Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Пропозиція призначити Руслана Стефанчука Головою Верховної Ради набрала 261 голос. Тож Р. Стефанчук зайняв місце голови в президії. Він подякував за високу довіру і пообіцяв зробити все, щоб виправдати її.
Голова Верховної Ради Руслан СТЕФАНЧУК:
«261 голосом «за» мене обрано Головою Верховної Ради України. Це висока честь і одночасно велика відповідальність.
Дякую за довіру всім тим, хто підтримав мене та проголосував «за». У нас є унікальний шанс своєю працею довести, що парламент є місцем прийняття важливих для людей і держави рішень. Я спробую виправдати вашу довіру. Дякую й тим, хто проголосував «проти». Це для мене дороговказ, як стати кращим. Попереду ще багато роботи й нереалізованих завдань, тож треба невідкладно ставати до спільної праці та пройти свій шлях із гідністю!
Слава Україні!»
Із самого початку засідання народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять свого колеги — Антона Полякова. Головуючий на той час на засіданні Руслан Стефанчук надав слово співголові депутатської групи «За майбутнє», до якої входив парламентарій, — Тарасу Батенку. Той наголосив, що для усіх членів групи 8 жовтня стало чорною п’ятницею, адже пішов із життя «правдолюб, рафіновано порядний і чесний» колега, який «увірвався в стіни парламенту, щоб творити добро». Його смерть — це ціна української політики, наголосив Т. Батенко. Він висловив переконання в тому, що А. Поляков був глибоко розчарований тим, що на позачерговому засіданні, яке зібрали в четвер за його ініціативою, майже половина колег просто були відсутніми. А тому всі ініціативи, які стосувалися покращення соціальних стандартів, зокрема для пенсіонерів, не мали жодного шансу бути проголосованими. «Антон Поляков зробив чесний і чистий початок у політиці, — акцентував Т. Батенко. — А далі не витримало серце». Утім, однодумці пообіцяли продовжити дорогу молодого політика, і озвучувати в залі те, що він не встиг.
Під час засідання.
Під час години запитань до уряду говорили про стан підготовки паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства України до осінньо-зимового періоду 2021—2022 року та його забезпечення енергетичними ресурсами.
З трибуни доповідав міністр енергетики Герман Галущенко. Він наголосив, що цей сезон має особливе значення з огляду на підготовку до синхронізації нашої енергетичної системи з європейською системою ENTSO-E (Європейська мережа операторів системи передачі електричної енергії). Нині це один із основних проектів для української енергетики, запевнив урядовець. За його словами, цієї зими наша енергосистема має пройти перший тестовий період роботи в ізольованому режимі — і таке випробування важливе і необхідне для подальшого рішення про синхронізацію. До кінця 2022 року ми маємо вийти на паралельну роботу з об’єднаною системою, а в 2023-му на повноцінну роботу енергетичної системи України синхронно з європейською. Це сприятиме формуванню незалежного ринку електроенергії. Це значний крок, який обмежуватиметься не тільки технічними питаннями об’єднання мереж, а йдеться і про концептуальні зміни на вітчизняному енергопросторі, зазначив урядовець.
«Безумовно, цей опалювальний сезон проходитиме під значним впливом світової енергетичної кризи, — сказав Г. Галущенко. — Ціна на вугілля і на газ на світових ринках вже перевищує рекорди. Найбільші економіки світу відчувають нестачу і різке зростання ціни на енергоресурси. Це питання обговорюється на шпальтах всіх газет та ЗМІ. Наприклад, у Великій Британії банкрутують виробники та постачальники. У Китаї спостерігається масове віялове відключення електроенергії, обмежується споживання у зв’язку з ціною електричної енергії в Норвегії, Німеччині, Австрії. Це величезна проблема для європейських країн. У зв’язку із цим, нещодавно комісар із енергетики сказала, що ціновий шок не можна недооцінювати і це великий виклик. Ціна на вугілля в Європі вперше в історії вже подолала позначку в 300 доларів за тонну, газ досягнув позначки дві тисячі доларів. Ціна на електрику в сусідніх країнах дуже зросла (майже в чотири рази) і сягнула 10—12 гривень за кіловат». Усе це стало наслідком того, що газ використовується не як товар, а як зброя, переконаний міністр. Він запевнив, що українські політики говорять про це на всіх можливих міжнародних майданчиках.
Ситуацію в Україні Г. Галущенко описав так: «Через значне зростання ціни на газ ми втратили виробників електричної енергії з газу. Теплоелектроцентралі значно зменшили виробництво електроенергії. Відповідно, це збільшує спалювання вугілля. Виробники, які 25 відсотків електроенергії виробляють із вуглеводнів, зупинилися в силу ціни на газ. А це втрата в енергосистемі в обсязі три тисячі мегават встановленої потужності. На місцях не купують газ і не виробляють електроенергії і це збільшує навантаження на систему, і держава має приймати швидкі рішення. Ми маємо знайти шляхи додаткової компенсації цієї електроенергії, яка недовиробляється». Ще в червні українські урядовці оновили план накопичення вугілля та скоригували прогнозний баланс, в якому обсяг споживання електроенергії зріс на чотири відсотки, що покриватиметься передусім за рахунок атомних електростанцій, повідомив міністр енергетики. Це і дасть додатковий запас для компенсації відсутності відповідних потужностей на теплоелектроцентралях, каже він.
