Українцям гірські громади Буковини менш відомі, ніж сусідня Верховинщина чи, скажімо, Косівщина, де процвітає туризм і зосереджений духовний, історичний, культурний центр Гуцульщини. Економіку Прикарпаття інвестиції наповнюють невпинно й сприятливо впливають на добробут тамтешніх громад.

На жаль, за останні 30 років про розвиток Путильщини місцеві жителі перестали навіть мріяти. На тлі застою в небуття відходять культурні цінності, ремесла, музейна справа колоритного гуцульського народу. Та важливим є той факт, що нині держава різко змінила інфраструктурні вектори, впроваджуючи великі будівельні проекти на віддалених й малочисельних територіях. Про те, як паралельно із реформою децентралізації на високогір’ї Чернівецької області триває «Велике будівництво» Президента України Володимира Зеленського, ми поговоримо з народним депутатом України по 202-му виборчому округу Максимом Заремським.

— Максиме Валентиновичу, третину площі 202-го виборчого округу займають чотири високогірні громади Путильщини. Як ви охарактеризуєте соціально-економічний стан цих територій?

— Коли розпочалася моя депутатська діяльність, я особисто вивчав потреби регіону, безпосередньо зустрічаючись з людьми. Й особливу увагу приділив Гуцульщині. Люди тут зневірені й звикли покладатися лише на власні сили.

Показово те, що у прикордонних гірських громадах відсутні найважливіші економічні артерії — це дороги, які істотно впливають на показники якості життя населення. Погода в Карпатах теж безжально коригує наземний зв’язок та водними стихіями завдає ще більших ударів по регіону, стираючи з лиця землі десятки метрів берегоукріплень, мостів, шляхів.

Тому наприкінці 2019 року, коли стартувала президентська програма «Велике будівництво», мої зусилля були спрямовані на відновлення велетенських мостів-довгобудів через річку Черемош у селі Розтоки. Протягом 12 років транспортний зв’язок забезпечувався через два тимчасові металеві мости типу САРМ. Вартість будівництва оцінили у чверть мільярда гривень. Менш як рік потужної роботи мостовиків — і на відкриття об’єкта прибув сам Президент Володимир Зеленський.

Одночасна реконструкція дороги та зведення постійних мостів поліпшили транспортне сполучення гірських громад з іншими населеними пунктами Чернівецької та Івано-Франківської областей. Ця подія стала важливим кроком до забезпечення виходу до державного кордону з Румунією через міжнародні пункти пропуску «Руська» та «Шепіт».

— Ідея будівництва доріг у горах Буковини вважатиметься успішно реалізованою, якщо асфальтобетон вкриє кожен сантиметр шляхів державного та місцевого значення. Чи продовжується «велике будівництво» доріг цього року?

— Звісно, будівництво доріг, мостів, берегоукріплень, водовідведень у гірських громадах триває. Цьогоріч дорожники розпочали відновлювальні роботи на дорогах державного значення одночасно у трьох населених пунктах.

На 12-кілометровому відрізку з Дихтинця до Путили роботи з поточного середнього ремонту стартували на початку вересня. Вартість проекту становить 409 174 700 гривень. На цьому відрізку, після фрезерування зруйнованого покриття, основу дороги укріплять методом холодного ресайклінгу, далі укладуть нижній шар з великозернистого, а фінішний шар — зі щебенево-мастикового асфальтобетону. Дорожники також відновлять сім невеличких мостів та дві підпірні стінки. Ще одну підпірну стінку збудують з нуля. Також зроблять усі з’їзди, буде нанесено розмітку, встановлено дорожні знаки, облаштовано тротуари та сучасне освітлення.

А з середини літа будівельники взялися за відновлення двох аварійних мостів та трьох кілометрів дороги у селі Сергії. Переправи були побудовані у 50—60-х роках ХХ століття. У 2008 році масштабна повінь дуже їх пошкодила. Довгих 13 років горяни чекали на їх відновлення. Нині споруди демонтували, а на їхньому місці мають з’явитися нові та надійні мости, а між ними — дорога з асфальтобетонним покриттям завтовшки 20—25 см. Вартість робіт становить 113 125 350 гривень.

Тішить те, що ці шляхи прямують до україно-румунського кордону, де раніше діяли два міжнародні пункти пропуску «Руська» і «Шепіт» з пішохідною та транспортною розв’язкою відповідно. Планується, що вони запрацюють до кінця 2023 року за всіма європейськими стандартами.

Також у Чернівецькій області завдяки програмі «Велике будівництво» завершився поточний середній ремонт 33 кілометрів траси Р-62. Відремонтована смуга простягається від передгірного селища Берегомет Вижницького району до в’їзду у місто Сторожинець. Дорога Р-62 є однією із найдовших регіональних доріг у країні та проходить територією двох областей (свій початок вона бере на Івано-Франківщині, а завершується у столиці Буковини). Довжина автошляху на території Чернівецької області — 89 кілометрів, він має статус дороги регіонального значення.

