Щороку цього дня українці вшановують тих, хто мужньо й самовіддано боровся зі смертоносною ядерною стихією та заплатив за перемогу над нею власним здоров'ям і навіть життям. Основну частину робіт виконано у 1985-1987 роках. У них взяли участь приблизно 240 тисяч осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки - майже 600 тисяч чоловік.
Одним із тих, хто став на захист людства від радіаційного лиха у весняні дні 1986 року, був ліквідатор аварії на ЧАЕС другої категорії, а нині - слюсар ТОВ "МалинЕнергоінвест", 58-річний Аркадій Іванович Комаренко. Тоді 23-річний водій самоскиду, котрий працював на ВАТ "Малинське АТП-11845", як і решта його колег, отримав наказ: завезти асфальт у чорнобильську зону. Інші автомобілі поблизу села Копачі Іванківського району, що за чотири кілометри від ЧАЕС, вимощували "подушку" з піску, а колона з Малинського АТП-11845 ззаду підвозила асфальт... Раніше Аркадій отримав посвідчення водія у Малинському ПТУ № 36, відслужив у лавах Збройних сил у Ковелі Волинської області та отримав диплом спеціаліста за фахом "Технік-технолог лісового господарства" під час навчання у місцевому лісоколеджі.
- Нам тоді сказали просто: "Сталася аварія і велика пожежа. Потрібно допомогти!" Слова "ні" тоді в нас не могло навіть і бути! - пригадує ліквідатор. - Ми толком нічого й не знали, що відбувається, і не підозрювали наслідків цієї біди для людства. Коли ми їхали з вантажем в колоні, нам порадили єдине: "Можете випити по 50-100 грамів горілки... для дезінфекції". Перший раз я в зоні ЧАЕС був 11 травня 1986 року. Тоді, знаходячись зовсім поряд із реактором, відчував дертя в горлі, головний біль, загальну слабкість... Вдруге до Чорнобиля потрапив уже через військкомат, де перебував із лютого по червень 1987 року. Тоді нас направили на ліквідацію наслідків аварії. Були хлопці, кого відправляли й на реактор... Вражало там все: рудий ліс, пустки, зруйнована інфраструктура, брак людей. Нас називали лелеками. Місцеві жителі добре до нас ставилися, допомагали чим могли.
- Я мовчки виконував все, що нам загадували, і ніколи не гнався за оформленням собі груп, високих категорій, бо вважаю це блюзнірством, - розповідає Аркадій Іванович.
- Нині отримую 2 900 гривень пенсії. Від держави маю ще 204 гривні надбавки на так зване "чисте" харчування. Також 50 відсотків знижки за оплату за використані електроенергію, воду і газ та безплатний проїзд у громадському транспорті. Але я ніколи цією пільгою не користуюсь, бо практично нікуди не їжджу й прекрасно розумію, як такі пільговики, як я, б'ють по кишені перевізників... Ще нам виділяють путівки на оздоровлення до санаторію "Дениші", Трускавця, здравниці на Київщині, але я цими послугами також не користуюсь. Мені найкраще вдома, з рідними та близькими. Маю кохану дружину Марину та двох синів - Максима й Артема, котрі з родинами проживають у Харкові та Малині.
- У вільний від роботи час пропадаю у своїй невеличкій столярній майстерні, - веде далі мій співрозмовник. - Над виробами з дерева "чаклую" давно. Це заняття перейняв від свого батька Івана Петровича, котрий також полюбляв цю нелегку справу. Підтримую зв'язки зі своїми колегами-водіями, з якими був у Чорнобилі: Миколою Музиченком, Миколою Стецкевичем, Віктором Воловнем, Геннадієм Грегулем.
- Про нас нині згадують лише двічі на рік, - скаржиться ліквідатор. - Міняються президенти, депутати, а ставлення до нас, ліквідаторів, незмінне. Дуже хотілося б, щоб до нас нарешті повернулися обличчям державні мужі, й ми відчули справжню увагу та турботу.
Пам'ять не має термінів давності. У наших серцях, у серцях прийдешніх поколінь житимуть імена тих, хто собою захистив нашу країну і світ від ядерного смерчу, хто передчасно пішов у засвіти, уражений Чорнобилем.
...Нині на теренах Житомирської області проживає понад 230 тис. постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС - 19 % від загальної чисельності населення регіону. Житомирщина залишається єдиним регіоном України, де в зоні безумовного відселення досі мешкають люди. На радіоактивно забруднених територіях області проживає 152,7 тис. постраждалих, у тому числі 46,1 тис. дітей. За офіційними даними, на Житомирщині налічується 6,9 тис. учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Фото автора.
