усіх фракцій і насамперед профільного комітету, оскільки на нього покладено основні завдання з підготовки державного кошторису на наступний рік», — сказав він. Крім того, осінь завжди пов’язана з тарифами, з опалювальним сезоном, тож голова парламенту закликав усі вертикалі влади об’єднати зусилля, щоб допомогти людям максимально зменшити навантаження в ці непрості часи.
Голова Верховної Ради також звернув увагу, що нині має місце негативна коронавірусна динаміка. «Ситуація погіршується, однак сьогодні варто максимально і під час бюджетного процесу, і під час розгляду та формування порядку денного Верховної Ради України враховувати саме ковідний аспект і все, що з ним пов’язано. Починаючи від економічних питань і закінчуючи питаннями закладення ресурсів на наступний рік для боротьби з пандемією та її наслідками».
Дмитро Разумков також повідомив, що під час робочих поїздок, зокрема до Донецької області, порушувалися питання, пов’язані з діяльністю Бюро економічної безпеки. «Незабаром воно фактично починає діяти, але далеко не все готово для впровадження цих процесів. У нас можуть виникнути проблеми, пов’язані з Державною фіскальною службою, яка працює на контрольних пунктах пропуску в зоні проведення ООС. Тому Кабінет Міністр має визначитися, як він планує виходити з цієї ситуації, щоб забезпечити нормальне функціонування цих пунктів пропуску», — зазначив він, додавши, що українська сторона готова до пропуску людей із тимчасово окупованих територій, проте так звані «ЛНР» та «ДНР» начебто через коронавірус не пропускають їх на територію вільної України.
Відзначивши важливість питання рівності всіх перед законом, і насамперед депутатів, Дмитро Разумков у контексті подій, пов’язаних з участю в ДТП одного з народних депутатів, підкреслив, що ні для кого не може бути якихось індульгенцій. «Не треба створювати собі й парламенту проблем. Треба вийти і чесно сказати, яка ситуація та що трапилося. Бо в ДТП можемо потрапити всі, але коли ти промовчав хвилину, то проблема відображається на всіх народних депутатах. І це той негатив, який точно не потрібен українському парламенту», — підкреслив Голова Верховної Ради.
Очільник парламенту також повідомив, що журналісти отримають можливість для роботи в кулуарах Верховної Ради на другому поверсі. Відповідно до підписаного Д. Разумковим розпорядження у відведеній частині кулуарів другого поверху одночасно зможуть працювати до 40 журналістів.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, привітавши з початком нового політичного сезону, погодився з тим, що основним законопроектом, який розглядатиметься на цій сесії, буде проект держбюджету на 2022 рік. «Це наш економічний паспорт на наступний рік. Але я хотів би звернути увагу, що цей політичний сезон може пройти й під знаком так званих трьох «Д»: децентралізації, деолігархізації та дерадянізації українського законодавства», — зазначив він, додавши, що підготовка законопроекту про децентралізацію вже виходить на фінішну пряму, а законопроект про деолігархізацію готується профільним комітетом до другого читання. Що стосується дерадянізації законодавства, то Р. Стефанчук закликав парламентаріїв спрямувати свою діяльність на те, щоб Україна вперше за 30 років отримала прозорі правила правотворчої діяльності. «Прошу комітет, який займається цим напрямом, зробити все, щоб законопроект про правотворчу діяльність був готовий для розгляду в залі», — сказав він.
Р. Стефанчук закликав докласти всіх зусиль, щоб Україна до кінця року отримала Антикорупційну стратегію, оскільки боротьба з корупцією — це наріжне питання, про яке завжди згадують на всіх міжнародних майданчиках.
Підкресливши, що осінь — це період звітувань та планувань, Р. Стефанчук закликав проаналізувати, як виконано План законопроектних робіт на 2021 рік та готуватися до підготовки Плану на 2022-й.
Заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко погодився з тим, що восени головним питанням стане бюджетний процес. У зв’язку з цим він закликав уряд поряд з покращенням фінансування медицини та освіти передбачити кошти на капітальні ремонти садочків та шкіл у межах президентської програми «Велике будівництво», а також на збільшення фонду оплати праці освітян.