Поява хороших шляхів уже сприяє появі нових компаній, створенню робочих місць, збільшенню податкових надходжень до бюджету, що є основою для економічного розвитку країни.

— Ще навесні український уряд затвердив перелік програм і проектів регіонального розвитку, що реалізовується за кошти Держфонду регіонального розвитку у 2021 році. Думаю, що гірські регіони не стали винятком, і тут також кипить робота у різних сферах.

— По Україні було визначено 294 проекти, зокрема майже 200 проектів фінансуються у рамках програми «Велике будівництво», а з них 15 об’єктів реалізовуються на Буковині. У двох гірських громадах Буковини буде збудовано та реконструйовано два садочки.

Один із них — у селі Карапчів Вижницького району. На його будівництво з державного бюджету буде виділено 6 850 000 гривень.

Триває реконструкція садочка у селі Селятин, її кошторисна вартість — 7 026 997 гривень. Довгі роки садочок розташовувався у будівлі, зведеній 1910 року. У приміщенні, розрахованому на 40 вихованців, перебуває удвічі більше малюків, а з охочих відвідувати садок утворилася черга. У цій давній і пристосованій будівлі був і готель за румунського панування, а згодом — прикордонна застава. У садочку не було господарських приміщень, пральні, а харчоблок працював у маленькій прибудові, що не обігрівалася. Нині тут будують другий поверх. У садочку з’являться пандуси та інші елементи безбар’єрного середовища для діток з особливими потребами. А для забезпечення дошкільної установи безперебійним водопостачанням за мого депутатського сприяння за кошти соцекономрозвитку будується потужна свердловина.

— Освітній простір у закладах загальної середньої освіти передбачає наявність сучасних комфортних умов навчання, духовного й фізичного зростання учнів. У яких умовах працюють вчителі та здобувають знання діти на Гуцульщині?

— Діти — це найцінніший скарб. Юні горяни не пасуть задніх і теж приносять високі здобутки у навчанні, спорті, художньому та музичному мистецтвах. Щоправда, знання й навички дітям все-таки доводиться здобувати у пристосованих приміщеннях із недостатньою матеріально-технічною базою.

Візьмемо центр високогірної громади — село Усть-Путила. Місцеві дітлахи у прогресивному ХХІ сторіччі навчаються у тісних хатинках австрійського періоду, де фундамент просів, а сирість покриває стіни. Нову школу в селі почали споруджувати ще у 2012 році. За рік будівництво зупинили. Будівельники час від часу поверталися на об’єкт, але роботи від цього не меншало. І лише завдяки програмі «Велике будівництво» минулого року довгобуд в Усть-Путилі довели до 99-відсоткової готовності й завезли навчальний інвентар. В освітній заклад вкладено майже 80 мільйонів гривень. Поки що школу не здали в експлуатацію. Є окремі запитання до Чернівецької облдержадміністрації.

— Не можу залишити поза увагою питання охорони здоров’я у високогірних громадах. Медицина має бути не лише якісною, а й доступною для людей. Чи вдається забезпечити ці права завдяки ініціативам Президента Володимира Зеленського?

— І первинна, і вторинна медичні ланки у гірських громадах Буковини потребують індивідуального реформаторського підходу. У центрі уваги має стати оплата праці та житло для медиків. Важливо подбати про достатню кількість високопрохідних автомобілів та теплі й обладнані приміщення амбулаторій, ФАПів. Високогірний регіон із кришталево чистим повітрям, водою ще має у своїх надрах чимало мінеральних лікувальних речовин. І на цих місцях повинні зводитися санаторно-лікувальні містечка.

Але не відходитиму від вашого запитання. Бо, для того щоб наблизити медицину до горян, влітку у районному центрі місті Вижниця відкрилося сучасне відділення екстреної медичної допомоги, реконструйоване за програмою «Велике будівництво». Тепер люди можуть зробити необхідні обстеження, не їдучи за 160 кілометрів до обласного центру. Це важливо для жителів таких сіл, як Сарата чи Голошина. Часто людям й одного дня було мало, щоб отримати кваліфіковану допомогу лікарів.

Тепер у районному відділенні є новий томограф, цифровий рентген, комплекс моніторів, аналізатори крові та інша діагностична техніка, що дає змогу зробити обстеження на місці. Оновлений приймальний покій оснащено ліфтом. Це полегшує транспортування важкохворих пацієнтів у відділення медзакладу.

Завдяки моєму депутатському сприянню за рахунок коштів соцекономрозвитку півмільйона гривень спрямовано на реконструкцію амбулаторії у селі Мариничі й стільки само грошей надійде на добудову ФАПу в селі Дихтинець. Впроваджувати доступність медичних послуг у кожній гірській громаді потрібно продовжувати. Вірю, що незабаром Україна стане розвиненою країною.

За інформацією прес-служби народного депутата України Максима Заремського.