Куратор виставки Вікторія Величко знайомить з представленими на виставці роботами.

Проект «Футуромарення» знайомить з культурною спадщиною України XX сторіччя. Куратори виставки — Вікторія Величко та Ігор Оксаметний — готували її більш як два роки, досліджуючи архіви та музейні фонди.

«Бацила футуризму» зародилася в Італії і поширилася світом на початку ХХ століття. Цікаво, що явище, яке увійшло в історію культури під назвою «російський футуризм», формувалося і на українських теренах. Йдеться насамперед про «будетлян» — учасників групи «Гілея», заснованої 1910 року в селі Чернянка на Херсонщині. Лідером товариства був уродженець українського степу, художник і поет Давид Бурлюк.

Куратор виставки Ігор Оксаметний розповідає про те, звідки взялася «бацила футуризму».

«Датою народження українського футуризму можна вважати лютий 1914 року, коли у Києві побачили світ дві знакові книжки — «Дерзання» і «Кверофутуризм» Михайля Семенка,  — розповідає Ігор Оксаметний. — «Дерзання» спричинило в суспільстві справжній скандал, адже саме в той час, коли українська громада святкувала сторічний ювілей Тараса Шевченка, 21-річний бунтівний поет написав: «Я палю свій Кобзар!», виступаючи проти іконізації його постаті та проголошуючи оновлення української культури, відхід від традиційного етнографізму і народності». В проекті «Футуромарення» зібрано чимало цікавих робіт і документів, пов’язаних з діяльністю Михайля Семенка, його брата Василя та художника Павла Ковжуна, яких вважають фундаторами цього напряму в українському мистецтві.

За словами Ігоря Оксаметного, загалом у «Мистецькому Арсеналі» представлено майже півтисячі експонатів. Це і хрестоматійні, і маловідомі твори з 19 державних закладів — музеїв, архівів, бібліотек, дослідницьких центрів та восьми приватних колекцій. У дев’яти залах музейного комплексу можна побачити живопис та графіку, цікаві видання та архівні документи, фотографії, ігрові та хронікальні кінострічки. В експозиції представлено твори Давида Бурлюка, Олександри Екстер, Олександра Богомазова, Марії Синякової, Бориса Косарева, Сандро Фазіні, Василя Єрмилова. Є також унікальні супрематичні вишивки за ескізами Ніни Генке-Меллер. Багато речей, за словами організаторів, експонують уперше — зокрема, деякі роботи Олександра Богомазова. «Цього художника, на мою думку, ще не достатньо добре знають у світі, хоча він заслуговує на те, щоб бути в одному ряду з Малевичем, Кандинським і Мондріаном», переконаний Ігор Оксаметний.

«Роботи українських футуристів розпорошені по різних музеях України та приватних колекціях, тому ця виставка — це унікальна можливість побачити їх разом, — ділиться враженнями від відвідання «Мистецького Арсеналу» мистецтвознавець Віталій Комлик. — Виставка унікальна ще й тим, що футуризм, один з напрямів світового авангардного мистецтва, презентований в усіх його виявах — у живописі, скульптурі, поезії, театральній режисурі, музиці, сценографії, фотографії, хореографії, кіно».

Зокрема, тут представлені кінокамера і фільми французького та іспанського режисера українського походження Євгена Деслава, реконструкція сцени з вистави Ігоря Терентьєва «Дивак», а також футуристичний архітектурний проект — Театр масового музичного дійства у Харкові, який так і не було реалізовано. Футуристичні експерименти Михайля Семенка представлено мультимедійною інсталяцією «Поезомалярство».

«Футуромарення» є міждисциплінарним проектом, його програмою передбачено низку цікавих подій — від міжнародної дискусії «Контексти українського футуризму», що відбулася напередодні відкриття, до імерсивного перформансу-презентації «EXTER. Live» від американської хореографки українського походження Стефанії Нолл та видавництва «Родовід», а також концертної програми «Фокстроти» письменника і дослідника літературного футуризму Сергія Жадана та музиканта Юрія Гуржи, які чекають на відвідувачів Арсеналу 22, 29 і 30 жовтня.

Фото Віталія КОМЛИКА.