Постать Віталія Безгіна (на знімку) — народного депутата, голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування — надто відома в колах, причетних до реформи місцевого самоврядування та децентралізації, щоб його представляти. Після перемоги на парламентських виборах у складі владної політичної сили він доволі органічно і потужно влився у процеси децентралізаційних змін, ставши справжнім лобістом реформи у хорошому значенні цього слова. Напередодні Дня місцевого самоврядування попри щільний графік Віталій Безгін знайшов час, щоб зустрітися з кореспондентом «Голосу України» і поговорити про сьогодення реформи, перспективи її завершення та внесення змін до Конституції.

— Напевно, як людина, котра послідовно обстоює реформу, у вас є її кінцеве бачення. Якою ви бачите Україну через 5—10 років і коли, на вашу думку, буде завершено децентралізацію? Яку роль тут має відіграти внесення конституційних змін?

— Кінцева мета реформи — Україна успішних громад. Я кажу успішних, а не спроможних, бо навколо «спроможних» нині багато спекуляцій. А з приводу того, коли завершиться реформа, — це непростий момент. Бо що ми вважаємо децентралізацією? Якщо адмінтерреформу як її складову — то вона завершилась. Якщо секторальні зміни, то, беручи до уваги досвід усіх інших країн, — це постійний процес. Якщо говорити про такі ключові речі, як остаточне врегулювання податкового, бюджетного законодавства, розподіл власних та делегованих повноважень, думаю, що це цілком реалістично реалізувати впродовж 2022 року. Трохи складніше питання — це зміни до Конституції. Це завжди спирається на політичну спроможність і політичну доцільність. Тут важче прогнозувати. Сподіваюсь, що ми реалізуємо це ще за цієї каденції.

— Фактично залишається наступний рік...

— Ось нині я прийшов до вас із наради в Першого заступника Голови Верховної Ради Олександра Корнієнка з асоціаціями, зокрема, з приводу конституційних змін. Безумовно, особисто для себе я не бачу перспектив голосування у 2023 році з об’єктивних політичних причин. Це рік перед виборами. У 2022-му — думаю, реалістично.

— Як шукатимете політичний консенсус усередині парламенту?

— Ми ж чудово розуміємо, що якщо брати до уваги законопроекти, які стосуються децентралізації, їх, як правило, голосує «Слуга народу», «За майбутнє», «Довіра», голосував «Голос», а тепер, напевно, половина фракції, бо в них там своя специфіка у відносинах. Цього з головою достатньо для законопроекту, але недостатньо для змін до Конституції. Що стосується інших суб’єктів, то тут, на моє переконання, можна розраховувати лише на «Європейську солідарність», але в них політична доцільність домінує над державницькою позицією. З ними будемо вести перемовини.

— Досі ми йшли законодавчим шляхом забезпечення реформи і бачимо, що місцевим органам влади та їх асоціаціям постійно доводиться «вигризати» фінансові ресурси, як-от акциз на пальне. Закріплення реформи в Конституції покладе цьому край?

— Ні. Ключова проблема в тому, що делеговані повноваження не покриваються відповідним фінансовим забезпеченням. Якщо ми візьмемо чинну редакцію Конституції, то за нею має відбуватися відповідне покриття. Чи воно де-факто відбувається? Ні. Тобто норма Конституції не дотримується, на превеликий жаль. Тому, на моє переконання, щоб закріпити ці моменти, потрібно діяти через законодавчі зміни, хоч би як це банально звучало. Це має бути чи Муніципальний кодекс, чи якийсь інший акт, де чітко буде зафіксовано: що є державними повноваженнями з відповідним фінансовим забезпеченням, а що — власні повноваження органів місцевого самоврядування. На моє переконання, це рівень закону, не Конституції.

— Якщо ми вже заговорили про Муніципальний кодекс, коли можна очікувати на його ухвалення, бо, скажімо, урядові законопроекти № 6281 та № 6282, які стосуються розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, лише частково розв’язують цю проблему?

— Що стосується Муніципального кодексу, то м’яч на полі органів місцевого самоврядування. Це питання порушувалося ще під час перших установчих зборів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президенті України. Після цього органам місцевого самоврядування було запропоновано напрацювати відповідний документ. Наразі я не бачу ні концепції, ні якихось змін. Ми, на превеликий жаль, через завантаженість іншими актами в комітеті не займалися цим питанням. Тому важко спрогнозувати, коли з’явиться документ.

— На нараді за участі Олександра Корнієнка це питання не піднімалось?

