Чому морське узбережжя перетворюється на кам’яні джунглі

На знімку: забудова берега Чорного моря в Одесі.

Фото з відкритих джерел.

Політ над Одесою з боку моря проходив на великій висоті — від Малого Фонтана й далі прибережною зоною, яка, починаючи від Ланжерону й парку імені Шевченка, вздовж верхньої крайки схилів, масово забудовується висотками. Потім у фокус потрапило Гагарінське плато. Видно, як воно стало справжнісіньким залізобетонним гетто, спальним житломасивом — тоді як ще з десяток років тому це був курортний район, із санаторіями. Потім — політ над Аркадією. Сьогодні це найшикарніше місце для відпочинку на морському узбережжі — осередок пафосних нічних клубів та інших закладів, у результаті чого там майже не залишилося доступних одеситам пляжів.

Така гірка реальність сьогоднішньої Одеси — морське узбережжя через фантастично масштабну забудову перетворюється на кам’яні джунглі.

Новий висотний готель і ресторан «прикрасять» Трасу здоров’я в районі пляжу «Дельфін» уже найближчим часом. Вони з’являться на місці колишньої рятувальної станції та унікального аеросолярію — останнього, що залишилося від знищеного санаторію «Магнолія», на місці якого зводиться житловий комплекс. Дозвіл на будівництво, за кілька днів до свого розформування, видала Державна архітектурно-будівельна інспекція України компанії «Одесаінвестбуд».

На місці рятувальної станції площею 363 квадратні метри з’явиться готель, а замість аеросолярію площею 180 квадратів — ресторан. Загальна площа забудови становитиме понад 8700 квадратних метрів. Дозвіл видано на клас наслідків «СС3», що означає будівництво об’єктів підвищеної небезпеки: житлових будинків висотою понад 100 метрів і громадських будівель з великою кількістю відвідувачів.

Зазначимо, обидва об’єкти (формальна адреса: провулок Кренкеля, 2а й 2б), пішли в приватні руки ще в 2010 році В серпні 2018-го обидві будівлі викупив сучасний власник — ТОВ «Одесаінвестбуд». Рятувальна станція обійшлася в смішні 485 632 грн, аеросолярій і того менше — 169 368 гривень. В обох випадках мали місце порушення — об’єкти викуплялися частинами в один день і на одну й ту саму   юридичну особу, що прямо заборонено законодавством.

Дісталися забудовники й Маякового провулка. Там розташовуються Одеська духовна семінарія, чоловічий монастир і південна резиденція глави Російської православної церкви патріарха Кирила.

Будівництво розвернулося в цьому районі й на місці колишньої бази відпочинку «Якір». В Одеській міській раді будівництво погодили  у вересні 2019 року. Висоту й поверховість майбутніх будинків указали як 5-6-7 поверхів, а кількість квартир — 204. А от машино-місць — 170. При цьому ділянку схилів обіцяють забудувати на 40%.

Лузанівка, Ланжерон, Дельфін, Аркадія — це не тільки перелік найпопулярніших міських пляжів, це список будівельних зон.

Сьогодні уздовж Траси здоров’я на узбережжі моря і на 12—13-й станціях Великого Фонтана  забудову узбережжя не зупиняють ні закони, ні протести людей. Але будівництво просувається значно повільніше, ніж хотіли б у кабінетах міської ради. Посадовцям доводиться йти на різні хитрощі. І саме тому вони прагли затвердити проект землевпорядження з 30-метровою захисною смугою — щоб потім затикати ним роти всім незгодним.

Проекти забудови прибережної зони розглядає і дає свій висновок містобудівна рада Одеської міської ради. Висновки, як правило, містять позитивну оцінку й по суті дають «зелене світло» на початок будівництва. Але рішення містобудівної ради мають рекомендаційний характер. Рішення ухвалюються владою. Це по-перше. А по-друге — однак забудова схилів і пляжів, незважаючи на кричущі порушення закону, триває.

Підтвердженням цих слів є той факт, що поки архітектори до хрипоти сперечаються про концепцію розвитку Одеського узбережжя, активісти різних громадських рухів і просто небайдужі одесити обстоюють кожний клаптик прибережної землі, ділки від бізнесу, серед яких і високопосадовці, ігноруючи не тільки думку городян, а й приписи правоохоронних органів, продовжують хаотично забудовувати не тільки схили, а й пляжну територію.

Хаотична, нічим не регульована, найчастіше незаконна забудова одеського узбережжя — даність останніх років нашого життя. Городяни вже звикли з тим, що будівельні крани з’являються, як гриби після дощу, на, здавалося б, найнепристосованіших ділянках. Прокуратура пише суворі приписи, на які забудовники мало реагують. А міські чиновники й геть розводять руками: мовляв, ми про це будівництво вперше чуємо. Хоча не помітити масову забудову узбережжя неможливо.