На Годину запитань до уряду О. Корнієнко запропонував запросити міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. «У нас відбулися дві важливі міжнародні події — саміт Кримської платформи та візит Президента України до США. Думаю, нам потрібно почути, які є законодавчі завдання для реалізації угод, що закладені на найвищому рівні, реанімації комісії стратегічного партнерства та роботи Кримської платформи», — сказав він.
Ярослав Железняк, Юлія Тимошенко, Олександр Корнієнко, Тарас Мельничук.
Більшість учасників Погоджувальної ради підтримали ініціативу про запрошення в п’ятницю на Годину запитань до уряду міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
Співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя» Юрій Бойко закликав парламент ухвалювати законопроекти, які сприятимуть досягненню миру та забезпечуватимуть добробут громадян. «Міністр енергетики повинен дати відповідь, за якою ціною і як будуть поставлятися енергоносії під час опалювального сезону», — підкреслив Ю. Бойко, додавши, що в питанні прийняття бюджету-2022 парламент насамперед має дбати про соціально незахищені категорії громадян.
Петро Порошенко (фракція «Європейська солідарність») висловив підтримку кримським та білоруським політв’язням. «У Криму це ті, що повернулися із Кримської платформи і були кинуті за грати на десять років. Це ознака політичного переслідування з боку Росії», — заявив він.
Також П. Порошенко закликав за рахунок отриманих від МВФ 2,7 мільярда доларів виплатити тринадцяту пенсію (у розмірі мінімальної) тим, у кого вона нижче середньої, спрямувати частину коштів на погашення заборгованості перед українськими воїнами, фінансування субсидій, на заходи з боротьби з коронавірусом та в умовах збільшення тарифів підтримати місцеві громади.
На проблему підвищення тарифів на тепло та газ також звернула увагу лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко. «На вкрай бідні родини обрушують підвищення тарифів на тепло і на газ у 1,5—2 рази. За розрахунками асоціації «Укр-теплокомуненерго», за однокімнатну квартиру на місяць треба буде платити на 1000 гривень більше», — підкреслила вона, закликавши невідкладно проаналізувати ситуацію та визнати, що таких тарифів не витримають 80 відсотків людей в Україні. У зв’язку з цим вона закликала повернутися до законопроекту № 4680, який передбачає продаж українцям вітчизняного газу за чесною ціною, а також спрямувати виділені МВФ 2,7 мільярда доларів на фінансування субсидій.
Керівник фракції «Голос» Ярослав Железняк звернув увагу, що в разі запровадження чергового локдауна уряд зобов’язаний завчасно повідомити про це українців. Також він поінформував, що «Голос» реєструє постанову, яка має запровадити розумний підхід до локдауна. «Все дуже просто: ті підприємства, де вакциновано 80 відсотків працівників, мають працювати. Усі заклади мають залишитися відкритими для щеплених відвідувачів та клієнтів. Цим ми даємо чіткий сигнал громадянам, що вакцинація не тільки допомагає їм зберегти життя та здоров’я, а й береже нашу економіку. Це стимул робити щеплення», — сказав він.
Співголова депутатської фракції «За майбутнє» Віктор Бондар закликав уряд чітко визначитися, що ми робитимемо найближчим часом та загалом упродовж наступного року, бо поки що цього немає. Особливо це актуально в умовах значного підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. «У час, коли від МВФ надійшло 2,7 мільярда доларів, на наш погляд, їх доцільно використати як інвестицію в програму енергозбереження, давши кожній області можливість провести потужну енергомодернізацію», — сказав він, додавши, що кожна область могла б отримати для цього майже по 3 мільярди гривень.
Голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч також звернув увагу на проблеми з тарифами на житлово-комунальні послуги та на недостатність коштів для виплати субсидій. У зв’язку з цим він закликав владу повернутися до ідеї, щоб вартість вітчизняного природного газу для українців враховувала собівартість його видобутку, що дасть змогу знизити його роздрібну ціну.
На засіданні також виступили голови парламентських комітетів.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.