— Ні, це питання ми не зачіпали. Ми більше обговорювали поточний текст змін до Основного Закону, зауваження асоціацій і що з цим робити.

— Ще одне фінансове питання, яке турбує громади, — ПДФО. Воно так само має бути вирішено у Муніципальному кодексі?

— Питання ПДФО у будь-якому разі може вирішуватись лише через зміни в Податковому та Бюджетному кодексах. Це ж кодифіковані закони, зміни до яких напряму лише туди і вносяться. ПДФО на наступний рік буде 64 відсотки. Думаю, для громад це чудово. Вони хотіли 65 відсотків, зійшлись майже посередині. Ми поступились чотирма відсотками, вони — одним. Так і працюємо.

— Під час нещодавнього форуму «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави» ви, зокрема, говорили, що вже наступного року в Україні можуть з’явитися перші префекти. Звідки така впевненість і чи потрібні для цього конституційні зміни чи достатньо закону?

— Потрібно ухвалити законопроект № 4298 («Про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні». — Ред.) і закон про столицю. Все. Це означатиме, що хоч і з написом КМДА, в нас по факту буде префект у Києві та в усіх регіонах. По суті, якщо законопроекти не торпедують, ми отримаємо 120 префектів де-факто вже наступного року, хоча де-юре без цієї юридичної назви.

— Щодо діяльності агломерації. За вашими словами, це питання буде вирішено наступного року. Але відповідного законопроекту, наскільки я зрозуміла, ще немає. Хто і як його напрацьовуватиме?

— Новий закон ще не напрацьовано. Ми, справді, чекаємо на пропозиції від місцевих органів влади. Це довга історія. Перший законопроект було відкликано. Але я переконаний, що після того, як ми видихнемо Податковий кодекс, бюджет, КМДА та столицю, можна буде сідати і займатися, зокрема, й цим питанням.

— Субрегіональний рівень. Під час останніх місцевих виборів наголошувалось, що районні ради — це явище ненадовго. Яке майбутнє очікує на районні ради, дискусія щодо цього завершена?

— Тоді я казав, що не потрібно проводити вибори в районах, дотримуюся цієї точки зору й нині. Райради обрались і працюють. Якогось консенсусу в мене з Асоціацією обласних і районних рад, звісно, немає. Я переконаний, що в новій редакції Конституції їх не повинно бути. В асоціації, звичайно, інша думка. Тут не може бути консенсусу, тут має бути лише політичне рішення. Моя позиція чітка і спирається на чинну редакцію Конституції, де зазначається, що районні ради представляють спільні інтереси територіальних громад. Але якщо громади не хочуть районних рад, то постає питання: які спільні інтереси вони можуть представляти. Тому, як на мене, це дає вичерпну відповідь на всю полеміку навколо цього кейса.

— Закон про столицю отримав загалом позитивний висновок Ради Європи. Водночас наголошується, що його потрібно ухвалити після прийняття загального закону про місцеві державні адміністрації або в пакеті з ним. Ідеться про законопроект № 4298?

— Так, вони й стояли разом і, сподіваюся, будуть ухвалені. Щодо висновку, як на мене, якщо брати європейські практики, Рада Європи надала дуже крутий висновок.

— Закон про столицю критикується опозицією і київським міським головою. Ба більше, Віталій Кличко повідомив, що відправив його до Венеціанської комісії. Чи вплине це на розгляд законопроекту?

— Давайте поставимо просте запитання: він і в Раду Європи щось відправляв? А він має на це повноваження, він є носієм цього тексту? Але про що говорити: є висновок, він позитивний. Він має чотири точкові зауваження. Натомість Кличко вкидає гроші в рекламу, що Рада Європи розгромила закон про столицю. Ми розуміємо, що ресурсів у нього та його оточення багато...

— За якою процедурою розглядатимуть ці законо-проекти?

— Ми домовились, що розглядатимемо без спецпроцедури, але опозиція знімає 90 відсотків поправок. Решта — розглядаються в залі.

— Чого очікувати громадам від бюджету 2022 року?

— Він набагато кращий за минулорічний кошторис. Якщо дивитися за статтями: ДФРР, чи то прямий, чи розподілений, є в повному обсязі. Думаю, там буде в районі 12—14 мільярдів гривень. Субвенція на центри надання адмінпослуг є. Програма «Питна вода»: до речі, закон лише днями проголосовано, а поправка в бюджеті вже врахована. Є субвенція на пожежну безпеку, на харчоблоки у школах. Фактично все, на чому наполягали органи місцевого самоврядування, є. Не враховано лише поправки за окремою субвенцією для гірських територій. Але це галузева історія, яка поширюється не на всіх, лише на 5—7 відсотків громад. Тому загалом, я вважаю, бюджет правильний і збалансований. Хоч би хто і що кричав.