Згідно з розрахунками, передбачається, що до початку опалювального сезону в підземних сховищах повинно бути не менше 17 мільярдів кубів газу, повідомив Г. Галущенко. Нині, за його словами, маємо 18,8 мільярда. Водночас, у НАК «Нафтогаз» є належний ресурс для збільшення цих запасів, запевнив чиновник.
Міністр енергетики Герман Галущенко.
У рамках години запитань до уряду народні депутати традиційно мали можливість поспілкуватися з членами Кабінету Міністрів. Утім, парламентарії нарікали на те, що сам Прем’єр-міністр в сесійній залі був відсутнім у зв’язку зі своїм відрядженням.
Після цього, на вимогу двох фракцій, з трибуни виступив народний депутат Ігор Палиця. Разом із ним до трибуни вийшли колеги із групи «За майбутнє». Вони звернулися до представників фракції «Слуга народу» з інформацією про те, що в чаті фракції голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова написала про смерть Антона Полякова, у контексті того, що «одним ворогом стало менше». І. Палиця закликав колег зі «Слуги народу» зробити висновок, і нагадав про інші не зовсім коректні висловлювання Г. Третьякової стосовно дітей та людей в нашій країні. «Яким би політичним опонентом він не був, людина померла, — наголосив І. Палиця. — Зробіть моральні висновки і скажіть, як плануєте виходити із ситуації».
Галина Третьякова взяла репліку, щоб відповісти на цей закид. Вона поцікавилася, звідки представники інших політичних сил знають, про що йдеться у чаті «Слуги народу», та намагалася апелювати до свободи слова. Така позиція не викликала схвалення у головуючого на засіданні Руслана Стефанчука, він попросив виключити мікрофон виступаючій, наголосивши, що «життя людини є вищою соціальною цінністю», а свобода слова передусім передбачає відповідальність.
Тоді на вимогу двох фракцій у роботі парламенту оголосили перерву. Після неї голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія публічно вибачився перед родиною загиблого товариша А. Полякова. Висловив слова співчуття також і представникам групи «За майбутнє». А Руслан Стефанчук повідомив, що вже підготовлено лист про відсунення пані Третьякової від засідань у сесійній залі та, можливо, від виконання обов’язків голови комітету. Рішення ухвалюватиме Регламентний комітет.
Народні депутати включили до порядку денного проект змін до деяких законів щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи (№ 5807). Головуючий надав слово для виступу народному депутату Ігорю Фрісу. Він повідомив, що ухвалення законопроекту дозволить спростити положення чинного законодавства в частині необхідності зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи. Відповідні зміни торкнуться законів про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Під час обговорення парламентарії наголошували, що відповідні зміни не довелося би розглядати, якби законопроекти потрапляли до сесійної зали більш підготовленими. Утім, погоджувалися, що схвалювати це рішення необхідно. І підтримали його в цілому своїми голосами.
Тоді на розгляд поставили проект постанови про заяву Верховної Ради України щодо пріоритетних питань інтеграції України до ЄС (№ 6132). Голова Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе виступила, в тому числі і як авторка цієї ініціативи, наголосивши, що постанову необхідно ухвалювати з огляду на те, що маємо рухатися в напрямку повноправного членства в ЄС. Така позиція українського парламенту особливо необхідна напередодні жовтневого саміту «Україна — ЄС». Тож зал підтримав постанову в цілому 304 голосами.
Далі парламентарії мали перейти до розгляду проекту змін до закону про Державний бюджет на 2021 рік щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проектів (№ 6052). Під час перерви було досягнуто домовленості продовжити засідання до завершення його розгляду. Утім, народні депутати від фракції «Слуга народу» запропонували спочатку розглянути питання про призначення Першого заступника Голови Верховної Ради. Це обурило представників інших фракцій та депутатських груп. Після короткої наради, яка відбулася між керівниками фракцій та Головою Верховної Ради, Руслан Стефанчук запропонував все-таки розпочати зі змін до бюджету, а потім поставити на розгляд кадрове питання.
Парламентарії розглянули всі поправки, які надійшли під час підготовки до другого читання законопроекту № 6052 і на яких наполягали їхні автори. 256-ма голосами вони ухвалили відповідні зміни в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками.
А тоді перейшли до обрання Першого заступника Голови Верховної Ради. Фракція «Слуга народу» внесла на цю посаду кандидатуру Олександра Корнієнка, а «Європейська солідарність» — Софію Федину. Руслан Стефанчук оголосив перерву на 30 хвилин для того, щоб апарат встиг підготувати інформацію про кандидатури.
Шляхом голосування народні депутати схвалили Регламент, за яким розглядатимуть питання про призначення Першого заступника Голови Верховної Ради. Після того в залі прозвучала пропозиція перенести голосування за саме призначення на перше засідання наступного сесійного тижня. Представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко зауважила, що саме такої домовленості і було досягнуто з самого початку під час імпровізованої наради з новопризначеним
Головою Верховної Ради і висловила незадоволення тим, як представники більшості спробували змінити ці домовленості. Вона також висловила жаль з приводу того, що через затягування часу в п’ятницю не змогли оголосити низку депутатських запитів. Мовляв, у них йшлося і про офшори Президента, і про «Укрексімбанк». На цьому Р. Стефанчук поставив на голосування пропозицію закрити п’ятничне засідання. На підтримку такої пропозиції знайшлося 226 голосів.
Учора народні депутати вітали з днем народження свого колегу Дмитра Разумкова.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
