На Вінниччині 96 відсотків (!) земель сільгосппризначення використовують без проектів землеустрою — документів, що забезпечують дотримання сівозмін.

Земля вже плаче від знущань

У старого агронома, здається, серце краялося навпіл, коли ділився думками про те, як в їхньому Могилів-Подільському районі й сусідньому Мурованокуриловецькому по-варварськи виснажують землю. Орендарем у них одна із столичних фірм.

— Наміри цих, з дозволу сказати, «хазяїв», зрозумілі, — не стримував невдоволення співрозмовник. — За гроші вони й рідну маму продадуть. Нехай у приїжджих серця тверді, як асфальт на Хрещатику, їм чужі наші села, вони й не бувають тут, по телефонах керують з свого Києва, а де місцева влада? Чому байдуже спостерігає за тим, як сіють ріпак по ріпаку, а соняшник через рік. Нашим дітям і внукам жити на цій землі. Вона вже плаче від знущань. Нема на цих варварів управи...

Фахівці ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» підтверджують слова агронома: відколи не стало колгоспів, землю орендарі експлуатують на свій лад. «Штрафні санкції за виснаження почали діяти тільки в нинішньому році, — каже заступник директора згаданого інституту Микола Семенюк. — Тому й сіяв дехто, як висловився агроном, ріпак по ріпаку. Нарешті законодавець встановив відповідальність за порушення сівозмін. Однак цей механізм упроваджується вкрай повільно».

Було по десять замовлень в день, тепер — жодного

На початку 2013-го, тобто з часу, коли держава запровадила штрафні санкції за використання гектарів без проектів землеустрою, в окремі дні в інституті у Вінниці замовники таких документів шикувалися у чергу. Тепер майже ніхто не звертається. Спад настав з другого півріччя. Фахівці пояснюють це відтермінуванням запровадження штрафних санкцій до тих, хто ще не має документально затверджених сівозмін.

— Офіційно це не закріплено у жодному документі, — повідав представник однієї з потужних структур, що орендує землю в області. — У Києві була нарада. Перед тим багато хто переконував чиновників у високих кабінетах, що потрібен час на виготовлення таких документів. Наскільки мені відомо, з аграрним лобі чиновники погодилися. Принаймні контролери з Державної сільськогосподарської інспекції до нас не навідувалися, хоча, знаю, що у першому півріччі штрафували багатьох.

— Чимало розмов про те, що, мовляв, потрібен час на виготовлення проектів, — продовжує Микола Семенюк. — Але ж штрафні санкції законодавчо встановили ще у 2009 році. Не рік і не два минуло відтоді.

Микола Семенюк понад сорок років в інституті, готував такі документи ще для колишніх колгоспів.

— Відмінність тодішніх і нинішніх документів в тому, що раніше «сканували» не тільки орні землі, а всю територію сільради, — продовжує співрозмовник. — Тепер законодавець передбачив проекти лише на ті гектари, що використовує конкретний власник чи орендар. А як бути з ділянками, які, скажімо, поруч з сільгоспугіддями? Хіба можна залишати поза увагою схили, що межують з орною землею, чи кам’янисті місця? Тоді у проекті розробляли плани їхнього заліснення, нині їх просто не беремо до уваги.

У Барському районі є сільгосппідприємство, що орендує паї на території дев’яти сільрад.

— Ось вам і особливість нинішньої роботи, — каже Микола Семенюк. — Раніше жодного разу за свою багаторічну практику не доводилося стикатися з подібною ситуацією. Для цього господарства ми вже виготовили проект землеустрою. У деяких місцях ділянки, ніби острови у морі. Їх оточують поля інших орендарів чи власників, або ж угіддя, непридатні для сільгоспвикористання. Нема комплексного підходу! А земля — це живий організм. Треба зважати на все, що пов’язано з нею.

У низці районів краю всю землю орендують дві-три структури. Є такі, що обробляють 35, 30, 20 тисяч гектарів полів. На таку площу має бути один проект, бо один користувач.

Біблія для агрономів

Проекти землеустрою містять в собі не тільки схеми сівозмін. За словами їх розробників, це своєрідна дорожня карта для тих, хто використовує землю. Співрозмовник дістає проект землеустрою ТОВ «Краєвид Поділля».

