Законопроект № 5655 передбачає внесення змін щодо реформування сфери містобудівної діяльності. За так звану містобудівну реформу проголосували 309 народних депутатів.

Наголошувалося, що внаслідок прийняття цих змін контроль за сферою містобудування перейде від місцевого самоврядування, авторів архітектурних та містобудівних проектів до уряду. Утім, професійна архітектурна спільнота забила на сполох — мовляв, законопроект створює істотні корупційні ризики та ризики для реформи децентралізації. Протягом чотирьох місяців така ініціатива отримала негативні висновки Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної спілки архітекторів та Архітектурної палати НСАУ, Міністерства культури та інформаційної політики, представників органів місцевого самоврядування, Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради та громадської організації «Разом проти корупції».

Для того, щоб проговорити зауваження, які викликає проект містобудівної реформи, і висловити застереження до нього, в столиці організували круглий стіл. До участі в ньому запросили всіх учасників процесу. Член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Гурін (на знімку), відкриваючи захід, зауважив, що запрошені автори законопроекту та представники уряду, на жаль, відмовилися взяти участь у такому обговоренні. «Це дуже прикро, бо має відбуватися повноцінний діалог, і шкода, коли від такого діалогу ухиляються», — сказав він.

Рішення, які приймаються в сфері містобудування, мають лежати в площині державної політики, а не «заговорюватися» на рівні особистих інтересів. На цьому наголосив виконавчий директор громадської організації «Центр спільних дій» Андрій Андрушків. За його словами, саме такі рішення впливають на десятки років наперед. «Нині ми вже бачимо результати рішень попередніх влад — маємо цілі мікрорайони, які поки лише виглядають страшно, а вже завтра в них буде страшно жити, — каже громадський активіст. — Бачимо цілі агломерації міст, в яких в 2021 році вимикають електроенергію, бо не витримують мережі. Бачимо проблеми з каналізацією та водопостачанням». Зарадити цьому можуть лише послідовні державні політики, переконаний А. Андрушків. І наголошує: усі, на кого вплине реформа і хто її імплементуватиме, мають бути долученими до процесу її розробки.

Ось як прояснила ситуацію голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар (на знімку): «Цей законопроект прийнятий у першому читанні великою кількістю голосів народних депутатів, які розуміли, що треба починати дискусію. Адже наприкінці 2019 року уряд взагалі скасував архітектурно-будівельний контроль у країні майже на півтора року. Ця дискусія відбувається, як шляхом подачі правок, так і їх обговорення. Я згодна з попередніми доповідачами, що бажано, щоб законопроекти проходили всебічні публічні консультації. На жаль, така практика в Верховній Раді не часта і цей законопроект обговорюється на підкомітетах». За словами парламентарія, до документа надійшло майже 2800 поправок, а це свідчить про те, що певні норми є дуже дискусійними. Нині вже дійшли згоди з приводу збереження прав архітекторів, а права Містобудівної палати дуже звужено і функція нагляду залишиться за Мінрегіонбудом, запевнила Г. Бондар. За її словами, робота над документом триває, вона гаряча і є всі шанси виправити ситуацію.

Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.