Приклад — архітектурний експеримент в Аркадії. Тут, як обурено зазначають одесити, невдовзі не залишиться жодного живого місця — сумнівні нічні клуби, ресторани й бари, готельні комплекси практично просто біля в моря зводяться під благосні пісні про розвиток туризму. А де ж пісок для неспішного морського відпочинку, і чому громадське надбання — одеські пляжі віддаються в руки окремих одеських сімей?

Не можна знімати, не можна ходити, не можна дивитися. Забудьте гості міста про одеську Аркадію, вона тепер для обраних. І виходить, кажуть одесити, що скоро не можна буде взагалі на гарматний постріл підійти до прибережної зони. Та й зона стане суцільним віп-апартаментами, оточеними парканами. А щоб побачити море, потрібно буде поїхати в поки ще не забудовані прибережні села, або — до турецької Анталії. Там хоч можна просто підійти до моря.

Сьогодні в Одесі реалізують 37 міських цільових і комплексних програм, на які тільки в 2019-му витратили 4,6 млрд грн. Йдеться, зокрема, про програми розвитку транспортної інфраструктури міста, електротранспорту, підвищення зайнятості, поліпшення безпеки як у місті, так і на міських дорогах, протидії домашньому насильству, створення додаткових місць у дитсадках тощо. Крім того, капітальні витрати з бюджету міста в 2019-му сягнули 3,1 млрд грн. Майже половина (49%) з них була витрачена на реконструкції і ремонти, 20% — на відновлення дорожньої інфраструктури й трохи більше 20% — на приведення в задовільний стан комунального господарства.

Найзначиміші проекти: реставрація будівель Воронцовського палацу, на яку протягом 2017—2019 років місто витратило 67,2 млн грн; реконструкція і оснащення першого міського центру для дітей з особливими освітніми потребами — 24 млн; ремонтно-реставраційні роботи в історичному центрі — майже 100 млн; капітальний ремонт міської інфекційної лікарні — 25 млн грн.

Фото надано автором.

Досягнення хороші, але такий високий рівень капітальних витрат пояснюється високим рівнем кредитної заборгованості міста. В 2019-му місто отримало кредитних коштів на 1,2 млрд грн (енергоефективність, модернізація ліфтів, капітальні ремонти тощо). При цьому витратило на обслуговування старих боргів 212 млн грн (3% загального бюджету міста), а на їх погашення — ще 325 млн. Загальний обсяг місцевого й гарантованого боргів Одеси на кінець 2019-го — 2,7 млрд грн, що становить 133% середньорічного прогнозованого обсягу надходжень бюджету розвитку міста на 2020—2021 роки. І, здавалося б, місто повинно виявити занепокоєння, але місцева влада так не вважає. На тверде переконання міськради, «боргова межа» Одеси — 4 млрд грн, тобто ще позичати й позичати.

Одеситів дуже цікавить виконання програми «Морський фасад Одеси» (благоустрій набережних і пляжів міста). Відреставрували Потьомкінські сходи, Стамбульський парк і відкрили Грецький парк, який і став фінальним етапом реалізації проекту.

Балотуючись на посаду міського голови Геннадій Труханов пообіцяв виборцям зупинити будівельне свавілля на морському узбережжі. Сьогодні можна з упевненістю сказати, що Геннадій Леонідович не зміг ліквідувати стихійну забудову узбережжя Одеси.  Неодноразово виникали скандали з цього приводу. У серпні 2016-го поліція почала розслідування незаконного будівництва ЖК «Граф» у районі Отради. У вересні 2018-го активісти намагалися зупинити забудову на набережній Ланжерону. Протести одеситів проти масового знищення прибережної зони тривають останні п’ять років практично щомісяця.

Увага — зсуви наступають!

Некероване, а часто-густо й самовільне будівництво в прибережній зоні може призвести й раніше призводило до зсувів морських схилів, що стає стихійним лихом.

Фахівці постійно нагадують про високу зсувну небезпеку одеських схилів. Не випадково в 60—70 роки минулого століття схили від парку ім. Шевченка до Аркадії масово засаджували деревами, щоб у такий спосіб зміцнити глинистий ґрунт. При цьому на обривах категорично було заборонено будувати висотні будинки. Рідкі висотки в цій зоні були розташовані тільки в ретельно вивчених місцях. А зараз усе узбережжя густо засіяно такими будинками, що небезпечно нависають над обривом.

Останні кілька років місцева влада проводить на Трасі здоров’я поки що точкові роботи зі зміцнення схилів, бо власних сил міста не вистачає.

