До числа найгарячіших новин минулого місяця, наслідки яких український споживач, мабуть, відчує вже найближчим часом, слід зарахувати інформацію прес-служби нашого Мінекономрозвитку про те, що ухвалено рішення про припинення постачання енергетичного вугілля в Україну з РФ. І все це якщо не в розпал опалювального сезону, то на його початку.
Пояснили таке рішення дуже просто: потрібно, мовляв, «надавати особливу увагу» забезпеченню внутрішнього попиту на цей ресурс. У самих, мовляв, мало, і до кінця зими може не вистачити! Утім, процитуємо.
«...Ухвалене рішення пов’язано зі зростанням попиту на енергетичні марки вугілля. В осінньо-зимовому періоді (ОЗП) необхідно надавати особливу увагу забезпеченню власних потреб усередині країни...»
До того ж щодо постачання інших марок вугілля, то Росія поставить до України в листопаді «понад половину» від усього вугілля.
У Мінекономрозвитку нагадали, що «попри політичну ситуацію» РФ залишалася основним постачальником вугілля в Україну останніми роками. Частка російських постачальників при цьому становить «до 68% всього вугілля, що надходить в Україну...».
Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус у своєму телеграм-каналі роз’яснив, що Росія з 1 листопада зупиняє постачання саме енергетичного вугілля до України: «...Йдеться про вугілля марки А (антрацит) та П (пісне)...» — написав А. Герус.
За його словами, вугілля цих марок завозили ДТЕК, «Донбасенерго», а також «Технова», яка опікується Дарницькою, Сумською та Чернігівською ТЕЦ.
Посилаючись на учасників ринку, А. Герус зазначав, що заборона поширюється саме на вугілля, яке використовується для потреб енергетики, і не стосується коксівного вугілля, яке використовують у металургії.
Тим часом у пресі почастішали повідомлення з посиланням на дані Міністерства енергетики, що на жодній державній ТЕС немає мінімально гарантованого запасу вугілля, тоді як на більшості ТЕС приватних компаній ці вимоги виконуються.
Так, за даними Міненерго, гарантовані запаси вугілля на державних ТЕС мають становити 150,5 тис. тонн. Фактично на складах державних ТЕС — 101,1 тис. тонн. Погодьтеся, не треба бути фахівцем, щоб зрозуміти, що з початком опалювального сезону вони почали щодня зменшуватися.
На Трипільській ТЕС наявні 41,9 тис. тонн вугілля за мінімально гарантованих 53,2 тис. тонн. На Зміївській ТЕС є 40,7 тис. тонн за необхідних 42,5 тис. тонн. На Вуглегірській — 18,5 тис. тонн за мінімально необхідних 54,8 тис. тонн.
Водночас на п’яти з дев’яти приватних ТЕС фактичні запаси перевищують гарантований рівень, повідомляє Міненерго.
Це Криворізька, Ладижинська, Добротвірська, Луганська та Бурштинська ТЕС, які належать «ДТЕК Енерго». На цих ТЕС зосереджено 333,3 тис. тонн за мінімально необхідних 246 тис. тонн.
Тим часом з’явилося повідомлення, що Кабінет Міністрів спільно з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКУ), планують провести позапланові перевірки компаній, що володіють теплоелектростанціями (ТЕС) та теплоелектроцентралями (ТЕЦ) на території країни. Відповідні обов’язки на Кабмін та регулятора, нагадаємо, покладено Радою національної безпеки та оборони України під час засідання 22 жовтня.
Ой, схоже, не все так безхмарно, як того декому хотілося б!
Тим часом перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко наголошує, що в листопаді 2021 року Україна чекає на імпорт вугілля з Польщі, Казахстану та ПАР, українські компанії, мовляв, уже мають відповідні контракти. Державна компанія «Центренерго» планує імпортувати з цих країн приблизно 200 тис. тонн вугілля. Також тривають перемовини з постачальниками зі Сполучених Штатів Америки, наголосив чиновник.
Він підкреслив, що частка імпорту вугілля зросте порівняно з жовтнем, проте роботу теплової генерації здебільшого забезпечує українське вугілля.
«...Робота нашої теплової генерації забезпечується переважно українським вугіллям. У жовтні на теплоелектростанції надійшло понад 1,1 млн тонн вугілля власного видобутку. Це становить 85% від загального постачання...» — зазначив заступник міністра.
Підсумуємо. Станом на 29 жовтня в роботі — 35 теплових енергоблоків і 11 атомних. Вугілля надходить на теплові електростанції достатньо ритмічно, щоб забезпечити безперебійну роботу генерації, додали в міністерстві.
Тим часом президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі одного з національних телеканалів наголосив, що старт опалювального сезону фактично зірвано. Слідом за аномальним зростанням цін на природний газ Україна стикнулася із браком енергетичного вугілля. Якщо вірити заявам посадовців, країна укладатиме контракти з Казахстаном, ПАР та іншими щодо постачання цієї сировини. Утім, тут є кілька питань. Перше — ціна такого вугілля коливається в межах 230—250 доларів за тонну. А влітку 2021 року Казахстан пропонував за ціною лише 70—72 долари. Через недалекоглядність урядовців з бюджету витрачатиметься втричі більше коштів. Друге — є нормативи накопичення енергетичного вугілля. На 1 листопада на складах у чотири-п’ять разів менше.
Згідно з підрахунками Міненерго тільки в листопаді Україні потрібно буде докупити 562 тис. тонн вугілля.
«...Жодних висновків щодо відповідальності чиновників за таку ситуацію не зроблено, лише цитати Прем’єр-міністра. Ситуація загрозлива, бо немає ясності, як ми пройдемо цей опалювальний сезон, враховуючи аномальні ціни на природний газ...» — зазначив лідер ділової спільноти.
Він висловив здивування, що, маючи такі ризики, уряд, парламент та Офіс Президента досі не надали чіткий антикризовий план проходження опалювального сезону 2021/2022.
Одне словом, шоу триває. Якщо не спрацює план «А», уводимо в дію план «Б». Але, схоже, ні одного, ні другого у уряду, на жаль, немає.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
