Під час засідання.
Іван Чайківський, Петро Юрчишин.
Федір Веніславський.
Верховна Рада 279 голосами ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект № 5599 про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів).
Відкривши пленарне засідання, головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук на вимогу двох фракцій оголосив перерву та запросив керівників депутатських фракцій і груп на нараду.
Після завершення наради парламентарії 288 голосами підтримали пропозицію щодо продовження роботи до завершення розгляду в другому читанні законопроекту № 5599. Головуючий також поінформував, що, оскільки робота над законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (№ 5600) триває, то його розгляд переноситься на наступне засідання.
Після відновлення роботи народний депутат Федір Веніславський («Слуга народу») запропонував застосувати до розгляду законопроекту № 5599 процедуру ед-хок та наполовину скоротити строк підготовки законопроекту до другого читання. Сергій Рахманін («Голос») у зв’язку з цим звернув увагу, що існує низка рішень Конституційного Суду, у яких чітко зазначено, що право законодавчої ініціативи народних депутатів поширюється не тільки на подання законопроектів, а й на внесення поправок та їхній публічний розгляд. «Порушення права законодавчої ініціативи ставить під сумнів конституційність ухвалення рішення», — зазначив він. Сергій Соболєв («Батьківщина») зауважив, що під час консультацій було досягнуто домовленості, що представники опозиційних фракцій знімають більшість поправок в обмін на можливість виступити із загальними ключовими положеннями щодо цього законопроекту. За результатами обговорення пропозицію про застосування процедури ед-хок підтримали 253 парламентарії.
Представляючи наступну пропозицію, народний депутат Федір Веніславський повідомив: Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки вважає, що відповідно до частини третьої статті 119 Регламенту законопроект № 5559 може розглядатися структурними частинами. «У разі позитивного голосування за ту чи іншу структурну частину відповідна поправка вважається схваленою, а інші поправки не розглядаються», — повідомив він. Представники низки опозиційних фракцій у своїх виступах наголошували на необхідності розгляду їхніх поправок за повною процедурою або на основі досягнутих під час консультацій домовленостей.
Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк також закликала зберегти ту крихту довіри, яка є між більшістю та опозицією. «Дуже прошу зважити на те, що процедура — це закон. Ми повинні виконувати закон так само, як ми вимагаємо його виконання від суспільства», — сказала вона, закликавши чітко дотримуватися процедури, бо стаття 119 Регламенту не виключає статтю 120, за якою кожен народний депутат має право на свою поправку. «Я категорично проти того, щоб ми розглядали цей законопроект за спеціальною процедурою, незалежно від того, яке рішення прийме зал», — наголосила Олена Кондратюк.
Коли ж 271 народний депутат підтримав пропозицію комітету про розгляд законопроекту за структурними частинами, Руслан Стефанчук повідомив, що до президії надійшла заява від двох фракцій — «Європейська солідарність» та «Батьківщина» — про відсторонення головуючого Першого заступника Голови Верховної Ради від ведення засідання у зв’язку з порушенням Регламенту.
За наслідками розгляду питання про відсторонення Першого заступника Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука від ведення засідання цю пропозицію підтримав тільки 61 парламентарій. Після цього Руслан Стефанчук, який на період розгляду цього питання передавав головування на засіданні Олені Кондратюк, поінформував народних депутатів, що в нього на руках — рішення комітету попереднього скликання щодо правомірності застосування запропонованої процедури під час розгляду законопроекту № 5599, а також є лист про це від апарату Верховної Ради, висновки Київського національного університету ім. Шевченка, Одеського національного університету ім. Мечникова, лист Національної академії правових наук та Міністерства юстиції України про те, що ця процедура жодним чином не порушує прав та Конституції України. «Хочу також нагадати, що ця процедура застосовувалася у попередні скликання, і є витяги з усіх стенограм, як ті люди, що зараз виступають проти, яскраво підтримували голосування за цією процедурою у 2017 році», — заявив Руслан Стефанчук.
