Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держава має забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, і з цією метою вживає всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави.

Система охорони дитинства і захисту прав дитини побудована в Україні, перш за все, як діяльність виконавчих органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій. У цивільному та сімейному законодавстві поняття «орган опіки та піклування» застосовується в аспекті специфічних повноважень місцевих органів виконавчої влади в сфері захисту прав та представлення інтересів осіб, які не можуть представляти свої інтереси через малолітній або неповнолітній вік. Повноваження органу опіки та піклування, порядок його діяльності визначаються законами України.

Розгалужена система органів державної влади, що опікуються питаннями захисту прав дітей (6 міністерств, органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади), відсутність єдиного центрального органу виконавчої влади, який мав би опікуватися питаннями захисту прав дітей, призводить до бюрократичного хаосу та перешкоджає своєчасному та повному вирішенню питань в цій надчутливій сфері.

З метою створення в Україні ефективної системи захисту прав дітей Верховна Рада України постановляє:

1. Звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою створити Державну службу України у справах дітей - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань захисту прав дітей.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк поінформувати Верховну Раду України про виконання цієї Постанови.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК.

м. Київ, 
30 листопада 2021 року.
№ 1913-ІХ.