Перші враження сільських голів, керівників громад, місцевих депутатів від реформи були негативні. Адже раніше керівник мав кошти на звичайні захищені статті, а решту очікував від меценатів. Децентралізація, за його словами, дала можливість громадянам відчути себе господарями. Однак разом із реформою прийшли інші виклики.
«Почали думати про розвиток. Утім, з’явилася інша проблема: вони почали розмірковувати, як зекономити кошти, позбавитися збиткового, щоб більше лишилося на розвиток. Але за цим збитковим — діти, школи, садочки, ФАПи. Усі очікували, що їх візьмуть на себе центральні органи влади. І коли цього не сталося, посипалися прокльони. Я скажу чесно: більше нічого не буде. Далі ми тільки самі. Звичайно, з допомогою народних депутатів треба вимагати виділення коштів від центральної влади. Але потрібно навчитися самим розпоряджатися коштами, залучати бізнес, щоб він сплачував податки. По-іншому не буде.
Керівники громад на декілька порядків виросли у професійному плані. Якщо в багатьох раніше була ментальність завгоспа, то сьогодні вона змінилася, навіть за останній рік ми бачимо просування», — зазначив народний депутат.
