Інакше, як витвором мистецтва, їх не назвеш. Це тільки вигляд вони мають майже іграшковий. Насправді це великі та немолоді дерева. Але судячи з того, яким довершеним є буквально кожен сантиметр їх крони, розумієш, що ці живі скульптури створювалися роками — їх підрізали, підрізали і підрізали...

Цей знімок було зроблено у Мадриді. Але за бажання чи не в кожному європейському місті можна відшукати схожі зразки зеленого мистецтва. І не тільки в парках.

Здається, для комунальників Хмельницького обрізка дерев теж стала справою номер один не залежно від пори року, карантину чи будь-яких інших обставин. Те, що залишається після цього, теж вражає. А когось і просто лякає. Голі стовбури-обрубки після такої обрізки чекають, поки настане їх омолодження. З часом жага до життя бере своє — молоді пагони вибиваються із сплячих бруньок. Так дерево намагається вижити попри все, що йому доводиться пережити.

Усе це триває не один рік. І так само не вщухають дискусії щодо того, наскільки виправданий такий догляд. Час від часу в них беруть участь не тільки хмельничани, котрі спостерігають за цим зеленим мистецтвом, а й різні державні структури.

Серед представників останніх теж думки різні.

Не так для краси, як для безпеки

Здебільшого саме такими критеріями керуються міські комунальники, які активно працюють над омолодженням дерев. І вони справді роблять корисну справу. Адже чи не після кожного буревію вулиці перекривали обламані гілки та стовбури.

Під старим гіллям могли опинитись не тільки авто, а й люди. Тож цю небезпеку просто «обрубують».

А ще за таку роботу вдячні енергетики, котрі постійно борються з тим, щоб гілля не перепліталось з електричними лініями, бо це теж небезпечно.

І працівники «Електротрансу», які також задоволені тим, що гілля старих дерев не обриває тролейбусні лінії і тим не зупиняє рух...

Не посперечаєшся, старі, із сухими та покрученими гілками дерева небезпечні. Але любителі природи говорять про інше: така обрізка — це знущання над природою. Бо дереву інколи потрібно і до десятка літ, щоб відновитися.

У 70 молодість не повернеш

Навіть комунальникам довелося визнати, що для окремих видів кардинальна обрізка була травматичною. Особливо для тих насаджень, яким уже давно перевалило за півстоліття.

Щоб з’ясувати, як часто вона проводилася, співробітники обласної державної екологічної інспекції ще взимку вирішили перевірити комунальне підприємство «Парки і сквери Хмельницького». До того ж екологів до цього підштовхнули небайдужі хмельничани, котрим не сила було спостерігати за роботою комунальників. Особливо нажахали своїм виглядом після обрізки дерева у центральному міському парку імені М. Чекмана, котрий є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.

З’ясувалося, що обурення активістів не безпідставне. За таку роботу комунальників екологи нарахували збитки у 182 тисячі гривень та ще й подали відповідні документи до прокуратури, щоб притягнути до відповідальності тих, хто познущався над деревами. Відшкодувати ці збитки мало би КП «Парки і сквери міста Хмельницького».

Та комунальники винними себе не вважають. Навпаки, переконані, що видалення скелетних гілок з дерев, чий вік наблизився до дев’яностоліття, було необхідним. Кажуть, так убезпечили відвідувачів парку від того, щоб ті не постраждали від випадково зламаного гілля. А з деревами, на їх думку, нічого поганого не сталося — навесні вони знову зазеленіли.

Так, ці старожили парку борються за життя. Але чому ж за них так погано борються хмельничани? Важко уявити, щоб людині рішуче ампутували органи чи кінцівки тільки через те, що вони хворі або старі. То чому ж така теорія підходить хоч для інших, але так само живих істот?

Можна пригадати чимало інформації про те, як у різних країнах з шаною, повагою і увагою ставляться саме до дерев-довгожителів. Вони стають місцями паломництва чи масового відвідування туристів. Їх вважають даром природи, і аж ніяк не небезпекою.

Але щоб так було, дерево потрібно любити, дбати про нього і час від часу підрізати... А щоб калічити?

Щоб не заважали — спиляли

Та поки сперечались про правильність і доцільність обрізки в одному місці, в іншому розгорівся новий скандал, коли на одному з центральних міських перехресть зрізали тополі. Соцмережі знову вибухнули коментарями обурених хмельничан.

А міськрада змушена була вдатись до пояснень.

Мовляв, там створюється нова зелена зона, яка буде облаштована пішохідними доріжками, дитячим майданчиком, лавками для відпочинку, сучасним освітленням. 24 старі тополі не вписувалися в новий дизайн, тож їх і спиляли.

Зате посадять на цьому місці 44 нові дерева.

Справді, добрі наміри. Але при цьому думається про інше: чому не вміємо цінувати те, що вже маємо? Чому, створюючи нове, завжди все розчищаємо до голого місця? І так у всьому. Наче нам не потрібні ані пам’ять, ані спадок минулого.

Важко навіть уявити, щоб, приміром, десь в англійському парку вирізали алею дерев, бо захотілось посадити нові. Не тільки дерева, а й кущі і навіть трави ростуть там століттями. Нові знаходять собі місце серед старих. І так створюється те, що поступово стає гордістю нації.

Утім, це не наш концепт. У нас усе по-іншому. Ось проминуло півстоліття — все рубаємо, зносимо, перебудовуємо, бо живемо зараз і тут. І не оглядаємося назад.

Досвідом поділиться Європа

Тим, який вигляд має бути у міста, з Хмельницьким хоче поділитись Європа в рамках програми ЄБРР «Зелені міста». Наприкінці квітня відбувся офіційний старт проекту, який уже діє майже у півсотні міст. В Україні Хмельницький стане четвертим після Львова, Києва та Маріуполя, які беруть участь у цій програмі.

Вона доволі масштабна, виходить значно ширше за рамки звичного озеленення. ЄБРР уже допоміг місту з фінансуванням модернізації інфраструктури твердих побутових відходів. Міська влада ставить перед собою амбітні завдання — зробити Хмельницький комфортним для його жителів. А план дій «Зелене місто» дасть можливість краще зрозуміти, які сфери потребують першочергових інвестицій.

«Зелені міста» допоможуть у системному розв’язанні екологічних проблем, включно із пом’якшенням наслідків та адаптацією до кліматичних змін. Місто отримає допомогу і для інвестицій у сталу міську інфраструктуру, і для заходів проведення зеленої політики. А план дій визначить пріоритетні екологічні виклики і рекомендуватиме оптимальне рішення для них.

Серед багатьох складових цієї програми, думається, знайдеться правильне рішення і для дерев, котрі є такими ж повноправними жителями міста, як і ми, люди.

Хмельницький.

Фото автора.