Держбюджет на 2022 рік ухвалено в першому читанні

Юрій Арістов.

Пленарне засідання 2 листопада

Парламент за результатами розгляду в першому читанні схвалив висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік. Відповідний проект постанови підтримали 273 народні депутати.

«Згідно зі статтею 157 Регламенту, схвалені Верховною Радою висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради. Уряд за участі представників Комітету з питань бюджету зобов’язаний доопрацювати проект Державного бюджету до другого читання та внести його до парламенту не пізніше 3 листопада 2021 року разом із порівняльною таблицею, у якій будуть враховані пропозиції Верховної Ради та вмотивоване пояснення стосовно неврахованих положень», — повідомив після голосування Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Під час засідання.

А на початку засідання після виступів представників депутатських фракцій та груп представляти свої поправки до проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік (№ 6000) продовжили представники фракції «Опозиційна платформа — За життя». Зокрема, на думку Олександра Колтуновича («ОПЗЖ»), важливо було б збільшити видатки на виконання робіт за державними цільовими програмами та цільовим замовленням у сфері космічної галузі на 205 мільйонів гривень.

Анатолій Бурміч («ОПЗЖ») запропонував зменшити на 127 мільйонів гривень видатки на виконавчу владу Дніпропетровської області, спрямувавши їх на погашення заборгованості із зарплати. Він також звернув увагу, що загалом по країні борги із зарплати перед вчителями, медиками та іншими працівниками бюджетної сфери сягають 4 мільярдів гривень, тож якщо провести аналогічне скорочення фінансування держапарату й по інших областях, то цю заборгованість можна скоротити на 2 мільярди гривень.

Збільшити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я на понад 1,5 мільярда гривень запропонував Юрій Павленко («ОПЗЖ»).

Наступними свої поправки обґрунтовували представники фракції «Батьківщина». Сергій Соболєв, нагадавши, що цього року парламент був змушений додатково виділити на субсидії 12 мільярдів гривень, запропонував різко збільшити їхнє фінансування на наступний рік. «Запропонована цифра не покриває навіть 50 відсотків потреб населення у субсидіях, тому ми пропонуємо збільшити фінансування за цією програмою фактично вдвічі — з 32 до 70,5 мільярда гривень. Це дасть людям можливість пережити ці складні часи», — підкреслив він.

Іван Кириленко («Батьківщина») зауважив, що попри значне делегування повноважень на рівень місцевого самоврядування та нові тарифи, питома вага місцевих бюджетів у структурі зведеного бюджету майже не змінилася — було 23,8 відсотка, а стало 24,8 відсотка. «У місцевих громад вже цього року є проблеми з утриманням закладів освіти, культури та медицини», — зазначив він та закликав підтримати поправку, яка передбачає збільшення видатків для місцевих бюджетів.

Михайло Цимбалюк («Батьківщина») наголосив на необхідності забезпечення основоположних речей у соціальній політиці, зокрема, прожиткового мінімуму. «Ми пропонуємо встановити конкретну цифру прожиткового мінімуму, яку обрахувало Міністерство соціальної політики — це 5190 гривень із січня 2022 року, з наступним підняттям із квітня та липня на 100 гривень, що хоча б покриє рівень інфляції та зростання споживчих цін», — переконаний народний депутат.

Про необхідність збільшення фінансування вугільної галузі заявив Михайло Волинець («Батьківщина»). «Заборгованість із зарплати перед шахтарями становить понад 2 мільярди гривень, а на складах недостатньо вугілля.

Тому ми пропонуємо виділити 10,5 мільярда гривень, щоб виплатити заборгованість перед гірниками і підготувати лави вугільних підприємств, щоб вони могли забезпечити країну вугіллям», — зазначив народний депутат.

