Після виступів представників депутатських фракцій та груп із заявами та повідомленнями, парламентарії за результатами голосування відхилили десять проектів постанов про скасування рішення Верховної Ради від 30 листопада 2021 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, № 5600). Голова парламенту Руслан Стефанчук зазначив, що законопроект № 5600 розблоковано і він може йти на підписання.
Представляючи законопроект про внесення змін до Закону «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках (№ 5865), голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (на знімку) зауважив: сьогодні може здатися, що таке явище, як «фінансова піраміда», залишилося в минулому, проте насправді це не так. «Ми пам’ятаємо, як у 1990-х роках шахраї обманювали мільйони наших співгромадян, які довіряли їм свої гроші. Але й сьогодні в Україні діє більше сотні фінансових пірамід», — сказав він, додавши, що, наприклад, компанія «B2B Jewelry» ошукала 600 тисяч громадян на загальну суму в 250 мільйонів
доларів.


Під час засідання.

За словами Д. Гетманцева, законопроект № 5865 дає визначення, що таке «фінансова піраміда» та запроваджує механізми, спрямовані на протидію цьому явищу, зокрема, надає Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку досліджувати питання створення фінансових пірамід. За результатами обговорення законопроект № 5865 підтримано в першому читанні.

Народні депутати підтримали проект постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 5893-15).

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про громадянство України» (щодо спрощеного набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, № 5630). Законопроект передбачає для таких осіб можливість подання декларацій про відмову від іноземного громадянства разом із заявою про прийняття до громадянства України. Ця норма поширюватиметься на осіб, які в установленому законодавством України порядку проходять/проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, які нагороджені державною нагородою України, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес, а також якщо вони є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності.

Парламентарії 285 голосами ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні (№ 5376). Законопроект передбачає надання податкових стимулів ІТ-індустрії та встановлює комплексну систему заходів, які мають стимулювати розвиток цифрової економіки в Україні. На думку Міністерства цифрової економіки, запровадження спеціального правового та податкового режиму для ІТ-галузі дозволить збільшити її частку у ВВП країни з нинішніх 4% до 10%, доходи за п’ять років можуть збільшитися з нинішніх 6 до 16 мільярдів доларів, а кількість робочих місць галузі до 2025 року може зрости до 450 тисяч.

Верховна Рада 318 голосами ухвалила в цілому законопроект про схвалення рішення Президента про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2022 році для участі у багатонаціональних навчаннях (№ 6359). Заступник міністра оборони Анатолій Петренко зазначив, що ухвалення цього законопроекту дозволить провести наступного року на території України дев’ять багатонаціональних навчань, у яких візьмуть участь понад 21 тисяча українських військових та 11,5 тисячі представників країн—членів НАТО та інших міжнародних партнерів з їхнім озброєнням та військовою технікою.

Наступного року мають відбутися багатонаціональні навчання «Об’єднані Зусилля-2022», «Світла Лавина-2022», «Кленова Арка-2022» та «Вікінг-2022», українсько-американські навчання «Репід Трайдент-2022» та «Сі Бриз-2022», українсько-британські навчання «Козак Мейс-2022», українсько-польські навчання «Сільвер Сейбер-2022» та українсько-румунські навчання «Ріверайн-2022».

«Проведення багатонаціональних навчань на території України сприятиме зміцненню національної обороноздатності, підтримуватиме політико-дипломатичні зусилля для збереження безпекового середовища у нашому регіоні та дозволить нарощувати взаємосумісність українського війська в рамках євроатлантичної інтеграції», — зазначив А. Петренко.

Також в цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до Закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (щодо усунення неточностей, № 6375); про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо врегулювання окремих питань процедур банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, № 4220); про внесення змін до Закону «Про освіту» (щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури, № 5465); про внесення змін до статті 1 Закону «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» (щодо продовження терміну дії мораторію на виконавчі провадження, заходи примусового виконання рішень та порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств, № 6347); про фінансові послуги та фінансові компанії  (№ 5065); про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів війни та запровадження електронного посвідчення ветерана (№ 5694).

У першому читанні підтримано законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції (№ 4412) та про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції (№ 4411).

Законопроекти про внесення змін до Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» (щодо уточнення деяких положень та сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації, № 5397) та про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (№ 4409) не набрали необхідної кількості голосів, тож їх відправлено на повторне друге читання.

На початку засідання парламентарії на пропозицію Руслана Стефанчука вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих ліквідаторів та жертв Чорнобильської трагедії. «Низько вклоняємося ліквідаторам аварії і висловлюємо слова глибокої вдячності за виявлені вами героїзм, самовідданість та високий професіоналізм під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вічна пам’ять та шана ліквідаторам, які віддали своє життя, долаючи наслідки цієї катастрофи», — сказав голова парламенту.

Із днем народження вітали народного депутата Ахтема Чийгоза.


Ольга Василевська-Смаглюк, Олександр Копиленко.



Вадим Івченко, Іван Кириленко.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Тривалий час біля Верховної Ради різні групи мікропідприємців стоять і взимку, і влітку, і весною, і нині. Вони вимагають одного: не знищувати малих підприємців, не знищувати середній клас України, не заганяти самозайнятих людей, які так тяжко добувають шматок хліба, у тінь та не позбавляти їх життя і мінімального заробітку. Дивно те, що за партію влади всі ці малі підприємці якраз і голосували. Голосували тому, що в програмі правлячої партії було прямо записано: ви гарантуєте, що система та умови оподаткування для малих підприємців ФОПів буде незмінною... Ми вимагаємо, щоб керівники фракцій, парламенту, голови комітетів негайно зустрілись із представниками бізнесу, послухали їх пропозиції та розглянули законопроект № 5866-1 і прийняли його до 1 січня.

