Міністр фінансів Сергій Марченко.

Міністр фінансів Сергій Марченко, який представляв проект закону про Держбюджет на 2022 рік, назвав його бюджетом інвестицій в людину, країну та майбутнє. За його словами, найважливішим пріоритетом у 2022 році будуть медики, а також військові.

«Бюджет-2022 є реалістичним та збалансованим. Він ґрунтується на прогнозі, що передбачає подальше пожвавлення економічної динаміки через відновлення споживчого та інвестиційного попиту», — сказав С. Марченко.

Зростання реального ВВП планується на рівні 3,8 відсотка. Фінансовий ресурс, на який розраховує держава наступного року, становить 1 трлн 466 млрд грн.

Половина всіх видатків бюджету, за словами міністра, припадає на охорону здоров’я, соціальний захист та освіту, ще 21 відсоток — на сектор оборони та безпеки.

С. Марченко повідомив, що у 2022 році безпрецедентно зросте обсяг коштів за програмою медичних гарантій — на 34 млрд грн або до 158 млрд грн. «На боротьбу з ковід планується спрямувати орієнтовно 22 млрд грн, що на 5 млрд грн більше, ніж цього року. Крім того, на систему громадського здоров’я та закупівлю вакцин для населення від ковіду передбачено 6 млрд грн. Зарплата лікаря сягне 20 тис. грн, а середнього медичного персоналу — 13,5 тис. грн», — сказав він.

Видатки зведеного бюджету на освіту вперше передбачені в обсязі понад 7 % ВВП у відповідності до закону про освіту. З державного бюджету видатки додатково становитимуть 16,7 млрд грн. На зарплати 430 тис. вчителів додатково планується виділити 8,4 млрд грн, повідомив міністр.

Загальний ресурс на національну безпеку та оборону у проекті держбюджету становить 319,4 млрд грн, або 5,95 % ВВП. Ресурс Міноборони на 2022 рік передбачається на рівні 164,3 млрд грн, що становить 51,4 від сукупного оборонного бюджету. Цей показник є найвищим за останні чотири роки, наголосив урядовець.

Він запевнив також, що в опалювальному сезоні буде забезпечено у повному обсязі фінансування пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги для 4,6 млн осіб. Ще цього року фінансування цих видатків буде збільшено на 12 млрд грн і загалом на опалювальний сезон буде спрямовано 34 млрд грн.

Звертаючись до народних депутатів, міністр наголосив на можливості значно розширити інвестиційну спрямованість бюджету та дати поштовх для розвитку стратегічних галузей економіки. У зв’язку з цим він закликав підтримати законопроект № 5600.

«Ми готові до конструктивного діалогу в стінах парламенту, щоб зробити головний фінансовий документ країни кращим», —констатував С. Марченко.

Під час обговорення Данило Гетманцев («Слуга народу»), назвавши проект кращим за минулорічний, відзначив його відповідність Бюджетній декларації. «Це означає прогнозованість, прозорість бюджету та плановість бюджетної політики як такої», — зауважив він, відзначивши водночас зменшення державного боргу, збільшення соціальних видатків, стипендій. Звісно, є над чим працювати до другого читання, зауважив він, закликавши підтримати документ.

Ольга Стефанишина («Голос») привернула увагу до недостатнього фінансування медичної галузі. Вона продемонструвала медичний халат з дірками, заявивши, що це символізує фінансування медичної системи. «Тож у нас є можливість поборотися за гідний бюджет, а не оцю подачку, яку нам сьогодні пропонує уряд», — сказала вона, додавши, що на медицину має бути спрямовано не менше 5 % ВВП.

Петро Порошенко («Європейська солідарність») наголосивши, що бюджет — це філософія розвитку країни з боку влади, додав, що попередні роки ми рухались в ЄС та НАТО. Нині ж однією з проблем він назвав брехню. Мовляв, свого часу обіцяли, що бюджет від лотереї та казино отримає сім млрд грн, але нині закладено лише 700 млн грн. Також він закликав захистити децентралізацію, повернути заборгованість військовим, забезпечити фінансування субсидій.