— Якщо в цьому господарстві будуть дотримуватися вимог, передбачених у проекті, то щороку матимуть додатково на кожен гектар 57 кілограмів гумусу, — каже Микола Семенюк. — Запитаєте, до чого тут гумус, коли мова йде про сівозміни. Не лише про сівозміни! У документі передбачено низку заходів для раціонального використання землі, відповідно — підвищення урожайності. Крім того, є дуже багато довідкового матеріалу. Наприклад, визначено якість ґрунтів. До того ж з уточненою конкретикою про наявність гумусу, азоту, фосфору, калію, їхню кислотність. Тут є план переходу до нових сівозмін. На ділянках, що потребують захисту, крім польових сівозмін, даємо ще й ґрунтозахисні сівозміни. Словом, наші проекти — це Біблія для агрономів...

За словами співрозмовника, під час зустрічей у господарствах він ставить усім одне й те саме запитання: «Що поганого в такому документі?». Каже, всі відгукуються позитивно, бо розуміють — до землі треба ставитися по-господарськи. Водночас з виготовленням документів не поспішають.

Агроном однієї з потужних сільськогосподарських структур так пояснив причину зволікання.

— Нам, агрономам, протистояти натиску «хазяїв» непросто, скажеш щось проти — одразу вилетиш з роботи, — ділиться думками чоловік на умовах анонімності. — Для нас такі документи — конкретна допомога в роботі. Орендар не хоче брати на себе відповідальність. Бо ж якщо є документ, його треба виконувати. Зрештою, штрафи не такі вже й великі. Сплатити 500—600 гривень за порушення сівозмін, коли виручка від затребуваної ринком культури у сотні разів більша, не особливо накладно. Самі розумієте, яке рішення буде прийнято.

Скільки коштує проект

За інформацією фахівців ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», вартість робіт встановлена державними органами. Але цифри диференційовані. Для поля від ста до тисячі гектарів за кожен треба сплатити 120 гривень. Далі суми йдуть на зменшення — 80 гривень. А з площі понад п’ять тисяч гектарів вартість робіт становитиме тільки п’ятдесят гривень за гектар.

Вінницька область.

Довідково

 

За даними Вінницького науково-дослідного та проектного інституту землеустрою, в області тільки 64 сільгосппідприємства мають передбачені законом проекти землеустрою. Загалом вони використовують 89,4 тисячі гектарів — приблизно чотири відсотки від загальної площі земель сільгосппризначення. Ще 223 підприємства уклали угоди на виготовлення проектів з Інститутом землеустрою. Насправді аванс сплатили тільки 15 відсотків замовників. Саме стільки замовлень прийнято до виконання. Решта договорів залишаються у шухлядах.

Хроніка
 
1992 рік — з початком реорганізації колгоспів дотримання сівозмін не було врегульовано жодним законодавчим актом.
2003 рік — Законом України «Про землеустрій» передбачено розробку проектів землеустрою з метою забезпечення еколого-економічного обґрунтування сівозмін.
2009 рік — у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження ґрунтів» встановлено термін «грунтовтома» — порушення біоенергетичного режиму грунтів та різке зниження врожайності сільгоспкультур через їх беззмінне вирощування або часте повернення на попереднє поле. Затверджено нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах, встановлено суми штрафів за використання земель без проектів землеустрою.
2011 рік — постановою Кабміну затверджено Порядок розробки проектів землеустрою.
 
Коментар
 
Микола Ткачук, перший заступник начальника Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області:
 
— Питання формування структури посівних площ, на мою думку, є найбільш актуальним для виробників сільгосппродукції. Адже йдеться про збереження землі. Задовго до набрання чинності закону, де передбачено штрафні санкції за використання ділянок без проектів землеустрою, ми провели багато зустрічей в господарствах. Розповідали про нові положення, нагадували терміни впровадження. Дата 1 січня 2013 року у всіх була на слуху. Коли настав час перевірки, одразу з’ясувалося, що в переважної більшості землекористувачів і землевласників такі документи відсутні. Чому вони проігнорували вимогу закону, незрозуміло. Штрафні санкції за порушення земельного законодавства, застосовані у нинішньому році до сільгоспвиробників, перевищили 395 тисяч гривень.
 
Інформація до роздумів
 
З 1 січня 2013 року набули чинності зміни до законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів. Статтею 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафів за використання ділянок без проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін. Йдеться про ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва, площа яких становить від ста гектарів і більше.
З 1 січня 2015 року така само документація потрібна буде тим, хто обробляє наділи до ста гектарів.
Встановлено суми штрафів (за використання землі без проектів землеустрою):
на фізичних осіб — від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
на посадових осіб — від трьохсот до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
 

 

Фото автора.