Сергій Соболєв, Григорій Немиря.
Перша у цьому політичному сезоні Година запитань до уряду мала бути присвячена Кримській платформі, її значенню для консолідації міжнародних зусиль у процесі деокупації Криму, а також підсумкам візиту Президента України до Сполучених Штатів Америки. Проте на початку засідання представники опозиційних фракцій «Європейська солідарність», «Голос» та «Батьківщина» виступили з вимогою змінити тему доповіді уряду.
Інна Совсун («Голос») зауважила, що візит Президента до США відбувся ще два тижні тому. «Водночас країна стоїть на порозі дуже складної осені. Ми знаємо, що нас чекає третя хвиля епідемії. Ми так само знаємо, що уряд жодної копійки не витратив, щоб поставити кисневі станції в лікарнях. Знаємо, що Росія та Білорусь продовжують процес інтеграції і тисяча кілометрів кордону між Росією та Білоруссю залишаються абсолютно незахищеними. Ми знаємо, що знову неочікувано для всієї країни та особливо для уряду у нас наступив опалювальний сезон, до якого ми знову не готові. У нас знову паніка і переживання серед населення. Ніхто не розуміє якими будуть тарифи і як уряд планує вирішувати проблеми, з якими зіткнулись українці у цьому питанні», — наголосила вона.
Артур Герасимов («ЄС») зауважив, що влада воліє не помічати проблеми, займається піаром та робить вигляд, що нічого поганого не відбувається. «Коли тарифи і ціни зростають, а субсидії зрізають — це не про турботу про людей. Це про злидні. Саме тому вся демократична опозиція тут на трибуні», — заявив він.
Юлія Тимошенко («Батьківщина») нагадала, що ще під час погоджувальної ради майже всі фракції вимагали звіту прем’єра та уряду про готовність до опалювального сезону, про необґрунтовані тарифи на тепло, гарячу воду та про незабезпеченість обсягом субсидій. Але одним голосом керівника фракції «Слуга народу» визначили, що найактуальнішим нині є слухати міністра закордонних справ про те, як відбувся візит. «Тому всі опозиційні фракції вимагають змінити концепт співпраці з урядом і заслухати інформацію про опалювальний період, про тарифи, субсидії», — наголосила Ю. Тимошенко.
Після цього Голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив перерву та провів нараду за участю голів фракцій та груп, а також Прем’єр-міністра. Після її завершення він повідомив, що було погоджено такий алгоритм дій: до 10 хвилин виступатиме міністр закордонних справ, 21 хвилину буде відведено на запитання представників фракцій до прем’єра, ще 30 хвилин народні депутати ставитимуть запитання до членів уряду.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у своїй доповіді зазначив, що Президент проводить сміливу зовнішню політику, а Україна залишається відданою європейській та євроатлантичній інтеграції. «Кримська платформа та візит глави держави до США — це сигнал світові про те, що Україна знову у грі.
Торкнувшись безпосередньо Кримської платформи, Д. Кулеба зауважив, що вперше за багато років питання Криму було винесено на найвищий міжнародний рівень. «Битва за Крим — це битва за Україну. Якщо ми відмовимося від активної деокупації Криму — суверенної України не буде. Ми не складемо історичний іспит на зрілість, на здатність ефективно та безапеляційно захищати національні інтереси. Саме тому деокупація півострова буде пріоритетом міжнародної діяльності України, моєї роботи та МЗС, допоки ми не повернемо Крим», — заявив він.
Щодо візиту Президента Володимира Зеленського до США, то Д. Кулеба назвав його «комплексним та результативним». «На найвищому рівні США чітко заявили, що не залишать Україну сам на сам з російською агресією. На практиці це означає більш активне залучення Вашингтона до процесу мирного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту та зміцнення обороноздатності нашої держави. США також цілком підтримують створення Кримської платформи», — сказав міністр.
Під час запитань до Прем’єр-міністра Софія Федина («ЄС») звернула увагу, що вже понад тиждень немає заяви Кримської платформи про викрадення Нарімана Джелялова, бо заяви окремих країн — це робота Меджлісу. «Тому тут повний провал», — констатувала вона. Також, звертаючись до Д. Шмигаля, зауважила, що влітку було використано 90% коштів, передбачених на субсидії. «Що ви робите, щоб допомогти людям і чи передбачається збільшення коштів на субсидії?» — запитала народний депутат.
Глава уряду на це повідомив, що в бюджеті було заплановано 36 млрд грн на субсидії. Нині понад 35,2 млрд грн використано. «До кінця року, за розрахунками Мінсоцполітики, буде необхідно ще майже 12 млрд грн. Звичайно, ми звертатимемось до народних депутатів і проситимемо їх підтримати зміни до бюджету», — сказав він. Такі зміни, за його словами, будуть подані наступного тижня.
