Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (№ 6000). «За» проголосували 268 народних депутатів.
Перед голосуванням за головний фінансовий документ Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що Державний бюджет потрібен як всій країні, так і органам місцевого самоврядування, щоб вони могли вчасно сформувати та затвердити свої бюджети.
Міністр фінансів Сергій Марченко (на знімку), який представляв доопрацьований до другого читання проект Держбюджету-2022, підкреслив, що документ грунтується на Бюджетній декларації на 2022—2024 роки та враховує підтриманий Верховною Радою ресурсний законо-проект № 5600. Порівняно з першим читанням доходи Держбюджету зросли на 54,7 мільярда гривень та становлять 1,322 трильйона гривень. Видатки — 1,521 трильйона гривень. Граничний розмір дефіциту бюджету збережено на рівні 3,5 відсотка ВВП.
Під час засідання.
За словами міністра фінансів, надходження до загального фонду Держбюджету мають зрости за рахунок збільшення рентної плати за користування надрами для видобування нафти та природного газу на 24 мільярди гривень, податку на прибуток підприємств — на 21 мільярд гривень, вітчизняного ПДВ — на 13 мільярдів гривень, імпортного ПДВ — на 6,5 мільярда гривень, акцизного податку — на 2,7 мільярда гривень, екологічного податку — на 1,7 мільярда гривень.
Водночас С. Марченко звернув увагу, що народними депутатами та комітетами було внесено пропозицій на рекордні 86 трильйонів гривень. «Усім зрозуміло, що ця цифра є нереальною», — сказав він, додавши, що збільшення видатків в основному стосується інфраструктурного напряму, а також підтримки громадян та бізнесу. Зокрема, на інфраструктурні проекти додатково пропонується виділити майже 25 мільярдів гривень, з яких 9 мільярдів — це інфраструктурна субвенція для будівництва нових закладів охорони здоров’я, освіти, спортмайданчиків та палаців спорту. На розбудову інфраструктури аеропортів та створення національного авіаперевізника передбачено 4,4 мільярда гривень, 4,7 мільярда — на підтримку залізничного транспорту, закупівлю пасажирських вагонів та електрифікацію, 1,1 мільярда — на облаштування держкордону, 500 мільйонів гривень — на розвиток туристичної інфраструктури національних природних парків та заповідників. Крім того, понад 200 мільярдів гривень буде спрямовано на розвиток різних галузей економіки, в тому числі 3 мільярди гривень — для виділення по тисячі гривень вакцинованим особам, по мільярду гривень — на відновлення та реконструкцію систем меліорації та реалізацію програми «Питна вода України», по 400 мільйонів гривень передбачено для технічного переоснащення державних вугільних підприємств та стимулювання розвитку індустріальних парків.
Видатки на національну безпеку і оборону порівняно з першим читанням збільшено на 3,7 мільярда гривень, тож вони становитимуть понад 286 мільярдів гривень, або 5,34% від прогнозного ВВП.
«Проект Держбюджету на 2022 рік є результатом злагодженої співпраці Президента, уряду та народних депутатів. Ми разом з вами врахували пріоритети розвитку України на середньострокову перспективу. Бюджет передбачає інвестування коштів платників податків у майбутнє нашої країни — успішної та процвітаючої держави», — наголосив С. Марченко, закликавши підтримати законопроект № 6000 в цілому.
Голова Комітету з питань бюджету Юрій Арістов (на знімку) повідомив, що доопрацьований проект Держбюджету на 2022 рік надійшов до парламенту пізніше встановленого законом строку, що пов’язано з ухваленням ресурсного законопроекту № 5600. «Це дало уряду можливість збільшити доходну частину бюджету на наступний рік», — сказав він, зауваживши, що згідно зі статтею 159 Регламенту Держбюджет має прийматися Верховною Радою до 1 грудня. «Зважаючи на це, та за дорученням Голови Верховної Ради під час Погоджувальної ради, Комітет з питань бюджету за участі Міністерства фінансів та Рахункової палати невідкладно розглянув доопрацьований законопроект», — зазначив Ю. Арістов.
Проаналізувавши доопрацьований урядом законопроект на його відповідність Бюджетним висновкам Верховної Ради, комітет констатував: щодо частини першої Бюджетних висновків із 16 пропозицій враховано 12 пропозицій, частково враховано одну пропозицію та не враховано три пропозиції та щодо частини другої зі 186 доручень враховано 32, частково враховано 42 та не враховано 112 доручень.
«За результатами розгляду цього питання комітет пропонує окремі, узгоджені з Міністерством фінансів, зміни. Зокрема, збільшити на 500 мільйонів гривень видатки на державні інвестиційні вкладення, фінансування Інституту раку на 300 мільйонів гривень», — повідомив він, додавши, що також збільшено фінансування на проведення міжнародних олімпіад Малою академією наук та виконання космічної програми.
Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді ухвалити доопрацьований законопроект про Держбюджет на 2022 рік (№ 6000) у другому читанні та в цілому з урахуванням низки узгоджених з Міністерством фінансів пропозицій, зазначив Ю. Арістов.
Під час обговорення Олександр Колтунович («ОПЗЖ») звернув увагу на невідповідність індексу інфляції та зростання мінімальних доходів людей. «Мінімальна заробітна плата зросте лише на 3,2 відсотка, тож яку б інфляцію не прогнозували, 8 чи 10 відсотків, це все одно менше. А це означає, що рівень купівельної спроможності людей із мінімальними доходами буде значно меншим», — зазначив він, додавши, що мінімальна пенсія та прожитковий мінімум упродовж 2022 року також зростуть лише на 8,2%, що неспівмірно зі зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги чи ціни на газ.
