Традиції різдвяного святкування мають тисячолітню історію. Особливо добре вони збереглися на Волинському Поліссі.
Різдво Христове — одне із найулюбленіших свят українців. Зима, часу вдосталь, тож можна і — добре розговітися після посту, і в гості сходити, і самим побувати у людей. До свята готувалися у кожній хаті: білили світлиці, прикрашали ікони вишитими рушниками, застеляли найкращі килимки. Особливо готувалися до Святої вечері, подаючи дванадцять пісних страв. Розмаїття їх — величезне, та узвар і кутя мали бути на кожному столі. Так само, як і сплетений із житньої чи пшеничної соломи дідух. Він був символом усіх трьох зимових свят, тож прибирали його аж після Водохрещі. За стіл сідали, як тільки на небі сходила перша зірка. Бо, за переказами, саме о цій порі у Віфлеємі народився Ісус Христос. Після закінчення вечері на підвіконні ставили кутю й узвар, якими мають почастуватися померлі предки. Тобто ці страви, крім усього, ще й поминальні.
Ранок 7 січня зазвичай українці зустрічають у церкві, аби вшанувати новонародженого Спасителя. Повернувшись додому, господар порається біля худоби, пригощає її млинцем або пиріжком, окропивши перед тим свяченою водою. Все це мало вберегти тварин від хвороб, забезпечити їх хорошу зимівлю. А вже потім він заходив до хати, щоб сісти з родиною за святковий стіл. Він уже не пісний: на ньому — ковбаси, різна смаженина, холодець... Тобто все те, за чим засумувала за чотиритижневий Пилипівський піст душа.
Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай: бажати одне одному і господарям щастя, здоров’я, довгих літ і усіляких статків у хаті й родині. Вже опісля Святої вечері від хати до хати починали ходити колядники, піснями, жартами, веселими примовками вітаючи людей зі святом. Збирається у такі гурти переважно молодь, виготовляючи завчасно восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедя та інших традиційних персонажів.
На Волині дбають про збереження цих чудових традицій. Свідчення того — і традиційні конкурси різдвяно-новорічної атрибутики «Вертепне дійство». Виставку робіт Х обласного конкурсу різдвяно-новорічної атрибутики «Вертепне дійство» (а їх проводять раз на два роки) оформлено у Волинському краєзнавчому музеї. На ній представлені вертепні шопки, маски ряджених, солом’яні павуки, різдвяні зірки, малюнки, витинанки, композиції на різдвяну тематику та головний символ свята — дідух.
Прекрасні різдвяні вистави-вертепи і сьогодні можна побачити у будь-якому місті чи селі області. Особливого колориту вони набувають на території Рокинівського музею історії сільського господарства Волині-скансен. Різдвяні фестивалі за участю десятків аматорських колективів щорічно проводять у Луцьку на Театральній площі. Приємно, що ці різдвяно-новорічні традиції живі та їх охоче переймає молодь.
Тож завтра в усьому православному світі пролунає радісне: «Христос народився! Славімо його!»
Волинська область.
Фото Олени ЛУКАШЕВИЧ.
На знімках: такі чудові шопки і різдвяні маски можна побачити на виставці у Волинському краєзнавчому музеї.
Фото автора.