Продовживши у вівторок роботу до вичерпання питань порядку денного, парламентарії після невеликої перерви розглянули поправки до законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України (№ 5850) та 255 голосами ухвалили його в цілому. Документ, зокрема, посилює незалежність Нацбанку та передбачає, що НБУ і уряд можуть проводити взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, прогнозу основних макроекономічних показників, монетарної та валютно-курсової політики. Крім того, законопроект доповнює перелік кваліфікаційних вимог до осіб, які призначаються на посади членів Ради НБУ та керівництва Нацбанку, визначає перелік обмежень під час призначення та підстав для звільнення з цих посад, уточнює положення щодо управління золотовалютним резервом та ін.

В цілому ухвалено й законопроекти: про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України (№ 5852) та про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (№ 5853). Законопроект № 5853, зокрема, передбачає, що НБУ до 1 березня року, що передує плановому, подає Президенту, Верховній Раді та Кабінету Міністрів інформацію про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до держбюджету, на середньостроковий період, а також про орієнтовні прогнозні показники валютно-курсової політики на середньостроковий період.

Народні депутати включили до порядку денного та ухвалили в першому читанні законопроект про внесення змін до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо спрощення розміщення технічних засобів електронних комунікацій (№ 5811). За словами заступника міністра цифрової трансформації Олександра Шелеста, цей законопроект стосується спрощення будівництва базових станцій мобільного зв’язку в сільській місцевості, скорочуючи бюрократичну процедуру, яка сьогодні триває до 350 днів, вдвічі.

Голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар зазначила, що законопроект містить необхідні запобіжники щодо встановлення телекомунікаційних вишок у парках, на землях природно-заповідного фонду, історико-культурного, рекреаційного, лісогосподарського призначення, а також на землях в межах зелених зон населених пунктів і внутрішньоквартальних територій.

У першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови (№ 5241). Доповідач, народний депутат Роман Лозинський зазначив, що ці зміни мають прикрити схему, яка заважає жити та розвиватися місцевому самоврядуванню. Для ілюстрації він навів приклад із ситуацією, що склалася довкола виборів міського голови Харкова, коли тамтешня міськрада 70 днів не приймала до відома факт смерті. «Це схема, яка відтерміновує вибори на півроку, це схема, яка залишає заручниками жителів у цьому випадку Харкова, а в інших випадках — інших громад, які не мають можливості жити зі своєю обраною владою», — підкреслив він.

Насамкінець парламентарії підтримали в першому читанні законопроект про внесення змін до Закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління (№ 5572). Доповідач, народний депутат Микита Потураєв зазначив, що після того, як парламент ухвалив доленосне рішення про квоти і української музики стало набагато більше на радіо та в телеефірі, українські виконавці і автори почали розбиратися, що відбувається з їхніми авторськими та суміжними правами. «Скільки ж ви думаєте доходить до українського виконавця з кожної гривні? Я вас може трохи здивую, але це 10, максимум 15 копійок. Де лишається решта? Це цікаве питання, і я переконаний, що правоохоронні органи дадуть йому оцінку», — сказав він та додав, що пропонований законопроект дозволить сумлінним організаціям працювати та виплачувати гроші українським виконавцям і авторам, а несумлінні мають піти з ринку.

Ухваливши законопроект № 5572 за основу, парламентарії також підтримали пропозицію про скорочення наполовину строків підготовки документа до другого читання.