Тарас Батенко («За майбутнє») зауважив, що кожен уряд подає бюджет високопарно та оптимістично. Водночас він зазначив, що у цьому проекті представлено реалістичні джерела надходження. «І ми готові у цьому сприяти, допомагати, знайти ці реалістичні надходження», — сказав він.

Олександр Колтунович (ОПЗЖ), розкритикувавши проект кошторису, заявив, що народні депутати мають не голосувати за нього, а відправляти уряд у відставку.

Павло Бакунець («Довіра»), позитивно оцінивши роботу уряду за вчасне подання документа, за збільшення видатків на оборону, соціальну сферу, інфраструктуру, зауважив, що є багато питань, які потрібно виправляти, і насамперед йдеться про компенсацію втрат місцевим бюджетам від високих цін за газ.

Іван Крулько («Батьківщина») наголосив, що для «Батьківщини» ключовими показниками в бюджеті є питання, чи стануть українці хоч трохи краще жити. Утім, за його словами, проект бюджету цього не гарантує. Після представлення документа, він вважається прийнятим Верховною Радою до подальшої роботи.

У цілому ухвалено законопроекти: про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу
(№ 4662); про внесення змін до статті 5 Закону «Про гуманітарну допомогу» (№ 3527).

За основу підтримано проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування» (№ 2743); про внесення змін до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (№ 3115); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину» (№ 5454); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (№ 5266); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (№5161); про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині» (№ 5831), про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (№ 5388). Під час обговорення законопроекту № 5388 народний депутат Михайло Волинець («Батьківщина») зауважив, що відсутність представників уряду під час розгляду цього документа свідчить лише про те, що «ніхто не хоче брати відповідальність і гріх перед людьми найманої праці, перед суспільством», адже він порушує десятки конвенцій Міжнародної організації праці, Конституцію, базовий закон про профспілки , закон про відпустки та Кодекс законів про працю.

До порядку денного було включено законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів (№№ 6052, 6052-1, 6052-2, 6052-3).

Водночас для ухвалення проекту постанови «Про зміни до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання» у сесійній залі голосів забракло — лише 212 «за».

На початку пленарного засідання головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав колег дотримуватись заходів епідеміологічної безпеки і носити маски, подаючи таким чином приклад всім українцям.

Заступниця глави парламенту Олена Кондратюк повідомила про створення нового МФО «Енергоефективна Україна», головою якого обрано Миколу Тищенка.

Із днем народження цього дня вітали народних депутатів Мар’яна Заблоцького та Інну Совсун.
 


Під час засідання.


Сергій Вельможний, Олександр Сухов.
 


Валерій Колюх, Олена Мошенець, Сергій Литвиненко.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут

Із виступів представників депутатських фракцій та груп

Юрій Бойко, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Прийняття бюджетів у попередні роки призвело до того, що половина громадян нашої країни опинилася за межею бідності. Нині ситуація повторюється. Вважаю, що бюджет на наступний рік потребує істотних змін, він є антинародним і не відповідає інтересам громадян України. Нам обіцяли мир на Донбасі, зменшення тарифів і боротьбу з бідністю — усе це залишилося невиконаним. Наша політична сила вважає, що треба домовлятися не стріляти і в нас є політична воля до миру. Ми знаємо, як зменшити комунальні тарифи — всі вітчизняні енергоносії мають йти на потребу наших громадян. Вважаємо, що має бути державне регулювання на ціни товарів першої потреби. Будемо обстоювати ці позиції.

Олег Кулініч, група «Довіра»:
— Минулого тижня багато виборців звернулися до нас із питаннями про підвищення тарифів на енергоносії. Місцева влада взагалі не знає, як провести цей опалювальний сезон. Вони планували витрати за ціною попереднього опалювального сезону, але ціна на газ зросла у 2,5 раза. Давайте не забувати також і про борги минулих років. Станом на 14 вересня сумарна прострочена заборгованість підприємств теплокомуненерго перед НАК «Нафтогаз України» становить 57 мільярдів гривень. Із них за 2021 рік — 22 мільярди. Окрім цього, бюджетні установи комунальної власності не можуть перейти до НАК, як до «постачальника останньої надії», бо немає відповідного механізму. Вимагаємо від уряду також відновити роботу органів соціального захисту населення.