Найбільший зсув розвивається в районі Одеси, де виявлено рухи землі, які захоплюють майже всю прибережну територію міста. Інструментальні геодезичні виміри показують, що опускання поверхні землі в західній частині міської забудови становить 1—2 мм/рік, а поблизу морського порту сягає 3—6 мм/рік. Тут доводиться навіть закріплювати підґрунтя знаменитого Одеського академічного театру, по праву віднесеного до числа найкрасивіших у Європі, який стоїть на косогорі.

На території Одеси в результаті тривалого впливу техногенних факторів зараз спостерігається прогресуюче погіршення геологічного середовища. Активізуються процеси зсувоутворення, підвищується рівень ґрунтових вод, зрушуються поверхні над підземними виробками, просідають лесові ґрунти в фундаментах будівель і споруджень.

Берегозахисний комплекс міста — це гідротехнічні інженерні споруди, побудовані в 80-х роках минулого століття. Це система дренажних споруд — 13 штолень, галереї, майже 200 фільтросвердловин  і берегозахисних споруд: хвилерізи, траверси, підпірні стіни, штучні піщані пляжі. Всі вони технологічно взаємозалежні й працюють як єдиний механізм, захищаючи місто від зсувів і руйнівної дії морської стихії. За весь цей період якихось комплексних робіт з реконструкції чи капітального ремонту берегозахисного комплексу не проводилося у зв’язку з відсутністю фінансування.

Лише один раз у середині 1960-х було створено комплексну систему й дренажу, й берегоукріплення. Від тієї самої ділянки мис Ланжерон до 16-ї станції Великого Фонтана. Сьогодні відпочивальники можуть бачити, як вода стікає з тунелів, укріплених тюбінгами, на пляж через пірси. Ґрунтова вода дренується із цих дренажних укріплень, вибудуваних у шаховий спосіб уздовж усього одеського берега. Схил був нівельований таким чином, щоб вода ним, як черепичним дахом, скочувалася, не затримуючись, не просочуючи сам схил.

Однак час бере своє, і хоча з підмиванням ґрунту тунелі поки ще справляються, натомість схили починають активно руйнуватися.

Так, приміром, у Чорноморці, районі центрального пляжу, лінія хвилерізів не доходить, що спричинило масштабні руйнування у цій зоні, які почалися приблизно п’ять років тому. Якщо звернути увагу на схили, то можна помітити коріння дерев, що стирчить,  і стовпи, які можуть упасти будь-якої миті. Показником відсутності належної дренажної системи є черепашник, котрий через вологу стає м’яким, як пластилін, наступивши на який, можна провалитися. Як результат — двоє сходів громадського користування в Черноморці повністю зруйновано, слідом ідуть приватні будинки. В деяких жителів уже повалилися огорожі, й люди самотужки змушені проводити ремонтні роботи.

На думку екологів і інженерів, однією з головних причин зсувів є будівельні роботи на узбережжі. Висотні будинки масою в десятки тисяч тонн чинять колосальне навантаження на ґрунт. Ці зміни помітні вже не тільки експертам.

Через витоки побутової каналізації схили сповзають униз. Це справжня міна уповільненої дії для цього фешенебельного району. Особливо часто змінюються рельєфи схилів у районі Траси здоров’я. Сповзання ґрунту триває не тільки біля Малого Фонтана, а й ближче до Аркадії.

Генпланом, затвердженим в 2015 році, офіційно визнано, що вся прибережна територія перебуває у зсувонебезпечному стані й потребує проведення термінових берегозахисних робіт. Такі роботи в Одесі проводяться буквально в поодиноких випадках.

Найяскравіший приклад — 8-ма станція Великого Фонтана. Торік там проводилися відсипання меж уздовж урізу води, терасування схилів, обладнано водовідвідні лотки, у деяких місцях було встановлено палі для підтримання опорних стін. Проводилися благоустрій прилеглої території і озеленення, було висаджено дерева й кущі. Останній схід ґрунту стався 1 березня 2017-го на Трасі здоров’я, у районі Гідрометеоцентру. На щастя, поки що від таких сюрпризів природи ніхто не постраждав.

Однак викликає побоювання інше: останні два роки зсуви в цьому місці стаються регулярно. Геологи вважають, що всьому виною є висотне будівництво на Французькому бульварі.

Ділянка довжиною 5,5 кілометра від мису Великий Фонтан до селища Чорноморка  залишилася зовсім не захищеною від зсувів берегозахисними спорудами. Небезпечні геологічні процеси, що відбуваються в цьому районі, призводять до зменшення території міста щорічно на 5—6 тисяч квадратних метрів.