Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі дякує організатору заходу, керівнику Польського студентського клубу Валентині Юсуповій за цікаву зустріч.

Про це нагадали Польський студентський клуб та Польський дім у Житомирі на зустрічі, що відбулася в «Гнатюк арт-центрі».

Юзеф Ігнацій Крашевський написав майже 600 томів! Із них 123 — історичні романи. Десь половина їх — про Україну, її історію, давні традиції і легенди. Знаменитий автор 7 років жив у Житомирі.

Народився він 1812-го у Варшаві. Там став відомим письменником. Але Варшава була містом дорогим, а родина Крашевського великих статків не мала. Житомир — дешевший. Жив тут Крашевський із 1853-го по 1860-й.

Місто йому сподобалося не дуже. «Житомир — то велика пустеля, для літератури і мистецтва — вигнання, думка тут нічим не зайнята, а карти у великій моді», — писав він у листі до брата. Крашевський намагався підняти рівень освіти і культури в місті, передусім серед молоді. Він був попечителем навчальних закладів Волині, викладав у школах та гімназіях.

Допомагав талановитим дітям. Якщо вони були з бідних родин — поселяв їх у своєму домі (тепер — по вул. Любарській, де в 1999 році завдяки старанню об’єднання поляків Житомирщини «Полонія» відкрили меморіальну дошку), утримував за свій кошт. Подбав, щоб створити благодійне товариство, котре допомагало бідним.

Деякий час Крашевський працював художнім директором Житомирського театру. Писав для нього п’єси, сам добирав акторів. За свій кошт замовляв театральні костюми в Парижі. Тоді рівень Житомирського театру значно зріс. Тут вважали за честь і виступати, і побувати відомі люди. На стіні театру (нині приміщення обласної філармонії) до 195-ї річниці від народження Крашевського відкрили меморіальну дошку.

Що дуже подобалося Крашевському в Житомирі, так це природа. Любив гуляти понад Тетеревом, милуватися стрімкими скелями, пробиратися на коні крізь хащі лісу. Його улюблену скелю — гранітний моноліт заввишки метрів 45 біля річки Гнилоп’ять — тут називають скелею Крашевського (на жаль, до неї не завжди можна навідатися — бо вона на території військового полігона).

Саме в Житомирі написані такі відомі твори Юзефа Ігнація Крашевського, як «Чернеча могила», «Комедіанти», історичні праці «Панування Зигмунта Августа» та «Спогади Яна Дуклана Охоцького» в 4-х томах — ціла енциклопедія з життя Волині XVIII — початку XIX століть, історичні нариси «Вечори на Волині», де є розповіді про Житомир, та ще десятки інших творів.

А головне — саме тут написана повість «Хата за селом», яку Іван Франко назвав окрасою українських повістей. Її сюжет М. Старицький поклав в основу «Циганки Ази».

Стосунки Крашевського з місцевою владою не склалися. Він стояв за скасування кріпосного права, за те, щоб селянам надали землю. Не дивно, що мусив повернутися до Варшави.

Крашевського в Житомирі пам’ятають. Про це свідчать згадані меморіальні дошки, скеля Крашевського та вулиця на Крошні, названа його іменем.

Про все це розповіла присутнім керівник Польського студентського клубу Валентина Юсупова. Переглянуло зібрання і фільм про діяльність Крашевського в Житомирі — дипломну роботу Олени Савосіної, студентки Житомирського фахового коледжу культури та мистецтв імені Івана Огієнка.

А театр? Через 150 літ після того, як звідси виїхав Юзеф Ігнацій Крашевський, до відродження польського театру в Житомирі долучилися актор обласного театру ім. І. Кочерги Микола Єремєєв, учителька польської мови Йоланта-Урсула Платек і тодішній Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Яник. Першою виставою польського театру в 2008 році стала «Баладина» Юліуша Словацького, котра зачарувала не тільки Житомир, а й Київ, Луцьк і Вільнюс.

Після того було показано десятки вистав. На зібранні присутні могли помилуватися монодрамою «Вибір» польського драматурга Ярослава Чаплинського і нагородити зливою оплесків виконавицю — акторку обласного драмтеатру, заслужену діячку культури Польщі Тетяну Соломійчук та директора Житомирського польського театру імені Юзефа Ігнація Крашевського Миколу Єремєєва.

— Сьогодні, у непростий для України час, ви переконали, що тут живе історична пам’ять і сила духу — і українського, і польського, — сказала присутнім на зібранні заступник аташе оборони Посольства Республіки Польща в Україні Агнешка Мальчевська.

— А це означає, що дві великі держави Європи — Україна і Польща — житимуть у мирі, дружбі та розквітатимуть, — доповнив Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі.

Житомирська область.

Фото Рустама ЮСУПОВА.