Випускникам окупованих Криму та Донбасу доведеться здавати державну підсумкову атестацію екстерном на підконтрольній Україні території. Про це під час учорашньої прес-конференції у Києві повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук.
— Абітурієнтам, які проживають на тимчасово окупованих територіях, треба мати насамперед документ про освіту, здобуту в українських школах, — пояснив Ігор Лікарчук і нагадав, що атестати навчальних закладів, розташованих у непідконтрольних Україні районах сходу, визнаватися не будуть. — Тому їм необхідно зареєструватись для складання ДПА екстерном у будь-якій загальноосвітній школі на неокупованій території.
Після цього абітурієнтам доведеться писати «в екзилі» й ЗНО. Щоб залагодити всі необхідні формальності і підготуватися до іспитів, у майбутніх випускників залишилося не так вже й багато часу: реєстрація на тестування стартувала 5 січня, а вже 24 квітня відбудеться ЗНО з української мови та літератури, яке цього року вирішили поєднати з ДПА.
Заступник міністра освіти і науки Андрій Гевко нагадав: сертифікати минулих років під час вступної кампанії-2015 не прийматимуть, «адже не можна порівнювати непорівнювані речі». Водночас роль сертифікатів ЗНО з різних предметів у формуванні загального конкурсного балу буде різною (наприклад, для майбутніх лікарів сертифікат з біології та хімії може бути важливішим, ніж з української мови й літератури). Виші отримали право на свій розсуд визначати так звані вагові коефіцієнти для тестів з різних предметів, так само, як кількість та перелік необхідних сертифікатів ЗНО.
Серед інших нововведень вступної кампанії на прес-конференції відзначили наявність тестів двох рівнів — базового і поглибленого. Поки що їх запровадили тільки з двох предметів: української мови й літератури та математики, але 2016 року таку практику обіцяють поширити й на низку інших, що дозволить вишам відбирати на певні спеціальності найсильніших абітурієнтів. На жаль, цього року навчальні заклади такою можливістю знехтували. Понад те, деякі випускники досі не знають, якого рівня сертифікати від них вимагатимуть. «На 16 листопада виші мали опублікувати умови прийому, — уточнив Ігор Лікарчук. — Станом на 29 грудня із 370 навчальних закладів 3 і 4 рівнів акредитації власні умови прийому не оприлюднили 117».
За словами Ігоря Лікарчука, не виправдалися сподівання експертів на те, що приблизно 40 відсотків університетів вимагатимуть при вступі сертифікати ЗНО поглибленого рівня. Грунтовніших знань з української мови й літератури вимагатимуть тільки п’ять(!) університетів країни (КНУ ім. Т. Г. Шевченка, Національна академія СБУ, Київський політех, Львівський університет бізнесу та права і Полтавський національний педагогічний університет), а з математики — аж сім.
Ставлення суспільства до ЗНО з’ясували під час соцопитування експерти Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». На думку директора фонду Ірини Бекешкіної, ключовою реформою вищої школи може бути запровадження зовнішнього незалежного оцінювання її випускників «на виході», яке паралельно розв’яже проблему скорочення мережі слабких вишів і підвищення зарплатні найкращим викладачам. Та суспільство не готове платити за освітні реформи належну ціну. За словами експерта Володимира Ковтунця, великий відсоток опитаних говорив про корупцію під час вступу до магістратури, проте більшість висловилася проти запровадження на цьому етапі ЗНО. Показове й ставлення до теми позаконкурсного вступу до вишів: більшість респондентів висловлюються за збереження такої можливості для соціально вразливих абітурієнтів, проте не для талановитих і старанних. Тільки 33—34 відсотки виявилися прихильниками позаконкурсного вступу для переможців предметних олімпіад та конкурсів.
