Під час презентації роману Юрія Андруховича «Радіо ніч».
Відкрили фестиваль його президент Святослав Померанцев, керівниця відділу культури Посольства Федеративної Республіки Німеччина у Києві Катаріна Шаупп-Карманн та секретарка Чернівецької міськради Марина Кирилюк.
А далі місто поринуло в епоху старої Австрії та чернівецького поета Пауля Целана.
Другого дня фестивалю Юрій Андрухович презентував свій роман «Радіо ніч». У будинку Українського радіо провели перформанс. Автор читав уривки з твору. Співведучим письменника став соліст гурту «Сон сови» Кирило Цуканов, він акомпанував письменнику відповідною музикою. Це важливо, адже головний герой «Радіо ночі» — музикант Йосип Ротський. За сюжетом, у його країні сталася революція, й він утікає. Разом з ним подорожує мудрий крук на ім’я Едгар.
Роман надрукували в чернівецькому видавництві Meridian Czernowitz цьогоріч. Літературним редактором став чернівецький письменник Олександр Бойченко.
А в останній день літературних зустрічей та дебатів фестивалю стартувала презентація антології «Пауль Целан 100». У книжці — чотирнадцять есе семи українських та семи німецьких сучасних літераторів і глибокий аналіз життя та творчості німецькомовного Целана.
Ці компактні літературні твори написано в рамках проекту «Літературні дні Пауля Целана-2020». Серед авторів — Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Катерина Калитко, Андрій Любка, Таня Малярчук, Ігор Померанцев, Нора Боссонг, Александру Булуц, Рон Вінклер, Даніела Данц, Клаус Райхерт, Йоко Тавада, Макс Чоллек. Упорядкувала антологію Євгенія Лопата.
На Буковині літературні та поетичні дійства часто синхронізуються. Паралельно з фестивалем відбулася інша знакова подія — у Вашківецькій громаді урочисто відкрили пам’ятник відомому українському поету-пісняру Миколі Юрійчуку, авторові «Черемшини», якому 1 вересня виповнилося б 84 роки.
За словами міського голови Вашківців Миколи Перча, пам’ятник створили за гроші мецената Михайла Гараса. Ось що сказав сам Гарас: «З Миколою Юрійчуком, хоч трохи і старший був за мене, ми не раз спілкувалися, до всього жили недалеко. Пригадую, як «Черемшину» виконував хор Будинку культури, де співала моя мама Єлизавета Михайлівна. Яке то було звучання! Виростав я серед талановитих. Займався у гуртку малювання, яким керував художник-орнаменталіст Георгій Гарас. Після школи я вступив до Вижницького художнього училища на відділ художньої обробки дерева. Нині стараюся до всього долучатися: у церквах треба двері замінити — замінимо, підлогу у дитсадочку — зробимо, зберегти лікарню у місті — збережемо. Хочеться для людей щось зробити й після себе щось залишити».
Погруддя Миколи Юрійчука створив скульптор Володимир Римар. На велелюдному відкритті монумента побували діти та онуки поета-пісняра.
Відкриття пам’ятника автору незабутньої «Черемшини».
Чернівецька область.
Фото автора.
