Тож і не дивно, що чотири тисячі працівників та члени їхніх родин (а це трохи менш як половина містян) отримували медичні послуги у відокремленій філії залізничної лікарні Херсона. Особливою комфортністю вона не відзначалася, та тут приймали фахові спеціалісти — і педіатр, і гінеколог, і терапевт із хірургом. Колись так було.

Евтаназія відомчої лікарні — вирок Укрзалізниці

Але п’ять років тому Укрзалізниця спекалася зайвого фінансового навантаження, відмовившись утримувати й херсонську лікарню та її філію. А це для Таврійська стало справжньою медичною катастрофою. Так каже голова тутешньої територіальної громади Микола Різак (на знімку).

— Після ліквідації філії залізничної лікарні все навантаження з медичного обслуговування земляків (а це 12 тисяч городян) переклали на єдину поліклініку, розміщену на площі лише 120 квадратних метрів! Разом із філією відомчої лікарні ліквідували й єдину в місті лабораторію. А пацієнти здавати аналізи мали їхати в сусіднє місто Нова Каховка. Ситуація стала кричущою, і громада вирішила за будь-яку ціну відновити роботу колишньої філії лікарні залізничників. Нам допомагали: депутати облради погодилися передати об’єкт у місцеву комунальну власність, а народний депутат минулого скликання Іван Вінник добився, аби уряд виділив гроші на реконструкцію приміщення. На той час там уже не було ані опалення, ані каналізації, а дах нагадував решето. Тоді ми встигли власним коштом оплатити проект та його експертизу, оголосити тендер на виконання робіт загальною вартістю 34 мільйони гривень. Раділи, коли з Києва на наш рахунок «зайшли» перші чотири мільйони гривень. Половину цієї суми підрядник уже встиг освоїти, аж раптом Кабмін вилучає вже надані кошти... Мовляв, склалася критична ситуація з виконанням державного бюджету, — згадує Микола Різак.

Каже, тоді громада вирішила самотужки долати проблему. В Таврійську оголосили режим жорсткої економії — не проводили ані витратних святкових заходів, ані Дня міста, зекономили навіть на ямковому ремонті доріг. Так зібрали чотирнадцять мільйонів гривень, які й вклали у реконструкцію одного з двох корпусів філії залізничної лікарні.

Як у ті часи  жорсткої економії працювалося, розповів сімейний лікар з 45-річним стажем Ігор Батурин, який у тій філії залізничної лікарні працював терапевтом і був завідувачем відділення. А коли Укрзалізниця зробила своєму медзакладу «евтаназію», перейшов до міської занадто маленької поліклініки. «Там місця не вистачало навіть для персоналу, не те що для хворих. Лікарі тіснилися в якихось комірчинах, а в розпал ковідної епідемії пацієнти в очікуванні прийому на вулиці в черзі стояли», — ділиться спогадами співрозмовник.

План повернення вузькопрофільних лікарів є! На заваді — фінансові «виразки»

Та схоже, найгірше для Таврійська вже позаду. В реконструйованому корпусі філії залізничної лікарні урочисто відкрили нову амбулаторію на шість сімейних лікарів та Центр первинної медико-санітарної допомоги. Тут і аптека, і денний стаціонар на дванадцять ліжок, і масажний кабінет та маніпуляційна, і просторі та комфортні комп’ютеризовані робочі місця для лікарів із новими меблями. Проте чи достатньо цього? Авжеж ні, вважають містяни.

— Сімейний лікар — це добре. Але часом треба потрапити до вузького спеціаліста — лора, окуліста, кардіолога. А їх у Таврійську немає. Відтак треба їхати автобусом до Нової Каховки — мінімум дві години тільки на дорогу в обидва кінці. Ще й у черзі під кабінетом 30—40 хвилин стояти. Це і незручно, і просто важко даються такі подорожі старій хворій людині, — нарікає 80-річна пенсіонерка з Таврійська Валентина Редько.

Факт

Сімейні лікарі в Таврійську заробляють 12—18 тисяч гривень на місяць. Середня зарплатня в місті — приблизно 12 тисяч гривень на місяць, і це сьогодні один з найвищих рівнів доходів на Херсонщині.

У міськраді Таврійська є своє бачення, як організувати для громади роботу «вторинної ланки» системи охорони здоров’я. Тут планують відкрити кабінети для вузькопрофільних спеціалістів, і передати їх в оренду. За тих пацієнтів, котрих вони обслуговуватимуть згідно з направленнями сімейних лікарів, буде розраховуватися Національна служба здоров’я. Якщо ж направлень не буде, відвідувачі платитимуть з власної кишені, але два джерела доходів забезпечать орендарям можливість і кабінет утримувати, й податки платити, й про власні заробітки не забувати.

План, як забезпечити Таврійськ кваліфікованими вузькопрофільними фахівцями, видається цілком реальним та життєздатним. Але для його здійснення поки що не вистачає грошей. Адже лікарів «вторинки» збираються розмістити в другому, поки що занедбаному, корпусі філії залізничної лікарні, який потребує капітального ремонту. До того ж оснастити його сучасною діагностичною апаратурою на кшталт УЗД та МРТ. А на це треба ще мінімум десять мільйонів гривень. Звісно, у Таврійську з цим упораються — необхідний досвід накопичили. Та справа пішла б швидше, якби Кабмін виконав зобов’язання своїх «попередників» і віддав би нарешті місту залізничників давно обіцяні держбюджетні мільйони.

Херсонська область.

Фото автора.