Віктор Бондар («За майбутнє») висловив думку, що країна не може залишатися без бюджету, тому важливо його ухвалити. «Чому ми підтримуємо цей законопроект? Тому що потрібно вирішувати чимало наявних в країні соціальних питань», — сказав він, зазначивши, що депутатська група «За майбутнє», зокрема, вносила пропозиції щодо будівництва соціальних об’єктів, для чого за різними інвестиційними програмами передбачено до 17 мільярдів гривень, щодо фінансування програми «Питна вода України», для чого в проект бюджету закладено майже мільярд гривень, а також наполягала на фінансуванні програми енергомодернізації.
На думку представника фракції «Батьківщина» Івана Крулька, бюджет мав би бути спрямований на поліпшення життя українців, однак чимало відповідних поправок не враховано. «Фракція «Батьківщина» показала, що є додаткових 160 мільярдів гривень, які можна було витратити на підвищення мінімальних пенсій, прожиткового мінімуму, допомогу злиденним людям та субсидії, проте жодна із цих пропозицій не врахована», — сказав він, наголосивши, що пропонований на 2022 рік розмір прожиткового мінімуму не покриває навіть половини фактичного розміру прожиткового мінімуму у цінах за жовтень 2021 року.
Ольга Стефанишина («Голос») звернула увагу, що попри незначне збільшення фінансування медицини, цього недостатньо. «На програму медичних гарантій має виділятися не менше 5 відсотків ВВП, але пропонований законопроект не передбачає навіть 3 відсотки», — зазначила вона, підкресливши, що відповідно до закону на фінансування програми медичних гарантій потрібно передбачити 268 мільярдів гривень, але уряд таких коштів не знайшов, тож для цього закладається лише 157 мільярдів гривень.
Павло Бакунець («Довіра») висловив думку, що хоч після доопрацювання до другого читання проект бюджету став якіснішим, проте щодо багатьох галузей так і збереглося системне недофінансування. «Але потрібно розуміти, що як не розділяй кошти, їх завжди бракуватиме. Проте навіть недосконалий бюджет — це набагато краще, ніж його відсутність», — сказав він, зазначивши, що під час підготовки бюджету зроблено крок назустріч місцевому самоврядуванню, передбачивши додаткові 4% коштів до місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, фінансування програми «Питна вода України» та будівництва соціальних, освітніх та медичних закладів.
Леся Забуранна («Слуга народу») зауважила, що будь-який бюджет, звісно, не може забезпечити всі потреби, проте унікальність пропонованого документа полягає в тому, що ми нарешті маємо збалансований бюджет розвитку. «Капітальні видатки бюджету-2022 становитимуть майже 10 відсотків, що є найвищим показником за останні 10 років», — сказала вона, додавши, що проект бюджету дозволяє з 1 січня наступного року достойно оплачувати важку працю медиків.
Серед інших позитивів бюджету-2022 Л. Забуранна також назвала фінансування програми «Питна вода України», підтримку високоспеціалізованих медичних установ, зокрема, Інституту раку та Інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, забезпечення житлом військовослужбовців.
Петро Порошенко («Європейська солідарність»), розкритикувавши проект бюджету на наступний рік, наголосив, що у пропонованому документі не видно обіцяних Президентом 30 мільярдів гривень на велику термомодернізацію, коштів, необхідних для виплати субсидій, поетапного збільшення зарплат вчителів та 300-відсотків доплат медикам, які працюють із ковідними хворими. Також він підкреслив, що нині сторож у супермаркеті отримує більше, ніж воїн, який боронить країну. «Тим більше, що 14 жовтня обіцяли підвищення. Три роки не підвищували. Саме зараз час виконати зобов’язання», — закликав П. Порошенко.
Ухвалення законопроекту № 6000 в цілому підтримали 268 народних депутатів.
Також парламентарії підтримали проект постанови «Про кошторис Верховної Ради України на 2022 рік» (№ 6367).
Народні депутати включили до порядку денного та 317 голосами ухвалили в цілому законопроект про внесення зміни до статті 1 Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (№ 6342), яким ще на рік продовжується можливість тимчасового запровадження особливого порядку.
Також в цілому ухвалено законопроекти: про ратифікацію Протоколу до Угоди між Урядом Угорської Республіки, Урядом Румунії, Урядом Словацької Республіки та Кабінетом Міністрів України стосовно створення багатонаціонального інженерного батальйону (№ 0129) та про ратифікацію Нагойського протоколу про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигід від їхнього використання до Конвенції про біологічне різноманіття (№ 0125).
У першому читанні підтримано законопроект про внесення змін до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні закупівлі» щодо особливостей застосування переговорної процедури закупівлі (№ 6273) та проголосовано за скорочення термінів його підготовки до другого читання.
Під час короткої наради керівництва парламенту із головами депутатських фракцій та груп було досягнуто домовленості про роботу до завершення розгляду в другому читанні двох законопроектів: про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проектів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери, № 6298) та про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, № 6297).
Із днем народження вітали народних депутатів Ігоря Кісільова, Олексія Кузнєцова та Суто Мамояна.
У центрі Ганна Лічман, Євгенія Кравчук.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