— На опалювальний сезон щось буде передбачено?

— Дивіться, є меморандум між центральною владою і місцевою. В рахунок цього є дві речі. По-перше, це плюс чотири відсотки ПДФО. По-друге, ті громади, в яких індекс податкової спроможності менш як 0,9, отримають цільову субвенцію на це, яка так само покриє видатки. Справді, ми розуміємо, що громади у прямому і переносному значенні нині спалюють свої гроші, але це означає, що навесні зайде компенсація.

— Перший етап реформи нині завершено, вся країна покрита об’єднаними територіальними громадами, але вони демонструють абсолютно різні результати. Одні успішно розвиваються, залучають інвестиції, створюють нові робочі місця. Інші пасуть задніх. Від чого це залежить?

— Це залежить від того, кого обрали. Від уміння голови, його пріоритетів. Я завжди казав, що децентралізація, крім усього іншого, пришвидшує прірву в розвитку територій. Бо там, де є сильні голови і вони розвивають громаду, буде сильний стрибок, інші пастимуть задніх, і ця депресія зростатиме. Це конкуренція і нічого з цим не поробиш.

— Представник вашого комітету Олександр Корнієнко посів місце Першого заступника глави парламенту. Чи означає це, що ви отримали потужне лобі децентралізаційних змін в його особі?

— Відповім одним словом: так.

— Оскільки наша розмова відбувається напередодні Дня місцевого само-врядування, що ви побажали б його представникам?

— Чесно, хочу побажати сил. Якось так склалося, що дуже багато чого впирається в їхню адвокацію (діяльність із представництва та захисту інтересів клієнта. — Ред.), в їхню потугу тощо. Переконаний, що вони — наш роботодавець. Тому наснаги їм в адвокації, захисті своїх інтересів. І все-таки не забувати, що вони ближчі до громадян і з них будуть питати першими. Тому нехай працюють не на власний гаманець, а все-таки на добробут громад.

— Дякую за розмову.

Цифра

Бюджет-2022 для громад:

ДФРР + соц-економ — 11 млрд 205 млн гривень.

Інфраструктурна субвенція — 9 млрд гривень (у першому читанні було 0).

Субвенція на розроблення планів просторового розвитку громад — 188 млн гривень.

Субвенція на їдальні в школах — 1 млрд 500 млн гривень.

Програма «Питна вода» — 1 млрд гривень (у першому читанні було 0).

Субвенція на створення центрів креативної економіки — 200 млн гривень (у першому читанні було 0).

Освітня субвенція — 108 млрд 043 млн гривень.

Субвенція на Нову українську школу — 1 млрд 571 млн (+150 млн) гривень.

Субвенція на забезпечення підтримки людей з особливими освітніми потребами — 504 млн гривень.

Створення центрів професійної освіти — 250 млн гривень.

Програма «Спроможна школа для кращих результатів» — 1 млрд гривень.

Пожежна безпека в школах — 1 млрд 500 млн гривень.

Субвенція на ЦНАПи — 231 млн гривень.

Субвенція на доступ до Інтернету в сільській місцевості — 500 млн гривень.

Медична субвенція — 2 млрд 190 млн гривень.

Субвенція на будівництво/ремонт доріг місцевого значення 24 млрд 600 (+1,5 млрд) гривень.

Субвенція на розвиток спортивної інфраструктури — 800 млн (+150 млн) гривень.

Субвенція на ремонт пам’яток культури, що перебувають у комунальній власності, — 1 млрд 802 млн (+1,7 млрд) гривень.

Субвенція на створення центрів культурних послуг — 100 млн (у першому читанні було 0) гривень.

Субвенція на ремонт житла шкіл—інтернатів, сімейних будинків — 810 млн гривень.

Субвенція на створення мережі служб з підтримки постраждалих від домашнього насильства — 235 млн гривень.

Додаткова дотація — 5 млрд 163 млн (+1,5 млрд) гривень.

Регіональна аеропортова інфраструктура — 3 млрд 400 млн (у першому читанні було 0) гривень.

Підтримка ОМС щодо теплопостачання — 1,5 млрд (у першому читанні було 0) гривень +4% ПДФО.

(Дані зі сторінки Віталія Безгіна у Фейсбуці).

Записала Олена ГОРБУНОВА.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.