Запитання поставив і Дмитро Разумков. Звертаючись до прем’єра, він поцікавився: чи розроблено урядом стратегію розвитку суднобудівної галузі, а у глави МОЗ запитав про плани на невикористані 16 млрд грн, які нині перебувають на рахунках у міністерства.
Д. Шмигаль у відповідь зауважив, що розвиток суднобудівної галузі — це частина проекту урядової програми. Йдеться як про розвиток військово-морського флоту ЗСУ, так і про річковий флот. «Всі ці речі є, і профільне міністерство вписало їх в програму і план заходів уряду і цього, і наступного року», — сказав він.
Денис Шмигаль, Тарас Батенко.
У свою чергу очільник МОЗ Віктор Ляшко підтвердив, що у міністерства є залишки коштів. За його словами, під час літнього спаду захворюваності МОЗ поділило лікарні на першу, другу і резервну хвилі. «Це зроблено для того, щоб максимально використовувати ресурс у разі збільшення захворюваності на ковід. Нині у нас є чітке розуміння трьох сценаріїв перебігу хвороби: оптимістичний, помірний та песимістичний. Коли ми говоримо про песимістичний сценарій, то пікова потреба в ліжках становитиме 70 тис. 378 штук, з них 49 тис. 265 потребуватимуть підключення до кисню. Сьогодні ми маємо кількість ліжок, яка повністю забезпечує цю потребу, але ми розуміємо, що коли буде пікове навантаження, зросте кількість коштів, які повинні надходити до закладів охорони здоров’я. Плюс за ці кошти ми вже закупили 600 машин для екстреної медичної допомоги, 24 ангіографи, які повинні піти в регіони, та закуплено, але ще не оплачено, поставку лікувальних препаратів», — сказав він, додавши, що система охорони здоров’я готується до потенційного зростання захворюваності. А користуючись нагодою, закликав українців зробити щеплення проти ковіду.
Перейшовши до питань порядку денного, народні депутати ухвалили в першому читанні законопроект «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України» (№ 5852). Автор законопроекту Данило Гетманцев повідомив, що це четвертий документ з пакета законопроектів щодо забезпечення незалежності Національного банку. За його словами, цей законопроект покликаний захищати інтереси держави при залученні консультантів із закупівлі юридичних послуг в іноземних країнах.
Верховна Рада ухвалила також проект постанови «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Державного космічного агентства України (Національного космічного агентства України) та підприємств космічної галузі, зокрема під час реалізації проектів «Либідь» та «Циклон-4» (№ 5477).
За основу також було прийнято законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру» (№ 3989), а в другому читанні та в цілому ухвалено проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» (№ 3427) — 307 «за».
Верховна Рада включила до порядку денного та розглянула проект постанови «Про Заяву Верховної Ради України щодо незаконного затримання першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та інших представників корінного кримськотатарського народу Криму на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим державою-агресором Російською Федерацією» (№ 6007).
Представляючи проект, народний депутат Ахтем Чийгоз («ЄС») зауважив, що Наріман Джелялов нині перебуває у СІЗО у спецблоці. «Оця банда Аксьонова під прикриттям Путіна починає нову хвилю боротьби проти кримськотатарського народу за етнічною ознакою. Ми маємо ознаки того, що всі кримські татари нині будуть звинувачуватись як народ-терорист. Тому наш обов’язок запровадити такі механізми, щоб не дати можливості цій банді розпочати зводити рахунки з кримськими татарами. 23 серпня ми ухвалили в парламенті дуже важливу постанову, в якій сказали, що починаємо створювати міжпарламентський вимір Кримської платформи. На жаль, Кримська платформа нині не вийшла з єдиною заявою проти дій окупанта в Криму. Тож давайте робити такі кроки, які будуть змушувати учасників Кримської платформи приймати більш рішучі дії проти окупанта», — наголосив А. Чийгоз.
В ухваленій 293 голосами заяві Верховна Рада засуджує здійснені 3 та 4 вересня 2021 року державою-агресором незаконні обшуки, викрадення та арешти кримських татар на території тимчасово окупованого Криму.
Водночас Верховна Рада закликає приєднатись до Декларації Кримської платформи, підписаної 23 серпня 2021 року в Києві, і нарощувати зусилля, спрямовані на деокупацію Криму, зокрема в рамках урядового, парламентського та експертного вимірів Кримської платформи, задля відновлення міжнародного верховенства права.
Після оголошення депутатських запитів Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук закрив пленарне засідання.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