Під час розгляду поправок до законопроекту № 5599 доповідач Федір Веніславський повідомив, що Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки визначив 13 вирішальних та зумовлюючих правок, які врахували ті пропозиції народних депутатів, що покращували цей документ. «Перша така поправка, яку комітет пропонує вважати вирішальною та зумовлюючою щодо інших, це поправка № 10 назви статті законопроекту. Суть цієї поправки полягає в тому, що в назві статті законопроекту словосполучення «економічної або політичної» замінити словосполученням «економічної та політичної», — повідомив він, додавши, що позитивне голосування за цю поправку означатиме, що Верховна Рада розглянула та відхилила поправки з першої по дев’яту та з одинадцятої по чотирнадцяту. 286 народних депутатів погодилися з цією пропозицією та підтримали поправку № 10.
За аналогічною процедурою парламентарії розглянули та схвалили решту 12 пропозицій комітету до законопроекту № 5599. Зокрема, абзац другий преамбули було підтримано в такій редакції: «Метою цього Закону є подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу, використання політичної влади для збільшення власних капіталів, забезпечення національної безпеки України у економічній, політичній та інформаційній сферах, захисту конституційних прав та свобод громадянина, захисту демократії, забезпечення державного суверенітету та уникнення випадків маніпулювання свідомістю громадян умисно спотвореною інформацією задля отримання доступу до ресурсів, що належать на праві власності Українському народові».
У статті першій було конкретизовано термінологію, зокрема, визначено, що контролер засобу масової інформації — це особа, яка володіє можливістю здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність засобу масової інформації безпосередньо або через інших осіб шляхом реалізації прав бенефіціара, або незалежно від статусу бенефіціара здійснювати такий вплив на основі договору чи будь-яким іншим чином, у тому числі за рахунок фінансування; пов’язана особа — це особа, яка прямо або опосередковано володіє часткою (правом голосу) в суб’єкті господарювання, часткою або правом голосу в якому прямо або опосередковано володіє особа, щодо якої визначається пов’язаність, а також інша особа, яка визнається пов’язаною особою відповідно до встановлених Податковим кодексом правил.
Поправкою до статті 2 конкретизовано, хто може вважатися олігархом. «Особою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), для цілей цього Закону вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації; є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після дня введення в дію цього Закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; підтверджена вартість активів особи (та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року», — йдеться у цій статті.
Крім того, підтримані пропозиції комітету до статті 3 законопроекту визначають ознаки участі особи у політичному житті, зокрема, міститься перелік відповідних політичних посад, а також чи обіймає особа посаду у керівних органах політичної партії чи фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.
Ще одна підтримана пропозиція комітету стосувалася визнання особи такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом). Передбачається, що рішення про визнання особи такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), приймається Радою національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабінету Міністрів, члена Ради національної безпеки і оборони України, Національного банку, Служби безпеки України або Антимонопольного комітету України. «Рішення, передбачене частиною першою цієї статті, набирає чинності з дня офіційного опублікування указу Президента України про введення його в дію і є обов’язковим до виконання», — йдеться в ухваленому законопроекті. Відповідно до статті 6 законопроекту, формування та ведення Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), покладається на апарат Ради національної безпеки і оборони України.
Підтримані поправки також стосуються подання декларації про контакти з олігархами, ухвалення рішення про виключення особи з Реєстру, визначення, що таке бездоганна ділова репутація.
Прикінцеві положення передбачають, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців із дня набрання ним чинності. Водночас закон втрачає чинність через 10 років з дня введення його в дію.
Після розгляду та підтримки усіх запропонованих комітетом поправок 279 народних депутатів ухвалили законопроект № 5599 в другому читанні та в цілому.
Парламентарії внесли зміни до Постанови «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання» (№ 6081). Відповідно до цього рішення народного депутата Сергія Іонушаса обрано головою Комітету з питань правоохоронної діяльності; народного депутата В’ячеслава Медяника — заступником голови Комітету з питань правоохоронної діяльності; народного депутата Олександра Санченка — членом Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики; народного депутата Антона Швачка — членом Комітету з питань свободи слова.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів, № 6052). Народний депутат Юрій Арістов зазначив, що ці зміни передбачають збільшення доходів та видатків загального фонду держбюджету на понад 39 мільярдів гривень. Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Леся Забуранна повідомила, що законопроект рекомендується ухвалити за основу та в цілому, однак за наслідками обговорення документ було підтримано лише в першому читанні. При цьому народні депутати проголосували за скорочення строку підготовки законопроекту до другого читання.
Також у першому читанні підтримано законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми, № 5148).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
