Попри несприятливі погодні умови агропідприємства Луганської області цьогоріч забезпечили стабільні показники. Докладніше про це розповідає заступниця директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Любов БЕЗКОРОВАЙНА (на знімку).
— Любове Григорівно, які чинники впливали цього року на рослинництво у регіоні, і як це позначалося на виробничих показниках?
— Луганщина завжди була територією ризикованого землеробства через складні погодно-кліматичні умови. Тож несприятливими для сівби озимини були насамперед передпосівні погодні умови осені 2020 року.
В усіх категоріях господарств посівна площа під врожай-2021 становила 855,9 тис. га (99,8% до 2020 року), зокрема, у сільгосппідприємствах — 669,6 тис. га (99,6%) і в господарствах населення — 186,3 тис. га (100,5%).
На час оптимальних строків сівби — з 5 по 15 вересня 2020 року — посівні площі Луганщини було охоплено жорсткою повітряно-ґрунтовою посухою. Дощі не випадали впродовж 50—60 діб, місцями — 89 діб. Переважна більшість господарств провела сівбу в сухий ґрунт у гранично допустимі терміни з підвищеною нормою висіву. Зерно не проростало понад півтора місяця, а в окремих господарствах сходи отримано у грудні-січні. У зиму більшість посівів увійшли у фазах проростання-сходи.
Відтак озимі на початок весняної вегетації (перехід температури через 5 градусів за С) лише на 2,5% площ перебували у доброму стані, до 6% — у задовільному, а решта посівів характеризувалися як слабкі та зріджені.
Під врожай 2021 року було посіяно озимі на 288,7 тис. га, у тому числі пшениці — 278,4 тис., жита — 2,9 тис., ячменю — 7,1 тис. га. Ярих зернових та зернобобових — 101,2 тис. га, технічних культур — 430 тис. га.
Через перепади температури озимі зернові загинули на 23,8 тис. га. Зокрема, пшениця — на 22,1 тис., ячмінь — 1,4 тис. га. При цьому найбільше постраждали Старобільський район — 5,7 тис. га, Сєвєродонецький — 4,5 тис., Сватівський — 1,8 тис. га.
— Яким був цьогорічний результат збиральної кампанії?
— Господарствами всіх категорій намолочено зернових та зернобобових 1 млн 304,8 тис. тонн з площі 360,6 тис. га. Середня врожайність — 36,2 ц/га. Зниження обсягів виробництва відбулось за рахунок скорочення посівних площ на 24,2 тис. га, а середня врожайність торік становила 35,2 ц/га, що на 1 ц/га менше від 2021 року.
Загалом сільгоспвиробниками області з 258,3 тис. га зібрано 1 млн 11,9 тис. тонн пшениці (озимої та ярої) за врожайності 39,2 ц/га, що на 0,7 ц/га вище, ніж торік. Кукурудзи на зерно з 51,6 тис. га намолочено 149,7 тис. тонн за врожайності 29 ц/га, на 0,6 ц/га нижче від показника 2020 року. Ячменю (озимого та ярого) з 38 тис. га отримано 108,4 тис. тонн за врожайності 28,4 ц/га (+0,3 ц/га). Вівса з 3,3 тис. га намолочено 9,02 тис. тонн за врожайності 27,7 ц/га (+11,1 ц/га). Гороху отримано 6,3 тис. тонн — з 2,6 тис. га за врожайності 24,8 ц/га (+8,6 ц/га). Збір жита озимого здійснено з 2,9 тис. га, намолочено 7,8 тис. тонн за врожайності 26,9 ц/га (+3,1 ц/га).
Найбільша середня врожайність зернових у Сєвєродонецькому районі — 44,1 ц/га, Сватівському районі — 39,9 ц/га та Старобільському районі — 36,9 ц/га.
— Як відбувається державна підтримка рослинництва?
— Зважаючи на належність Луганщини до територій ризикованого землеробства й на те, що сьогодні сільське господарство є провідною галуззю економіки області, залучення державної підтримки в АПК набуло особливої актуальності. Від цього, зрештою, залежить збільшення виробництва, кількості робочих місць та підвищення якості продукції. Цьогоріч на сільське господарство в державному бюджеті закладено 4,5 млрд гривень. За 10 місяців 2021-го аграрії області отримали допомоги на 376,4 млн гривень, що в 2,6 раза перевищує обсяги фінансування минулого року та у 4 рази — 2019-го. Найпоширенішими серед аграріїв напрямами є часткова компенсація вартості сільгосптехніки, дотація за бджолосім’ї та «Доступні кредити 5-7-9%».
