Юрій Арістов.
Верховна Рада розпочала розгляд у першому читанні проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік (№ 6000). Представляючи проект кошторису після опрацювання в Комітеті з питань бюджету, його голова Юрій Арістов зауважив, що комітет спільно з міністерством опрацював 3284 вчасно поданих пропозицій народних депутатів та комітетів. Щоправда, окремі з них не відповідають вимогам щодо збалансованості. Загалом комітет запропонував врахувати повністю або частково 1501 пропозицію та відхилити 1783.
Так, було підтримано, зокрема, пропозиції щодо уточнення окремих положень законопроекту для узгодження їх з нормами Бюджетного кодексу, щодо збільшення або передбачення видатків держбюджету на заходи боротьби з COVID-19 під час навчального процесу в закладах середньої освіти, щодо придбання обладнання для їдалень та харчоблоків закладів загальної середньої освіти, на реалізацію державних інвестиційних проектів та реалізацію загальнодержавної програми «Питна вода України». А також на забезпечення заходів з розвитку аеропортової інфраструктури, здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери. Джерелом покриття додаткових видатків, за словами Ю. Арістова, буде збільшення доходів від ПДВ з ввезених товарів.
Водночас комітет, зауважив його голова, пропонує уряду до другого читання доопрацювати питання щодо підвищення державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, виходячи з фінансових можливостей держави. Зрештою, комітет рекомендував ухвалити за основу та в цілому проект постанови «Про висновки та пропозиції до проекту закону України про Державний бюджет України на 2022 рік» (№ 6000-П).
У свою чергу міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що за результатами обговорень проекту держбюджету за участі експертів, профільних асоціацій, міжнародних партнерів, він є цілком збалансованим та реальним до виконання. Проект бюджету, за його словами, отримав схвальні відгуки й від МВФ.
Наголосивши, що як міністр фінансів він несе персональну відповідальність за документ, С. Марченко запевнив, що у проекті держбюджету передбачено достатньо коштів для фінансування всіх пріоритетних потреб держави в межах чинного законодавства.
Зауваживши це, міністр спростував заяви, що знятий з розгляду законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№ 6062) впливає на показники проекту державного кошторису. Водночас він наголосив на необхідності широкої дискусії стосовно Бюджетного кодексу, додавши, що уряд має серйозні аргументи. «Ми не дозволимо маніпулювати Бюджетним кодексом», — сказав він. Варто зауважити, що зняти з розгляду урядовий проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№ 6062), який мав обговорюватися першим, спочатку запропонував Олег Синютка («ЄС»), оскільки він, за його словами, «вбиває децентралізацію», а згодом і Андрій Мотовиловець («СН»). Відповідну ініціативу підтримали 290 народних депутатів.
Юрій Корявченков, Микола Стефанчук, Юрій Кісєль, Павло Сушко.
Експертизу проекту держбюджету на 2022 рік здійснила і Рахункова палата України, про що з парламентської трибуни повідомив її голова Валерій Пацкан. Він відзначив, що уряд уперше запровадив бюджетну декларацію на три роки і державний бюджет-2022 має формуватись з урахуванням її показників та визначених стратегічних орієнтирів. «Але, на жаль, видатки бюджетів для окремих розпорядників не відповідають граничним обсягам, визначеним у бюджетній декларації», — сказав він, назвавши водночас дещо оптимістичними прогнози уряду щодо зростання ВВП — на 3,8%. «За нашою оцінкою, це дещо оптимістично. Динаміка основних економічних показників цього року, тенденції на світових ринках свідчать, що таке зростання може не відбутися. Жовтневе погіршення прогнозу розвитку економіки України від МВФ лише підтверджує цей факт. Як наслідок, зростає ризик недонадходження коштів бюджету у визначених обсягах, що може збільшити тиск на бюджетну систему», — зазначив В. Пацкан.
Деякі зауваження Рахункової палати стосувались й прожиткового мінімуму. «У 2022 році номінальний прожитковий мінімум на одну особу зросте на 8,2%, або на 196 грн, до 2589 грн. Але реально прожитковий мінімум зросте лише на 2%. Рахункова палата не раз наполягала на необхідності змін підходів до формування розміру прожиткового мінімуму. Адже реальний прожитковий мінімум, розрахований Мінсоцполітики, в 1,7 раза більший, ніж закладено в проекті бюджету», — наголосив голова Рахункової палати.
Водночас експерти знайшли додаткові резерви за чотирма програмами доходів, які не враховано в проекті держбюджету, на суму майже 33 млрд грн. «Сподіваюсь, що в остаточній редакції вони будуть враховані», — зауважив В. Пацкан.
Він також запропонував під час доопрацювання проекту бюджету звернути увагу на формування окремих видатків. Зокрема, наступного року на виплату пільг та житлових субсидій передбачено 3,2 млрд грн. Це більше, ніж цього року, сказав експерт, але якщо зростатимуть ціни на газ і збільшиться кількість субсидіантів, може виникнути додаткова потреба у цих коштах. Значним фіскальним ризиком для бюджетної стабільності голова Рахункової палати назвав також нарощення позик Пенсійного фонду та їх неповернення в кінці року, що спостерігається два роки поспіль.
«Сподіваюсь, що попри всі виклики, які нас очікують в наступному році, уряд продовжить розпочату ним політику на зменшення дефіциту державного бюджету та боргу», — зауважив насамкінець Валерій Пацкан. А нагадавши, що 22 жовтня Рахунковій палаті виповнюється 25 років, він запевнив, що Рахункова палата готова до подальшої співпраці для напрацювання збалансованого та реалістичного для виконання бюджету на 2022 рік.
Галина Михайлюк.
Після обговорення документа представниками депутатських фракцій, груп та народними депутатами Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук поставив на голосування проект постанови Верховної Ради «Про висновки та пропозиції до проекту закону України про Державний бюджет України на 2022 рік» (№ 6000-П). 264 голосами документ було прийнято за основу. Потому в сесійній залі почали розгляд поправок, на яких наполягали народні депутати. Почали з пропозицій представників «Європейської солідарності». Щоправда, за браком часу, народні депутати не встигли розглянути всі поправки, тож їх розгляд продовжиться на наступному пленарному засіданні.
На початку пленарного засідання із заявою виступила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Вона, зокрема, привернула увагу до заяви Федерації роботодавців України, в якій парламент закликали прийняти постанову про визначення поточної ситуації на ринку енергоносіїв надзвичайною ситуацією згідно із законом про ринок природного газу. «Вони вимагають у цій постанові визначити заходи для виходу з кризової ситуації, взявши до уваги пропозиції Європейської комісії», — зауважила депутатка і закликала колег підтримати відповідну постанову.
Водночас співголова «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, виступаючи в оточенні колег, нагадала, що 20 жовтня свій день народження святкує генерал Ігор Павловський. «Сьогодні бойовий генерал Павловський перебуває в тюрмі. Ті, кого звинувачують у державній зраді, — знаходяться вдома. А ті, хто обороняв Україну, нині за вироком Зеленського знаходяться в тюрмі», — наголосила вона.
Із днем народження цього дня вітали голову депутатської фракції «Голос» Ярослава Железняка.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
