За словами доцента кафедри гідрометеорології та водних ресурсів Чернівецького національного університету Андрія Николаєва, усі великі річки, зокрема і Дністер, розташовані у зоні тектонічних розломів, які генерують землетруси. Тому тут можуть виникати величезні напруження з епіцентром на невеликій глибині земної кори.
«У цьому ж місці 1903 року теж був землетрус магнітудою 6 балів. І вони ще повторюватимуться. Скажімо, для нас досить небезпечний район Новодністровська. За кілька останніх років тут було п’ять відчутних землетрусів магнітудою 4,5 бала. Оскільки там є велике водосховище, то наслідки можуть бути досить серйозними.
Усе-таки найбільшу небезпеку становлять гори Вранча в Румунії, розташовані за 300 кілометрів від Чернівців. «Середньостатистична перерва між вранчівськими землетрусами — приблизно 37 років. Останній сильний землетрус у Чернівцях стався 4 березня 1977 року магнітудою 5—6 балів. Тобто зараз, цілком ймовірно, він може повторитися. Небезпеку також становлять місцеві тектонічні розломи», — розповідає науковець.
За його словами, Чернівці — у зоні прямих загроз. Один із найпотужніших розломів проходить за горою Цецино на глибині 40—50 кілометрів. Два розломи перетинають центр Чернівців. Досить небезпечний Сторожинецький розлом.
«Існує майже 600 передвісників землетрусу, зокрема, змінюється поведінка домашніх тварин, хімічний склад води в криницях, взимку зі сховок вилазять змії. Навіть організм людини підсвідомо реагує, але ми просто не розуміємо цих сигналів.
У навчально-науковій геофізичній обсерваторії ЧНУ постійно відстежують ситуацію. Реєструємо різні землетруси, навіть віддалені, на відстані 15 тисяч кілометрів. Проте наша апаратура дає можливість бачити тектонічні розломи на території нашої області лише в радіусі 40 кілометрів. Тому бажано створити ще хоча б дві сейсмічні станції, щоб реєструвати всі параметри. Є карта сейсмічних руйнувань території нашої області.
Було б добре створити таку карту і щодо території Чернівців», — застерігає науковець.
Чернівецька область.