Втім, ефективність програм держпідтримки не можна оцінювати математично, тобто лише за кількістю вибраних коштів. Ефект здатен виявлятись у різних показниках галузі: зростання урожайності зернових та технічних культур, оновлення машинно-тракторного парку, модернізації переробних підприємств тощо.
— Якими є особливості тваринництва на Луганщині?
— У минулому тваринництво, відіграючи стратегічну роль, було однією з провідних галузей аграрного сектору Луганщини. Втім, на сьогодні ситуація змінилась і на державному, і на регіональному рівнях. Нині в структурі сільгоспвиробництва області частка продукції тваринництва сягає лише 9,2%. Зокрема, у сільгосппідприємствах цей показник не перевищує 2,4%, у господарствах населення — 23,5%. У виробництві продукції тваринництва господарства населення займають 82,7%, сільгосппідприємства — 17,3%.
Загалом на Луганщині займаються тваринництвом 44 тисячі особистих господарств населення та 55 сільгосппідприємств. Із 55 сільгосппідприємств 29 утримують велику рогату худобу, в тому числі корів, 30 — свиней, 8 — овець, одне — птицю. Чотири племінних господарства тримають коней.
Основне завдання розвитку тваринництва сьогодні — стабілізація та нарощування виробництва продукції. За 10 місяців 2021-го в сільгосппідприємствах порівняно з відповідним періодом минулого року на 4% зросло виробництво м’яса (у живій вазі), яєць — на 34%.
Вироблено м’яса 9,8 тис. тонн (у живій вазі), молока — 88,5 тис. тонн, яєць — 68,2 млн шт. Станом на листопад в усіх категоріях господарств області налічується 39,9 тис. голів ВРХ, з них 18,3 тис. корів, свиней — 48,8 тис., овець та кіз — 21,5 тис., птиці — 895,7 тис. голів. Кількість бджолосімей зросла впродовж року з 63,5 тисячі до понад 100 тисяч.
— Чи нагальною є потреба тваринників у державній підтримці?
— Як найбільш витратна галузь сільського господарства, тваринництво залишається у досить скрутному становищі й потребує довгострокових інвестицій.
Розширюючи та вдосконалюючи державну підтримку розвитку тваринництва й переробки продукції, цьогоріч уряд збільшив фінансування програми до 1 млн 150 тис. гривень.
Суб’єкти господарювання у рамках державної програми отримали на підтримку тваринництва понад 15 млн гривень, тобто 50,67% в межах відкритих асигнувань від нарахованих 30,752 млн гривень.
Завдяки держпідтримці підприємствам, які є учасниками державних програм, вдалося збільшити поголів’я великої рогатої худоби на 2%, причому корів — на 18%. Високих показників продуктивності сільськогосподарських тварин здобули ПСП Агрофірма «Привілля», де середня продуктивність корів за 10 місяців становила 6570 кг молока, ТОВ «ГриСар-Агро» — 6239 кг, ФГ «Крот» — 5544 кг, ТОВ «Агропродсервіс» — 5381 кг, ТОВ «Слобожанська» — 5294 кг.
Кращий середньодобовий приріст на вирощуванні та відгодівлі ВРХ отримали в СТОВ «Зоря» (505 грамів), ТОВ «Промінь» (651 г), СФГ «Мрія» (833 г), ТОВ «Слобожанська» (690 г), на свинях в ПСП Агрофірма «Привілля» (502 г) та ФГ «Дон» (486 г).
У загальноукраїнському реєстрі зареєстровано 1948 пасік Луганської області, на яких налічується понад 100 тис. бджолосімей, що вдвічі більше, ніж торік.
Крім того, з метою розвитку власного бізнесу родини створили 16 сімейних фермерських господарств, які завдяки державній підтримці отримали можливість соціального захисту та зменшили витрати при виробництві продукції тваринництва.
Розвитку галузі та збільшенню поголів’я високопродуктивних сільськогосподарських тварин має сприяти отримання ПСП АФ «Привілля» статусу племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби породи шароле. Статус племінного заводу з розведення коней новоолександрівської ваговозної породи одержала й філія «Новоолександрівський кінний завод № 64» ДП «Конярство України». Крім того, мають статус племінного господарства ще шість сільгосппідприємств, які спроможні забезпечити системне надходження високоякісного ремонтного молодняку в товарні господарства. Завдяки цим заходам має істотно підвищитися рівень продуктивності та якості виробленої продукції тваринництва.
Луганська область.
Фото автора.