Ольга ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК, фракція «Слуга народу»:
— Сьогодні рівно п’ять місяців з того моменту, як Президент підписав закон, який у народі назвали антиколекторським. Насправді він не антиколекторський, він про інше — про захист позичальника. Вперше за 30 років незалежності ми створили умови, аби між боржником та позичальником став закон. Ми дали людям захисника в особі регулятора — Національного банку України — і встановили межі дозволеного у стягненні боргу. Перші заходи впливу вже є. За ці п’ять місяців застосовано 16 штрафів за неетичну поведінку з боку колекторів до позичальника, а також тимчасово позбавлено ліцензії двох осіб. Півтора мільйона, які ми стягнули в бюджет, є свідченням того, що не всі колектори готові цивілізовано працювати на ринку. З шести тисяч скарг 4 200 стосуються третіх осіб, які не брали в борг і не були поручителем... Тому ми маємо законодавчо заборонити обробку кредиторами і колекторськими компаніями персональних даних третіх осіб. Крім того, на законодавчому рівні потрібно заборонити використання автодозвону більш ніж півгодини на добу.

Ірина ГЕРАЩЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:
— З Петром Порошенком ми тільки-но повернулися з Донеччини, з Авдіївки, де передали 25-й героїчній бригаді вже п’яту систему сучасного відеоспостереження і розвідки. Ми пишаємося бойовим духом української армії, а також української Нацгвардії, яка несе важку службу на блокпостах на Донеччині. Наша армія готова дати відсіч ворогу, вони мають високий бойовий дух, але так само чекають адекватної позиції від українських політиків і хочуть запитати: чому сьогодні в Європейському парламенті відбуваються слухання з безпекових питань в Україні, а в українському парламенті немає подібних слухань? Чому Європарламент визнав вагнерівців терористичною організацією, а український парламент не ставить на голосування законопроект «ЄС», щоб визнати вагнерівців терористичною організацією?

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:
— Одне з основних питань, яке сьогодні турбує українців, — це питання енергетичної безпеки держави. Від цього залежить не лише тепло в наших домівках, від цього залежить взагалі функціонування економіки держави в цілому. Є також низка проблем, які досі залишаються невирішеними. Вже понад місяць я озвучую з цієї трибуни ситуацію, яка нині турбує всі лікарні, де в реанімаціях перебувають хворі на ковід. Особиста безпека пацієнтів залежить не лише від вміння лікарів, а й від стабільного електропостачання та забезпечення закладів, де перебувають хворі на ковід, аварійними електрогенераторами. На запит від нашої депутатської групи «Довіра» профільне міністерство дало відповідь, що керівники таких закладів повинні самі турбуватися про стабільну енергетичну безпеку своїх закладів. Але це абсолютно неправильний підхід до розв’язання проблеми. Лікарі потребують не рекомендацій, а додаткового фінансування для таких лікарень по всій країні.

Кіра РУДИК, фракція «Голос»:
— Минулого тижня я разом з іншими членами фракції «Голос» повернулась із Рима, де тривав конгрес альянсу лібералів та демократів Європи. Ми приїхали туди, щоб обстояти резолюцію щодо зупинки або відстрочення сертифікації «Північного потоку-2». Завдяки активній роботі таку резолюцію було прийнято. І це дуже гарні новини. Але також ми спілкувалися з нашими колегами з європейських країн і говорили з ними про те, що відбувається в Європі і як виглядає 2021 рік для пересічного європейця. Перерахую: спочатку він або вона отримали другу дозу вакцини, потім отримали допомогу від держави, повернулися до праці, або відновили роботу свого бізнесу. Вони чули про підвищення цін на газ, але впевнені, що держава з цим впорається, тому не дуже переймаються. Як виглядає 2021 рік для українця? Спочатку січневий локдаун, люди повністю витратили заощадження, які в них були. Потім з’явилась вакцина і, дай Боже, вони вакцинувалися, потім осінній локдаун, діти не пішли в школу, ціна на газ для підприємств зросла, але головне — знизилась купівельна спроможність людей і бізнес, по суті, став. Просто вдумайтесь: за рік роботи влада не зробила жодного кроку назустріч підприємцям. Яку мотивацію повинні мати люди, щоб залишатися працювати в Україні, сплачувати тут податки, якщо вони не бачать жодного кроку з боку влади?

Віктор БОНДАР, група «Партія «За майбутнє»:
— Шалене зростання для промисловості цін на газ, які вже добігають майже 40 тис. грн за тисячу кубометрів, підняття тарифів на електроенергію, яка вже понад 5 грн за кіловат. Це питання, яке уряд мав би вже вирішувати, бо від того, як працює українська промисловість, залежить, які податки ми зберемо в наступному році. Сьогодні для промисловості ці тарифи призводять до того, що, по суті, проїдаються обігові кошти підприємств і немає можливості робити інвестиційні програми з оновлення обладнання, модернізації та створення більш конкурентного виробництва.

Нестор ШУФРИЧ, фракція «ОПЗЖ»:
— Весь світ сьогодні у напруженні через ситуацію на російсько-українському кордоні. Вже є стурбованість наших патріархів, Папи Римського. А чому напруження? Тому що немає миру в Україні. А миру немає, бо не виконуються Мінські угоди. А не виконуються тому, що це вважається зрада... І Париж, і Берлін, і Вашингтон читають те, що підписали два українські Президенти і не розуміють, чому це не виконується. Ми маємо показати як цей мир буде реалізовано...