Южно-Українській АЕС вкотре випала доля бути в авангарді. І знову в аспекті ядерного палива. Цього разу — відпрацьованого. Його першу партію буде відправлено до спорудженого в Україні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) саме з ЮУАЕС. Станеться це навесні 2022 року. Про деталі фахівці не розповідають, адже час, обсяги, маршрут і будь-яка інформація щодо переміщення ядерного палива належить до категорії, що не розголошується. Та все-таки багатьох тема цікавить, а НАЕК «Енергоатом» дотримується політики відкритості і поінформованості. На наші запитання в межах визначеної компетенції відповів заступник головного інженера ЮУАЕС з ядерної та радіаційної безпеки Олексій Арванінов.
— Олексію Леонідовичу, яка схема поводження з відпрацьованим ядерним паливом діє сьогодні, адже Україна перестала вивозити його до Росії?
— Так, останнім часом відпрацьоване ядерне паливо до Російської Федерації не вивозиться. Востаннє з Южно-Української АЕС ми здійснили відвантаження у 2020 році. Нині відпрацьоване ядерне паливо, згідно з технологічним регламентом, зберігається у приреакторних басейнах витримки енергоблоків для зниження залишкового енерговиділення. Це один з найважливіших показників, який враховується під час формування контейнерів для вивезення. З наступного року три українські атомні електростанції — Хмельницька, Рівненська та Южно-Українська — доправлятимуть відпрацьоване паливо вже до Централізованого сховища, побудованого у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (Запорізька АЕС має власне пристанційне сховище, яке експлуатує з 2000 року). Першу поставку на ЦСВЯП буде здійснено саме з нашого енергоблока № 3, і вкотре Южно-Українська АЕС буде першою у здійсненні стратегічних планів компанії та держави.
— На ЦСВЯП застосовується принцип «сухого» зберігання. Чи потребувала ця технологія адаптації обладнання енергоблоків для відвантаження відпрацьованого палива?
— Попередня технологія поводження з відпрацьованим ядерним паливом, за якою ми працювали, передбачала тимчасове розміщення в транспортних контейнерах по 12 тепловиділяючих збірок. Контейнери необхідно було заповнити, ущільнити, перевірити на герметичність, провести їх дезактивацію і забезпечити відправку на гірничо-хімічний комбінат до Російської Федерації, де паливні збірки мають перебувати визначений час у сховищах «мокрого» зберігання.
Технологія Нoltec International, за якою збудоване Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива в Україні, передбачає «сухий» тип зберігання. Паливні збірки після декількох років перебування у басейні витримки (задля зниження залишкового енерговиділення) перевантажать у спеціальний багатоцільовий контейнер (БЦК), у якому вони залишаться на передбачений проектом термін. БЦК після заповнення необхідно осушити, заварити та завантажити в інші контейнери — для транспортування і майбутнього зберігання. Їх декілька — HI-TRAC, HI-STAR, HI-STORM. У кожного — своє призначення, але спільне завдання — організація безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Щонайменше, упродовж 100 років.
Впровадження технології Нoltec на Южно-Українській АЕС, звісно, вимагало виконання низки заходів та потребувало певних зусиль. Зокрема, це модернізація систем і конструкцій на енергоблоках, модифікація технологічних схем для сумісності обладнання, встановлення спеціальної системи відеоспостереження, габаритні та натурні випробування. На енергоблоці № 3 ці роботи виконано на 90 відсотків. Фактично залишилося провести комплексні випробування обладнання. Вони необхідні для отримання дозволу Держатомрегулювання на вивезення ядерного палива з використанням технології Нoltec.
— На ЮУАЕС експлуатується паливо двох виробників — компаній ТВЕЛ та Westinghouse. Чи передбачає технологія Нoltec взаємодію з паливними збірками різного виробництва?
— Це ще одна істотна перевага технології Нoltec International для Южно-Української АЕС. Нині два енергоблоки атомної електростанції працюють на паливі Westinghouse — другий і третій. А розпочався процес практичної диверсифікації ядерного палива для АЕС України ще 2005 року, саме тоді в активну зону третього енергоблока було завантажено перші шість дослідних паливних збірок компанії Westinghouse. Тож незабаром перед нами, поза сумнівом, постало б питання зберігання відпрацьованого палива. Попередня технологія поводження з відпрацьованим ядерним паливом була передбачена лише для російських паливних збірок. А технологія Нoltec дає змогу працювати з «касетами» обох виробників.
— Якщо зважати на економічний аспект, чи вигідно Україні зберігати відпрацьоване ядерне паливо?
— Процитую очільника «Енергоатому» Петра Котіна. Під час одного з візитів на ЦСВЯП він зазначив: «Відмова вивозити на тимчасове зберігання і переробку до РФ паливо українських АЕС дає змогу «Енергоатому» заощадити 150—200 мільйонів доларів на рік».
Моя особиста позиція: нині принцип «відкладеного рішення» для України — найбільш раціональний. Відпрацьоване паливо — це колосальний ресурс, який може бути використаний у майбутньому. Крім того, це зміцнення незалежності нашої держави в питаннях атомної енергетики і в політичному, і в економічному сенсі.