На збільшенні видатків для фінансування програм енергоефективності наполягав Олексій Кучеренко («Батьківщина»). «Давайте виділимо кошти Державному агентству енергоефективності для фінансування трьох державних програм — з енергомодернізації застарілого житла, підприємств теплокомуненерго і водоканалів. Бо тільки держпрограми та фінансування з бюджету зможуть зрушити цю проблему з місця», — закликав він.

Іван Крулько («Батьківщина») закликав виділити по 5 мільйонів гривень для підтримки Національної скаутської організації «Пласт» та для забезпечення діяльності Уповноваженого із захисту державної мови.

Перед завершенням розгляду поправок «Батьківщини» Юлія Тимошенко назвала проект бюджету «профанацією», оскільки, наприклад, запропонований прожитковий мінімум вдвічі нижчий за реальний, не передбачено його коригування на інфляцію, а також не йдеться про осучаснення пенсій. Крім того, вона звернула увагу на недофінансування освіти, науки, медицини, місцевих громад тощо. «Цей проект бюджету потрібно відправити на доопрацювання», — заявила Юлія Тимошенко.

Позафракційна Вікторія Гриб закликала підтримати поправку щодо збільшення на 7 мільярдів гривень фінансування вугільної галузі. «Якщо ми цього не зробимо, то будемо платити шахтарям та енергетикам інших держав у п’ять-десять разів більше», — заявила вона.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк висловила переконання, що варто було б збільшити на 45 мільйонів гривень видатки Міністерства ветеранів для здійснення заходів психологічної реабілітації учасників та учасниць Революції гідності, а також захисників та захисниць, які мають отримувати належну психологічну підтримку.

За результатами голосування жодну поправку підтримано не було.

Після прийняття постанови про висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік (№ 6000-П) в цілому, головуючий закрив пленарне засідання.

З днем народження вітали народних депутатів Романа Іванісова, Андрія Кота, Анжеліку Лабунську та Андрія Одарченка.

Валерій Колюх, Олена Мошенець, Володимир Крейденко.
 

Степан Кубів, Сергій Алєксєєв.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Ольга СТЕФАНИШИНА, фракція «Голос»:

— За вчора (01.11.2021) від COVID в Україні померли 700 осіб. Уявіть собі, що кожні дві хвилини в Україні помирає одна людина від COVID-19. Поки закінчиться цей виступ, буде ще одна смерть. І так щодня. Чому це відбувається? Бо у нас спершу був недолугий міністр, який не зміг забезпечити Україну вакцинами. Нині у нас не вистачає ресурсів для того, щоб люди вакцинувалися. Насамперед це відбувається через дезінформацію і брехню, які ширяться російськими агентами в Україні, а також деякими посадовцями та народними депутатами. Колеги, якщо ми хочемо, щоб Україна колись припинила страждати від COVID-19, ми маємо починати з себе. Хочу закликати всіх вас бути агітаторами вакцинації в Україні.

Наталія КОРОЛЕВСЬКА, фракція «ОПЗЖ»:

— Ситуація в Україні дуже критична. У нас три повномасштабні кризи: з коронавірусом, в енергетиці та на сході. Ми бачимо, що у влади немає антикризового плану. І взагалі немає розуміння масштабу проблем та адекватної реакції на виклики. А час, коли потрібно було діяти, витрачено на політичні репресії та переслідування опонентів, а саме голови політради «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука...
Не може політична боротьба бути важливішою за захист від холодних домівок, космічних платіжок, пандемії та війни. Ваша політика сьогодні штовхає людей на соціальні протести... Тому ми вимагаємо терміново сформувати новий професійний антикризовий уряд. Терміново переглянути бюджет та соціальні стандарти, щоб людям дати можливість пережити зиму та пандемію.