Тарас Батенко, група «За майбутнє»:
— Розуміючи, що на порядку денному, за рішенням Погоджувальної ради, є законопроекти і про олігархів, і драконівський документ № 5600, ми закликаємо не формувати в парламенті вольтову дугу напруги, зберегти демократію і права народних депутатів на висловлення своєї позиції. Ми бачимо, що Росія продовжує гібридну війну проти України. Ми за прийняття постанови Верховної Ради, яка засуджує вибори в так звану Держдуму РФ, але ми також проти когнітивного дисонансу у владних головах в Україні. Водночас пропонуємо прийняти постанову № 6001, яка закликає визнати ФСБ і ГРУ збройних сил РФ терористичними організаціями. Так, ми покажемо, що стоїмо на захисті державних інтересів нашої країни і спроможні протистояти викликам.

Ірина Геращенко, фракція «Європейська солідарність»:
— Півтори року тому Банкова зрадила українські спецслужби, фактично зливши унікальну спецоперацію і передавши Путіну 33 убивць. Нині «слуги народу» дискредитують саму ідею цивільного парламентського контролю — замість ТСК, створили ТСН — тусовку слуг народу, яка працює пральнею з відмивання багна, в яке «слуги» вляпалися зі спецоперацією. А чи знаєте ви, що нині українська армія, яка щодня нас захищає, не отримує виплати? Якщо протягом двох років керівництва Зеленського військові скаржилися, що їм перестали підвищувати зарплати, то нині вже припинилися виплати. Вимагаємо створення реальної ТСК, куди увійде опозиція, а також вимагаємо закритого засідання Верховної Ради, щоб почути, що відбувається з українською армією.

Кіра Рудик, фракція «Голос»:
— Минулого тижня ми зустрічалися із представниками бізнес-асоціацій, які об’єднують тисячі підприємців та їх співробітників. Ми говорили про те, що необхідно зробити напередодні локдауну, щоб кожен, хто хоче, зміг спокійно працювати. Звертаюся до кожного, в кого є власна справа, — партія «Голос» працює саме для вас. Ми перші вийшли з пропозицією дозволити працювати вакцинованим під час локдауну. Наші наступні кроки такі — скасувати ЄСВ та податкові перевірки під час локдауну, попереджати про його оголошення заздалегідь, виділити додаткові 10 мільярдів гривень для підприємств під час локдауну. Якщо правила вводяться — вони мають бути зрозумілими і справедливими.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина»:
— У цьому залі є все, але хронічно немає інтересів людей. Ми прискіпливо вивчили порядок денний на цей тиждень. У ньому нам пропонують зруйнувати трудовий кодекс і забрати у працюючих людей останні права, які гарантують восьмигодинний робочий день, право на відпустку, на два вихідні — все це перекладається на угоду. А роль профспілок практично нівелюється. Але порядок денний ніяк не реагує на те, що інфляція досягла таких меж, що 50 відсотків доходів українців уже витрачаються на їжу. Натомість в бюджеті на наступний рік епоха бідності продовжується у повному обсязі. Хаос у країні досяг апогею, але в цьому залі бідності людей немає — тут є дерибан бюджету, зменшення прав людей, закриття соціальної політики. Припиняйте це робити!

Данило Гетманцев, фракція «Слуга народу»:
— Трохи більше двох років тому ми прийшли до парламенту з програмними цілями. Метою № 1 було народовладдя. Протягом тридцяти років держава бореться із тим, що називається олігархатом. Але вони за цей час тільки міцнішають і багатшають. Ми вдаємо цю боротьбу. А коли в парламенті з’являються закони, які справді б’ють стару систему, ми стикаємося із штучними перепонами і колосальним спротивом системи. 11 тисяч поправок нам не дають можливості розглянути за скороченою процедурою. Водночас згадуються інші норми Регламенту, які 54 рази з початку цього року порушувалися нами під час розгляду менш важливих для олігархів законопроектів. Але олігархат — це зло. Це система, де успішними є не розумні, а хитрі, система корупційних зв’язків, яку необхідно ламати.