Павло БАКУНЕЦЬ, група «Довіра»:

— Сьогодні ми перебуваємо у непростому часі, коли Україна стикається з трьома основними проблемами. Перша — це однозначно війна на сході. Другий невидимий ворог — це пандемія, з яким борються наші захисники та захисниці — лікарі, які рятують життя людей. Третє — це енергетична війна, яка, на жаль, кожному простому мешканцю заглядає до родинного гаманця. Сьогодні ми хочемо закликати вас прийняти постанову про справедливість, бо альтернативи щепленню в боротьбі з вірусом немає... Люди, ідучи вакцинуватись, питають про справедливість: чому вчителі, лікарі, котрі мають ходити на роботу і заробляти гроші, повинні бути вакциновані, а чим депутати відрізняються від інших людей. Тому нам потрібно прийняти постанову, яка заборонятиме невакцинованим депутатам приходити на роботу і заробляти кошти. Це — про справедливість, це важливо.

Володимир АР’ЄВ, фракція «Європейська солідарність»:

— Країна знову задихається. Півроку тому, під час чергової хвилі пандемії, неодноразово йшлося про нестачу виробництва кисню. У травні був зареєстрований законопроект № 5460, яким передбачалося 800 мільйонів гривень виділити на закупівлю необхідних апаратів для українських лікарень. Півроку минули, а нині знову катастрофа, людям знову не вистачає кисню, знову волонтери намагаються закрити дірки, а люди помирають. Кошти, виділені на боротьбу з COVID-19, розбазарені, в тому числі й на дороги. Ми вимагаємо розглянути цей закон, розслідувати питання офшорів Зеленського, Баканова та інших, а також звіту міністрів, яких збираються міняти.

Андрій МОТОВИЛОВЕЦЬ, фракція «Слуга народу»:

— Ми продовжуємо розгляд закону про бюджет на наступний рік. Він має багато сторінок, але особливо важливих у ньому — п’ять. Це доходна частина бюджету. Ми хочемо подякувати платникам податків, бо саме ви наповнюєте бюджет і допомагаєте виконувати функції державі. Це ви забезпечуєте витрати на оборону, забезпечуєте зарплату медичним працівникам та освітянам. Ми вдячні за те, що ви виконуєте закон і сплачуєте податки.

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— Минулого тижня наша команда відвідала багато лікарень, які є опорними з лікування коронавірусу. Головні лікарі кажуть, що той рівень смертності, який нині є в країні — це прямий наслідок повної дезорганізації роботи в лікарнях із протидії COVID-19. Безумовно, питання № 1 — це нестача кисню. Медичний персонал вказує на те, що не закуплено централізовано в достатній кількості противірусні препарати, які необхідні для лікування важкохворих під час перших трьох днів. Це вбивство людей і про це треба чесно казати. Окрім того, за жовтень не виплачено 300-відсоткову надбавку лікарям, а в деяких лікарнях навіть мізерна заробітна плата недоплачена. Це означає, що в державі захист життя людей — не пріоритет. У деяких лікарнях нині холодно і хворі ще й мерзнуть. Наша команда вимагає від влади припинити вбивати людей, а до бюджету на цей рік треба внести зміни, щоб 15 мільярдів, виділених на дороги, перенаправити в систему охорони здоров’я.

Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:

— Цей тиждень мине під знаком боротьби зі стрімким поширенням коронавірусної хвороби. Хочу пригадати часи, коли ми всі співчували громадянам Італії, бо кожного дня добова смертність в цій країні перевищувала 700—800 громадян. Фактично, нині ми перегнали Італію. Але минуло півтора року. Ми не зробили висновків із того, через що пройшла Європа. Таке враження, що у влади немає сили волі справитися з цією ситуацією, немає достатньої відповідальності наших співвітчизників, щоб наступити на горло антивакцинаторам. Вважаю, що ми говоримо про серйозний провал інформаційної кампанії з вакцинації в державі. Ми за кримінальну відповідальність за підробку документів із вакцинації. Бідна та країна, яка не може виробити достатньо кисню і забезпечити необхідним громадян. І недолуге те керівництво, яке не може домовитися із приватниками, щоб заводи не зупинялися на профілактику в час, коли розгортається трагедія.